Ухвала суду № 69481857, 09.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

УХВАЛА

9 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б. -розглянувши заяву Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродснекгруп» до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 вересня 2016 року скасував постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року та залишив в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року про задоволення позовних вимог у зазначеній справі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах підпунктів 14.1.27, 14.1.108 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 21 червня та 12 липня 2017 року (справи №№ К/800/12087/16, К/800/32369/13 відповідно).

Посилається також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року (справа № 21-2430а16) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Оскільки до заяви не було долучено документа про сплату судового збору та пропущений строк для звернення із заявою про перегляд судових рішень, в частині, що передбачена пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, та відсутнє клопотання про його поновлення, суддя-доповідач своєю ухвалою від 5 вересня 2017 року надав ОДПІ строк для усунення недоліків заяви до 2 жовтня 2017 року.

26 вересня 2017 року ОДПІ сплатила судовий збір та долучила клопотання, у якому посилалася на те, що лише при підготовці заяви для направлення її до Верховного Суду України (11 серпня 2017 року) виявила існування згаданої постанови та просила поновити строк для подання заяви.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішеннях, наданих для порівняння, йдеться про застосування норм податкового законодавства, які регулюють відносини щодо підстав і порядку обрахування та сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також права на віднесення сум цього податку до податкового кредиту. Зі змісту цих рішень випливає, що в основі того чи того правозастосування лежать відмінні між собою фактичні обставини (різна доказова база), які зумовили відповідне трактування і застосування зазначених норм права й ухвалення судових рішень, які за юридичним значенням не можна визнати неоднаковими.

Зокрема, у рішеннях касаційного суду від 21 червня та 12 липня 2017 року, наданих для порівняння, встановлено, що подані платником податку договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт та звіти про проведеним маркетинговим послугам не є достатніми доказами фактичного виконання умов господарської операції; що спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами. У кінцевому підсумку було встановлено, що розглядувані операції слід віднести до безтоварних, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини четвертої статті 238 КАС заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У разі пропущення строку, встановленого частиною четвертою статті 238 КАС, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина п'ята статті 238 КАС).

Оскільки заява ОДПІ про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 27 вересня 2016 року подана до Верховного Суду України після спливу встановленого для цього строку, а зазначені причини пропуску строку, зважаючи на передумови, їх зміст і характер у конкретній справі, не можна визнати поважними для його поновлення.

Відсутність підстав для перегляду судових рішень унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд судових рішень у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродснекгруп» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродснекгруп» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.Б. Прокопенко