Рішення № 69473066, 03.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38457/16-ц

Провадження № 2/761/2122/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури України, про визнання права на приватизацію та зобов'язання здійснити безоплатну передачу квартири у приватну спільну сумісну власність,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року представник позивача ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка» (далі - Кіностудія, відповідач), третя особа - Міністерство культури України, в якому просив: визнати право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на приватизацію квартири АДРЕСА_2; зобов'язати Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» здійснити безоплатну передачу квартири АДРЕСА_2 - приватизацію у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3; стягнути з Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у господарському віданні (на балансі) Кіностудії, яка належить до сфери управління Міністерства культури України, перебуває багатоквартирна жила будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 167 від 2 лютого 1979 року відповідачу було дозволено заселення квартир у зазначеному жилому будинку.

Разом з тим, відповідно до даних Київської міської державної адміністрації жила будівля за вказаною адресою до цього часу не внесена до реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Шевченківському районі м.Києва, відтак вказана житлова будівля належить до державного житлового фонду.

29.07.1999 року позивачці, як працівнику ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка», спільним рішенням профспілкового комітету та адміністрації підприємства було надано для заселення квартиру АДРЕСА_1. У 1999 році спільним рішенням профспілкового комітету та адміністрації підприємства позивачку було переселено до квартири НОМЕР_2, де вона проживає разом із дітьми до теперішнього часу.

Реалізовуючи своє право на житло шляхом набуття у власність у спосіб приватизації квартири, в якій на законних підставах проживає, позивачка звернулася до відповідача із заявою від 28.09.2016 року про оформлення передачі в приватну спільну сумісну власність квартири № НОМЕР_1 та додали необхідні документи.

Однак, відповідач, на якого Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» покладено обов'язок здійснення приватизації державного житлового фонду, який знаходиться у його господарському віданні, вимоги вказаного закону у визначені строки не виконав, відповіді на заяву про оформлення передачі в приватну спільну сумісну власність квартири НОМЕР_2 не надав.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав свої письомві заперечення проти позову, де просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів того, що спірна квартира знаходиться у державній або комунальній власності. При цьому, представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що спірне приміщення як гуртожиток не зареєстровано та у власність територіальної громади м.Києва не передався. Крім того, позивачка не надала повного пакету документів, що необхідні для отримання права на приватизацію житла у гуртожитку.

Представник третьої особи Міністерства культури України Олексієнко В.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримавши свої пояснення, наявні в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що відповідно до Акту, затвердженого 30 вересня 1977 року, прийнято в експлуатацію Готель-гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 167 від 2 лютого 1979 року було дозволено Київській кіностудії художніх фільмів імені О.П.Довженко після звільнення квартир в гуртожитку на 1 і 2-му поверхах в будинку для малосімейних по АДРЕСА_1 вказані квартири заселити сім'ями згідно з Положенням «Про порядок надання жилої площі в УРСР». Заселення сім'ями таких квартир проводити при умові, якщо вони будуть повністю звільнені на поверсі будинку.

29.07.1999 року позивачці, як працівнику ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка», спільним рішенням профспілкового комітету та адміністрації підприємства було надано для заселення квартиру АДРЕСА_1. У 1999 році спільним рішенням профспілкового комітету та адміністрації підприємства позивачку було переселено до квартири НОМЕР_2, де вона проживає разом із дітьми до теперішнього часу.

Згідно листа Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 березня 2015 року № 058/3/3-3838 встановлено, що у реєстрі житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Шевченківському районі м.Києва, затвердженому розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 9 грудня 2014 року АДРЕСА_1 як гуртожиток не зареєстрований. На сьогодні статус будівлі визначений єдиним документом, а саме рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 2 лютого 1979 року № 167, яким Київській кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка було дозволено тимчасово використовувати зазначений жилий будинок як готель-гуртожиток. Окрім того, зазначено, що оскільки будинок не відповідає технічним нормативам для гуртожитків, доцільно проводити приватизацію державного житлового фонду як квартир у житловому будинку, а не житлових приміщень у гуртожитку.

На підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» 28.09.2016 року позивачка звернулась до відповідача з заявою (вх. № 17В/зв від 28.09.2016 року), в якій просила оформити передачу в приватну спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1, що займає позивачка разом з членами сім'ї на умовах найму. До заяви додано довідку про склад сім'ї, копію витягу з протоколу про надання житлової площі, копії паспортів позивачки, копії свідоцтв про народження дітей, копію паспорту з БТІ, свідоцтво про розірвання шлюбу (а. с. 23).

Проте, як встановлено судом, відповідач залишив заяву позивачки без уваги та без задоволення, жодної відповіді позивачці з обґрунтуванням причин відмови передачі квартири у спільну сумісну власність не надав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону.

Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.

Частиною 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення у дію цього Закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Згідно п. 18 цього Положення, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами, до числа яких суд не належить.

Кімната № НОМЕР_3 перебуває на шостому поверсі готелю-гуртожитку за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 а тому не підпадає під дію рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 167 від 2 лютого 1979 року за яким дозволено Київській кіностудії художніх фільмів імені О.П.Довженко після звільнення, заселити квартири на 1 і 2-му поверхах згідно з вищевказаним Положенням.

Також, з врахуванням наданих позивачкою суду документів, зокрема планом квартири будинку АДРЕСА_1

За умовами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, суд вважає за можливе зазначити про те, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 07.02.2017 року у спорі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім..О.Довженко» було встановлено обставини того, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 06 липня 2016 року зареєстровано за Міністерством культури України, код ЄДРПОУ - 37535703, право власності на об'єкт нерухомого майна - будинок готелю-гуртожитку (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1

Крім того, Міністерство культури України зазначило, що належний йому на праві власності будинок готелю-гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 у власність територіальної громади міста Києва не передавався.

Вказані обставини, як і відсутність додання до заяви позивачки від 28.09.2016 року переліку необхідних для приватизації документів, визначених вищезазначеними нормативними актами не дають підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури України, про визнання права на приватизацію та зобов'язання здійснити безоплатну передачу квартири у приватну спільну сумісну власність, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в задоволенні позову до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури України, про визнання права на приватизацію та зобов'язання здійснити безоплатну передачу квартири у приватну спільну сумісну власність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: