Ухвала суду № 69480932, 29.09.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 760/20090/17

(№ 1-кс/760/13964/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29. 09. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурора Омельченка О. М., підозрюваного ОСОБА_1, захисників: Зарубіної В. М., Прийми А. І., Кузьменка В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченка О. М. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у кримінальному провадженні за № 42017000000002930 від 15.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченка О. М. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 42017000000002930 від 15.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000002930 від 15.09.2017 за ч. 4 ст. 368 КК України.

27.09.2017 о 13 годині 37 хвилин суддя Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 затриманий відповідно до вимог ст. ст. 208, 482 КПК України.

Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. 27.09.2017 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яку за його дорученням детективом Національного антикорупційного бюро України цього ж дня оголошено та вручено підозрюваному.

Прокурор в поданому клопотанні зазначав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В зв'язку із зазначеним прокурор просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення розміру застави підозрюваному у розмірі 336 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що складає 565 824 грн., у разі внесення застави підозрюваним відповідно покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження та за визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; утримуватися від спілкуватися зі свідком ОСОБА_7 та іншими свідками у провадженні; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував в повному обсязі посилаючись на відсутність будь-яких ризиків передбачених ст. 177 КПК України, в зв'язку із зазначеним просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які на думку сторони захисту відсутні. Окрім того, захисники підозрюваного посилались на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містить обґрунтування обставин, які унеможливлюють застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. При постановленні ухвали просили слідчого судді врахувати обставини, які характеризують особу ОСОБА_1, його вік, матеріальне становище, вид діяльності, місце мешкання, відомості про відсутність судимостей, соціальні зв'язки та спосіб життя. В зв'язку із зазначеним захисники підозрюваного просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000002930 від 15.09.2017 за ч. 4 ст. 368 КК України

Досудовим розслідуванням установлено, що Указом Президента України № 482/96 від 27.06.1996 ОСОБА_1 призначено суддею Баришівського районного суду Київської області.

У подальшому Указом Президента України № 257/98 від 04.04.1998 ОСОБА_1 призначено головою Баришівського районного суду Київської області. Постановою Верховної ради України № 2521-ІІІ від 07.06.2001 ОСОБА_1 призначено суддею безстроково.

У подальшому Указом Президента України № 1155/2002 від 13.12.2002 ОСОБА_1 призначено головою Баришівського районного суду Київської області. Рішенням Ради суддів України № 20 від 06.02.2009 ОСОБА_1 призначено на посаду голови Баришівського районного суду Київської області, на яку його переобрано 15.05.2016 рішенням зборів суддів цього ж суду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Однією з основних засад судочинства є законність.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIІІ, ОСОБА_1, як суддя, є носієм судової влади в державі.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вступаючи на посаду судді присягає Українському народові об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Таким чином, ОСОБА_1, як суддя та голова Баришівського районного суду Київської області, при виконанні службових обов'язків постійно здійснює функції представника влади, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суддя є суб'єктом відповідальним за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст. 22. Закону України «Про запобігання корупції» суддям, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Водночас, ОСОБА_1, незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника судової влади, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, маючи відповідну фахову підготовку та значний досвід роботи, знехтував вимогами законодавства і вчинив умисний, корисливий, корупційний злочин, а саме, прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, за наступних обставин.

Так, 05.09.2017 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі довіреності від 31.08.2017, виданої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, подав до Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61, позов про стягнення в інтересах останнього із ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, боргу у сумі 1306767 грн. за договором позики.

Цього ж дня ОСОБА_7, на підставі довіреності від 08.08.2017, виданої ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, подав до Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61 позов про стягнення інтересах останнього із ТзОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління» (код ЄДРПОУ 03450436) та ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 11012198,20 грн.

Відразу, після подачі вказаних позовних заяв, у коридорі Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61, голова суду ОСОБА_1 дізнався від ОСОБА_7, з яким познайомився раніше у зв'язку з його участю у судових справах, про подачу вищезазначених позовних заяв, їх зміст та ціну позовів і повідомив останньому, що на даний час він є єдиним суддею, який перебуває на робочому місці, а тому автоматизованою системою документообігу суду дані позовні заяви будуть передані йому на розгляд.

Крім цього, голова Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_7, про те що зможе у максимально стислі терміни прийняти рішення на користь позивачів за умови передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 10-15 відсотків від суми кожного позову, пообіцявши остаточну суму неправомірної вигоди повідомити після вивчення матеріалів позовних заяв.

Після розподілу автоматизованою системою документообігу суду позовних заяв довірителів ОСОБА_7 на суддю ОСОБА_1., 22.09.2017, близько 12 години 10 хвилин, останній, перебуваючи неподалік адміністративної будівлі Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61, висловив ОСОБА_7 прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США (згідно курсу Національного банку України на 22.09.2017 становить 65592, 75 грн.), за ухвалення рішення про забезпечення позову ОСОБА_9, подальший його розгляд у максимально стислі терміни та ухвалення рішення про його задоволення.

Також у ході розмови, орієнтовно о 12 годині 12 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи неподалік адміністративної будівлі Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61, висловив ОСОБА_7 прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень, за ухвалення рішення про забезпечення позову ОСОБА_11, подальший його розгляд у максимально стислі терміни та ухвалення рішення про його задоволення.

Таким чином, суддя ОСОБА_1 висловив ОСОБА_7 прохання надати йому неправомірну вигоду у загальній сумі 565 592, 72 грн., що в п'ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до ч. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

В подальшому 25.09.2017 ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61, після відкладення судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_9, повідомив судді ОСОБА_1. про те, що привіз дві заяви про забезпечення раніше поданих позовів, на що останній дав вказівку подати їх до канцелярії суду.

Після цього ОСОБА_1, перебуваючи біля приміщення суду, повідомив ОСОБА_7 про те, що ухвали про забезпечення позову він постановить протягом дня та узгодив з останнім, що передача частини неправомірної вигоди в сумі 2500 доларів США та одержання ухвал про забезпечення позову відбудеться 27.09.2017.

27.09.2017, близько 13 години 15 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля адміністративної будівлі Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61, одержав від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди у сумі 2500 доларів США за ухвалення рішення про забезпечення позову ОСОБА_9, подальший його розгляд у максимально стислі терміни та ухвалення рішення про його задоволення.

27.09.2017 о 13 годині 37 хвилин суддя Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 затриманий відповідно до вимог ст. ст. 208, 482 КПК України.

Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. 27.09.2017 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яку за його дорученням детективом Національного антикорупційного бюро України цього ж дня оголошено та вручено підозрюваному.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище для себе неправомірної вигоди у особливо великому розмірі за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

27.09.2017 о 13 годині 37 хвилин ОСОБА_1 фактично затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України в приміщенні Баришівського районного суду Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

27.09.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_7 від 14.09.2017 про вчинення злочину;

- протоколом огляду і вручення грошових коштів ОСОБА_7 на суму 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США від 27.09.2017, які у обумовлений ОСОБА_1 час були йому передані;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 15.09.2017, 26.09.2017 та двічі від 27.09.2017;

- протоколом огляду адміністративної будівлі та території Баришівського районного суду Київської області від 27.09.2017, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.09.2017;

- іншими матеріалами кримінального провадження, в тому числі матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, бо розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, є достатньо доказів вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його особу та обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи доцільність застосування саме виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що він не допускає ухилення від участі у досудовому розслідуванні, а також не вчиняє дій, які перешкоджають здійсненню досудового розслідування, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його тяжкість та специфіку, слідчий суддя вважає можливим та доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів, тобто до 27. 11. 2017 року включно та покласти на підозрюваного наступні обов'язки: цілодобово не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду; прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження та за визначеною ними періодичністю; утримуватися від спілкуватися зі свідком ОСОБА_7 та іншими свідками у провадженні; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Разом з тим слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 192-196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів, тобто до 27. 11. 2017 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- цілодобово не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження та за визначеною ними періодичністю;

- утримуватися від спілкуватися зі свідком ОСОБА_7 та іншими свідками у провадженні;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у залі судового засідання.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що після проголошення ухвали він негайно має прибути до місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати негайно поставити на облік останнього, і повідомити про це суд, попередньо довівши до відома, що працівник органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченка О. М.

Строк дії ухвали до 27. 11. 2017 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник