Ухвала суду № 69475394, 10.10.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

10.10.2017

Матеріал 1-кс/331/3747/17

ЄУН 331/6995/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Антоненко М.В., при секретарі Андрієнко С.О., за участю прокурора Робул О.А., захисника Багаурі О.В. розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону капітан юстиції О.А. Робул про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017080370000092 від 12 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у клопотанні вказує на те, що військовою прокуратурою Запорізького гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017080370000092 від 12 липня 2017 року, за підозрою головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС радника податкової та митної справи III рангу ОСОБА_3, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника Запорізької митниці ДФС України №409-о від 08 жовтня 2015 року ОСОБА_3 з 15 вересня 2015 року призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Згідно із додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06 серпня 2014 року № 311, у перелік територіальних органів ДФС України, які утворюються по Запорізькій області включено Запорізьку митницю ДФС України.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.6. Положення про митний пост «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС України, затвердженого наказом Запорізької митниці ДФС України №345 від 21 листопада 2016 року, митний пост «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС України є органом доходів і зборів, який входить до складу Запорізької митниці ДФС України як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на Запорізьку митницю ДФС. Відділ митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС України розташований у пункті пропуску через державний кордон України у міжнародному аеропорту міста Запоріжжя.

Згідно із п.п. 1.2., 2.1. 2.2.29., Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС України, затвердженого наказом Запорізької митниці ДФС України №345 від 21 листопада 2016 року, відділ митного поста №1 (далі - ВМО №1) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, у тому числі іншими нормативно-правовими актами.

Основним завданням ВМО №1 є забезпечення в зоні своєї діяльності реалізації політики у сфері державної митної справи та боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства, тощо.

ВМО №1 здійснює контроль за дотриманням громадянами установленого законодавством України порядку переміщення товарів на митну територію України, зокрема забезпечує дотримання ВМО №1 порядку митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами; здійснює контроль за застосуванням пільг зі сплати митних платежів при ввезенні громадянами товарів на митну територію України, тощо.

Відповідно до пунктів 1.5., 2.13., 2.18., 2.20., 2.58. посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС України, затвердженої начальником Запорізької митниці ДФС України від 21 листопада 2016 року, основна мета діяльності головного державного інспектора - безпосереднє здійснення митного контролю і митного оформлення товарів та транспортних засобів, справляння податків і зборів, виконання інших завдань, передбачених законодавством України з питань митної справи. Головний державний інспектор під час проведення митного контролю не допускає дій, що завдають громадянам неправомірної шкоди; здійснює контроль за ваговими та кількісними показниками товарів, при здійсненні їх митного оформлення; приймає рішення про розміщення товарів на склад тимчасового зберігання, відповідає за здійснення безпосереднього контролю за проведенням операцій з розміщення товарів на складі тимчасового зберігання, а також під час їх випуску, контролює своєчасність подання власником звітів про товари, що зберігаються на складі; приймає рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту у випадках, передбачених Митним кодексом України; тощо.

Відповідно до пункту 1 примітки до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно із підпунктом «е» пункту 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, ОСОБА_3 є службовою особою та суб'єктом відповідальності за кримінальні корупційні правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе. Особи, уповноважені на виконання функцій держави у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити заходів на запобігання проявів корупції.

Проте, ігноруючи наведеними вище вимогами Закону та інших нормативно-правових актів, ОСОБА_3 будучи службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, громадянка ОСОБА_4 разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 у являються приватними підприємцями, у зв'язку із чим здійснюють перевезення відповідних товарів через кордон України до Республіки Туреччини та у зворотньому напрямку через міжнародний аеропорт м. Запоріжжя.

В один із днів у червні 2017 року громадянка ОСОБА_4 в черговий раз прибула з Республіки Туреччина до аеропорту м. Запоріжжя з наміром ввезти на територію України для подальшого продажу різні види жіночого та чоловічого одягу.

Проходячи митний контроль на митному посту у міжнародному аеропорту м. Запоріжжя до ОСОБА_4 звернувся головний державний інспектор відділу митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_3, який повідомив останній, що йому відомо вона займається переміщенням товарів та тварин (одягу, цигарок, кошенят тощо) на митну територію України з метою здійснення підприємницької діяльності.

