Ухвала суду № 69466982, 10.10.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

10 жовтня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, ознайомившись із апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року в справі за поданням старшого державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року подання старшого державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3, погоджене з в.о. начальника Ковельського ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку – задоволено.

Звернуто стягнення на 38/100 ідеальної частини в новоствореному об’єкті нерухомого майна, а саме – в квартирі АДРЕСА_1, право на яку визнано за ОСОБА_2 згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2014 року, та право власності на яке зареєстровано в установленому законом порядку, - для виконання виконавчих листів № 32713203 від 18.05.2012 року, № 47375041 від 24.04.2015 року, виданих Ковельським міськрайонним судом Волинської області, відповідно, 18.05.2012 року по справі №159/6172/14ц та від 24.04.2015 року по справі №0306/1833/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на виконання виконавчих листів за зведеним виконавчим провадженням ЗВП №29220123 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних і юридичних осіб заборгованості на загальну суму 520912, 93 грн.

Боржник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на цю ухвалу.

Проте, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України ( не подано оригіналу скарги з підписом особи), а також при поданні апеляційної скарги боржником не сплачено судовий збір в розмірі ставки, встановленої законом.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року в даній справі залишено без руху і надано строк для усунення недоліків – п’ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог вказаної ухвали боржник ОСОБА_2 05.10.2017 року надіслав поштою оригінал апеляційної скарги з підписом. Крім того, в надісланій на адресу апеляційного суду заяві ОСОБА_2 просить зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги або звільнити від його сплати, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, чи до ухвалення рішення у справі.

За змістом ст. 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Пільги щодо сплати судового збору передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, основною умовою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору. На підтвердження свого майнового стану особа може подати до суду такі документи: довідку про доходи, довідку з Фонду зайнятості, Пенсійного фонду про те, що вона стоїть на обліку та не працює, тощо.

До поданого клопотання ОСОБА_2 додано довідку від 19.12.2016 року ПП «Елітавтотех», якою, на його думку, доводиться належність апелянта до зайнятого населення, стану безробіття, за якого він не має змоги реалізувати своє право на отримання заробітної плати, як джерела існування, довідку від 16.03.2015 року та від 24.01.2017 року, а також запит від 22.07.2017 року до Ковельського міськрайонного центру зайнятості Волинської області, диплом МТ №705470 від 25.06.1990р., якими доводяться неодноразові звернення боржника до зазначеного органу з метою працевлаштуватись, за сприянням у працевлаштуванні, та відсутність попиту чи інформації на робочу силу з 2010р. по 2014р. та з 2015р. по 2016р. за наявною професією відповідної кваліфікації.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Подані боржником довідки не підтверджують тієї обставини, що він не може працевлаштуватись, а лише свідчать про відсутність попиту в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості на робочу силу за спеціальністю культурно-освітня діяльність, що відповідає спеціальності в отриманому ним 1990р. дипломі. Довідки про перебування на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості, як безробітного, ОСОБА_2. суду не надано, а також і відповідних звернень про допомогу чи сприяння у працевлаштуванні.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не є непрацездатною особою, не перебуває на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, отже має можливість працювати та оплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Враховуючи, що боржником не надано доказів на підтвердження обставин неможливості сплатити судовий збір, підстав для відстрочення чи розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати судового збору не має.

При вирішенні даної заяви слід врахувати, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед Законом і судом. Зобов’язання по сплаті судового збору не перешкоджає доступу до правосуддя і не позбавляє права на апеляційний перегляд справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що “характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду”.

Проте, Європейський суд з прав людини при розгляді справ, пов’язаних із необхідністю сплати судового збору виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).

В даному конкретному випадку боржник не надав доказів своєї фінансової неспроможності сплатити визначену Законом суму судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600грн.х 0,2).

Як роз’яснив Пленум ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.23 своєї постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду залежно від того, здійснюються такі дії юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) чи фізичною особою. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.

Пунктом 6 цієї постанови передбачено, що згідно зі статтею 5 Закону №3674-VI «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову. ОСОБА_2 відповідно до вказаних статтей Закону України «Про судовий збір» не є особою, що користується пільгами щодо сплати судового збору. А тому, з огляду на викладене покликання боржника на те, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду він не повинен сплачувати судовий збір, оскільки при поданні скарги на дії державного виконавця до суду першої інстанції, сплата судового збору не передбачається, не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином за подану апеляційну скаргу, особа, яка її подала, повинна сплатити 320 грн. судового збору за наступними реквізитами: одержувач коштів УК у м. Луцьку, 22030101, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку (МФО) 803014, рахунок одержувача 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи за поданням старшого державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС в апеляційному суді Волинської області, код 02890400.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати в апеляційний суд.

Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернута особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 297 ЦПК України, судя

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року в даній справі залишити без руху і надати строк для усунення недоліків – п’ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя