Ухвала суду № 69481768, 10.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

10 жовтня 2017 р. р. справа № 820/4721/17

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В. розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій з приводу анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключенню з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2016р., скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016р., зобов'язання поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) як платника єдиного податку другої групи з 01.04.2016р., -

встановив:

Правовідносини з приводу строків на звернення до адміністративного суду та юридичних наслідків звернення поза межами цих строків унормовані ст.ст. 99, 100 КАС України.

Згідно з загальним правилом, наведеним законодавцем у ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

При цьому, ч. 3 ст. 99 КАС України передбачена можливість запровадження законодавцем інших строків на звернення особи до адміністративного суду.

Суддя вважає, що положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не можуть бути поширені на спірні правовідносини, позаяк позивачем заявлені вимоги не про скасування податкового повідомлення-рішення (про що йде мова у зазначеній нормі закону), а про скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації особи як платника єдиного податку.

Встановлені ст. 102 Податкового кодексу строки давності поширюються на випадки самостійного визнання контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків, стягнення податкового боргу, подання заяв про повернення надмірно, помилково чи безпідставно сплачених платежів.

Як випливає з тексту позову, у спірних правовідносинах такі випадки відсутні.

Підстав для застосування у спірних правовідносинах положень ч. 4 ст. 99 КАС України суддя з приєднаних до позову матеріалів не знаходить.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що у спірних правовідносинах має бути застосований строк звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України - шість місяців.

У тексті позову позивач визнає, що про факт вчинення контролюючим органом спірних діянь та прийняття спірного рішення довідався у жовтні 2016 року.

До суду заявник звернувся лише 09.10.2017 р., тобто поза межами визначеного належною нормою процесуального закону строку у шість місяців від дати обізнаності з фактом вчинення спірного діяння та прийняття спірного рішення.

Юридичні наслідки звернення особи до суду поза межами відповідного процесуального строку викладені законодавцем у ст. 100 КАС України.

Застосовуючи приписи цієї норми, суддя бере до уваги відсутність будь-яких рішень Верховного Суду України, котрі були б постановлені відносно тлумачення змісту цієї норми кодексу у порядку ст. 244-2 КАС України.

Будь-які інші рішення Верховного Суду України з приводу застосування ст. 100 КАС України, які були прийняті в порядку апеляційного перегляду судових актів Вищого адміністративного суду України, згідно з ст. 244-2 КАС України не можуть бути враховані у даному випадку.

Статтею 100 КАС України чітко та однозначно передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1 ст.100); Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2 ст.100).

З приписів наведеної норми процесуального закону чітко випливає, що рішення про залишення позову без розгляду у зв'язку з заявленням особою вимоги поза межами строку на звернення до суду може бути прийнято безвідносно до реальності факту порушення прав та інтересів особи.

При цьому, закон передбачає, що таке рішення може бути постановлено судом навіть на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, де згідно зі ст.ст. 110, 111, 122, 151, 153, 160, 165 КАС України взагалі не видається за можливе та правомірне досліджувати докази та з'ясовувати обставини в контексті наявності у особи порушеного права чи ущемленого інтересу.

З урахуванням викладеного суддя вважає, що оскільки вимоги заявлені позивачем поза межами строку на звернення до суду, а існування підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не підтверджено матеріалами позову, то заявлені вимоги мають бути залишені без розгляду.

Визначаючись з приводу адреси для сповіщення заявника про прийняте рішення, суддя виходить з того, що у тексті позову зазначено дві адреси, а саме: адреса місця проживання ФОП та поштова адреса.

Норми КАС України не містять правила визначення адреси особи для направлення рішень суду як про відкриття провадження у справі, так і про залишення позову без руху, залишення позову без розгляду, відмови у відкритті провадження у справі.

У кожному з перелічених випадків (ч. 6 ст. 107, ч. 7 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ч. 4 ст. 108, ч. 3 ст. 109) законодавець згадує лише про направлення процесуального документу особі, яка звернулась до суду.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність у тексті позову окремих вказівок позивача, суд вважає за необхідне надіслати копію прийнятого рішення за першою з указаних адрес, тобто за адресою місця проживання ФОП.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 7-11, 99, 100, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Позов залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до адміністративного суду з цим самим позовом, в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити заявникові за адресою, вказаною у позові як місце проживання ФОП.

Роз'яснити, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили у разі повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сліденко А.В.