Ухвала суду № 69465571, 05.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві за апеляційною скаргою Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 12.04.2017 року щодо примусового виконання виконавчого листа №809/821/16, виданого 04.01.2017 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано повідомлення головного державного виконавця Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 12.04.2017 щодо примусового виконання виконавчого листа №809/821/16, виданого 04.01.2017.

Із цією постановою не погодився Долинський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при вирішенні спору, також не дав належної оцінки встановленим фактам. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що стаття 63 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, однак зазначений вище виконавчий лист не містить дій зобов'язального характеру, тому не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, стаття 6 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає можливість виконання рішень суду не тільки органами державної виконавчої служби, але й іншими органами та установами у випадках, передбачених законом. Просить скасувати постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулося до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області із заявою №01-3041/07 від 03.04.2017 про прийняття до виконання виконавчого листа №809/821/16, виданого 04.01.2017 на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі №809/821/16, яка набрала законної сили (а.с. 9-12).

Головний державний виконавець Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області за результатом розгляду цієї заяви на підставі пункту 9 частини четвертої статті 4, статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» 12.04.2017 повідомив стягувача про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання (а.с. 13-16).

При цьому, підставою для прийняття вказаного повідомлення зазначено, що виконавчий лист не містить дій зобов'язального характеру, а тому не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність такого повідомлення з наступних підстав.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 4 ст. 257 КАС України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII).

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для винесення повідомлення позивача про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.03.2017 слугував висновок державного виконавця про те, що пред'явлений виконавчий документ не містить дій зобов'язального характеру, тому не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

У виконавчому листі №809/821/16, який виданий 04.01.2017 на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 зазначено, що необхідно застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень торгово-офісного центру ОК «Альфацентр» за адресою: вул. Грушевського, будинок 7, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Отже, зазначене у резолютивній частині постанови суду у справі №809/821/16 передбачає захід, визначений пунктом 4 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №1404-VIII виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

На підставі аналізу вказаних законодавчих норм та змісту виконавчого листа суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ст. 4 Закону №1404-VIII. У ньому чітко вказано ті дії, від вчинення яких боржник зобов'язаний утриматися – експлуатація приміщень, визначено спосіб виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду – опечатування дверей, що відповідає заходу примусового виконання рішення, визначеному пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII. Порядок виконання рішень такого характеру встановлено ст. 63 Закону №1404-VIII, відтак мотивування державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання тим, що виконавчий лист не містить дій зобов'язального характеру, а тому не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, не знайшло свого підтвердження.

При цьому, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII), водночас пунктом 3 статті 6 Закону №1404-VIII встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Іншого органу, окрім державної виконавчої служби, що має повноваження виконувати зазначене рішення суду, Законом №1404-VIII та нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, не визначено, а тому примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №809/821/16 від 04 січня 2017 покладається на органи державної виконавчої служби.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що головним державним виконавцем Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області безпідставно направлено позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, вказане повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив спір, підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі № 809/689/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_1

Повний текст виготовлено 10 жовтня 2017 року.