Надалі під час розмови, ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з метою особистого збагачення, вирішив періодично одержувати для себе неправомірну вигоду, у зв'язку із чим повідомив ОСОБА_4, що у разі якщо остання бажає займатися у подальшому вказаною діяльністю, їй необхідно надавати йому, ОСОБА_3, щомісячно неправомірну вигоду у розмірі, визначеному кількістю ввезеного та вивезеного товару, пригрозивши, що в інакшому випадку він, ОСОБА_3, почне створювати перешкоди у проходженні нею, ОСОБА_4, митного оформлення та контролю, а саме: не визнавати рахункову вартість товарів, приймати рішення про декларування товарів та сплати митних платежів, у зв'язку із чим проходження митного контролю буде значно ускладнюватися та приводити до псування товарів та інших негативних наслідків.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_3 може з використанням свого службового становища створювати перешкоди у проходженні нею митного оформлення та контролю, не бажаючи порушення своїх прав та законних інтересів, також настання негативних наслідків під час здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 була змушена погодитися з наведеними вище протиправними вимогами ОСОБА_3

О 14 годині 17 вересня 2017 року ОСОБА_4 разом із своїм чоловіком ОСОБА_5, за попередньою домовленістю із ОСОБА_3, зустрілися із ним у торговому центрі «Ашан», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1.

Тоді ж, під час розмови з приводу ввезення та вивезення різних видів товарів через митну територію України у міжнародному аеропорту м. Запоріжжя, ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою особистого збагачення, одержав для себе від громадянки ОСОБА_4 неправомірну вигоду сумі 450 доларів США за вчинення в її інтересах дій з використанням свого службового становища, а саме за безперешкодне проходження громадянкою ОСОБА_4 митного оформлення та контролю у міжнародному аеропорту м. Запоріжжя з відповідними товарами упродовж серпня 2017 року.

О 16 годині 9 жовтня 2017 року, за попередньою домовленістю із ОСОБА_3, громадянка ОСОБА_4 разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 знову зустрілася з ОСОБА_3 у торговому центрі «Ашан», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1, де знову стали обговорювати із ОСОБА_3 питання безперешкодного ввезення та вивезення різних видів товару через митну територію України у міжнародний аеропорт м. Запоріжжя.

Тоді ж, о 16 год. 10 хв. ОСОБА_3, знаходячись у торговому центрі «Ашан» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1, будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою особистого збагачення, одержав для себе від громадянки ОСОБА_4 неправомірну вигоду сумі 2 400 доларів США за вчинення в її інтересах дій з використанням свого службового становища, а саме за безперешкодне проходження громадянкою ОСОБА_4 митного оформлення та контролю у міжнародному аеропорту м. Запоріжжя з відповідними товарами упродовж вересня 2017 року.

Таким чином, за викладених обставин, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

10 жовтня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою ОСОБА_3 повідомлено про підозру, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких.

Вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, показаннями свідка ОСОБА_4, ОСОБА_6, іншими матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, під час досудового розслідування були встановленні обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ураховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, є достатньо підстав вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На теперішній час ОСОБА_3 після вчинення вказаного кримінального правопорушення, продовжує перебувати на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС, у зв'язку із чим використовуючи службове становище може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У зв'язку з викладеним, у випадку застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він може знищити, сховати або спотворити документи та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків,експертів, спеціалістів; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, являється головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС, тобто службовою особою, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та одержання неправомірної вигоди у системі органів доходів і зборів, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, слід призначити ОСОБА_3 заставу у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі не менше 500 000 гривень та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, носити цілодобово електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Посилаючись на вищевикладені обставини, прокурор просить суд: клопотання задовольнити; застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.

Слідчий, прокурор у судовому засіданні внесене клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник Багаурі О.В. в судовому засіданні проти клопотання заперечували, просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Захисник надав суду медичні документи, що підтверджують наявність у ОСОБА_3 ряду хронічних захворювань в т.ч серцево-судинної системи. Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 - мати підозрюваного, про що надав суду свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні прийшов до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.194 КПК України судом на підставі наданих прокурором доказів встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, показаннями свідка ОСОБА_4, ОСОБА_6, іншими матеріалами досудового розслідування.

Як слід з матеріалів провадження, є наявними ризики, які дають суду достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зазначаючи про наявність вказаних ризиків, суд виходить з того, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто є достатньо підстав вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, після вчинення вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_3 продовжує перебувати на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДФС, у зв'язку із чим використовуючи службове становище може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, слідчим суддею не встановлено.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу, суд відповідно до вимог ст.178 КПК України, також, враховує, в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

Оцінивши всі надані докази, пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону капітан юстиції Робул О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, таким чином, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 8000 грн.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону капітан юстиції О.А. Робул про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів у Запорізькому СІЗО.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч ) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу які необхідно внести на депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, р/р № 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 провадження по справі № 1-кс/331/3747/17, ЄУН 331/6995/17 від 10 жовтня 2017 року.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення,

-носити цілодобово електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвалу слідчого судді доручити співробітникам військової прокуратури Запорізького гарнізону.

Термін дії ухвали закінчується 08 грудня 2017 року.

Строк тримання ОСОБА_3, під вартою відраховувати з 09 жовтня 2017 року з 16 год.41 хв.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Антоненко М.В.

Копію ухвали отримав ___ підозрюваний ОСОБА_3 «10» жовтня 2017 року

Копію ухвали отримав ___захисник Багаурі О.В «10» жовтня 2017 року