Ухвала суду № 69465452, 05.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7575/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит 15» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

в с т а н о в и в:

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 25.10.2016 звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит 15», в якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит 15».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вказує, що при неодноразових виходах за юридичною адресою відповідача з метою вручення копій наказів про проведення перевірки та направлень на проведення перевірки було встановлено факт відсутності посадових осіб ТзОВ «Фаворит 15» за вказаною адресою. Також, на адресу ТзОВ «Фаворит 15» неодноразово направлялися листи щодо забезпечення присутності посадових осіб або уповноважених його представників, для можливості проведення перевірок ТзОВ «Фаворит 15». Проте, до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області ніяких листів чи повідомлень щодо неможливості забезпечення присутності посадових осіб або уповноважених його представників, для можливості проведення перевірок вищезазначеного підприємства на зазначену дату не надходило.

Таким чином, апелянт зазначає, що даний факт вважається як не допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фаворит 15».

При апеляційному розгляді представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 31.08.2016 на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та у звязку із наданням не в повному обсязі документального підтвердження ТзОВ «Фаворит 15» на письмові запити від 30.05.2016 № 8161/10/03-18-12-01 та від 01.08.2016 № 10763/10/03-18-12-01, начальником Луцької ОДПІ прийнято наказ №967 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», згідно з яким було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фаворит 15» щодо показників задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за квітень-липень 2016 року тривалістю 5 робочих днів.

З метою вручення наказу від 31.08.2016 № 967 та ознайомлення з направленням на перевірку від 31.08.2016 № 000667 посадовою особою Луцької ОДПІ було здійснено вихід за юридичною адресою ТзОВ «Фаворит 15»: м. Луцьк, вул. Словацького, 30, каб. 3, однак було встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Фаворит 15», відповідальних за ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме: посада головного бухгалтера відсутня, директор перебуває у відрядженні з 01.09.2016 по 02.09.2016, з 05.09.2016 по 07.09.2016.

19.09.2016 начальником Луцької ОДПІ прийнято наказ № 1043 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», відповідно до якого у звязку із наданням не в повному обсязі документального підтвердження ТзОВ «Фаворит 15» на письмові запити від 30.05.2016 № 8161/10/03-18-12-01 та від 01.08.2016 № 10763/10/03-18-12-01 та на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фаворит 15» з 20.09.2016, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Будівельна компанія «Альтор», ПП «Артель-Транс», ТзОВ «ІнжБуд-С», ТзОВ «Ватеріс», ТзОВ «Альфа Системс» за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 та придбання товарів (робіт, послуг), реалізованих вищезазначеним СГД.

З матеріалів справи видно, що 20.09.2016 року, 21.09.2016 року, 22.09.2016 року, 23.09.2016 року, 26.09.2016 року посадовою особою Луцької ОДПІ були здійснені виходи за юридичною адресою ТзОВ «Фаворит 15» з метою вручення наказу від 19.09.2016 № 1043 та ознайомлення з направленням на перевірку від 19.09.2016 № 000991, однак встановлено відсутність директора ТзОВ «Фаворит 15» за вказаною адресою.

26.09.2016 посадовою особою Луцької ОДПІ складено акт № 158/14-02/39962170 неможливості проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Фаворит 15» у звязку з відсутністю посадових осіб та їх представників за юридичною адресою.

18.10.2016 начальником Луцької ОДПІ прийнято наказ № 1133 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» відповідно до якого призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з 18.10.2016, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Будівельна компанія «Альтор», ПП «Артель-Транс», ТзОВ «ІнжБуд-С», ТзОВ «Ватеріс», ТзОВ «Альфа Системс» за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 та придбання товарів (робіт, послуг), реалізованих вищезазначеним СГД (а.с. 7).

Посадовою особою Луцької ОДПІ неодноразово (18.10.2016, 19.10.2016, 20.10.2016 , 21.10.2016) були здійснені виходи за юридичною адресою ТзОВ «Фаворит 15» з метою вручення наказу від 18.10.2016 №1133 та ознайомлення з направленням на перевірку від 18.10.2016 № 001071, однак встановлено, що посадові особи на підприємстві відсутні (керівник ТзОВ «Фаворит 15» перебуває у відрядженні з 17.10.2016 по 19.10.2016 відповідно до наказу від 13.10.2016 № 17), у звязку з чим складено акти перевірки місцезнаходження посадових осіб ТзОВ «Фаворит 15».

21.10.2016 посадовою особою Луцької ОДПІ складено акт № 226/14-02/39962170 не допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Фаворит 15» (а.с. 9).

24 жовтня 2016 року першим заступником начальника Луцької ОДПІ було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Фаворит 15» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у звязку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки (а.с. 6).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що посадовими особами Луцької ОДПІ було дотримано передбачений статтею 81 ПК України порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки в частині вручення під розписку уповноваженому представнику відповідача копії наказу Луцької ОДПІ від 18.10.2016 №1133 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також не надано належних доказів на підтвердження тих обставин, що уповноважена особа відповідача відмовилася розписатися у направленнях на перевірку та отримати копію вказаного наказу, та відмовилася від проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання органом державної податкової служби судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п. п. 78.4, 78.5, 78.8 цієї статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 Податкового кодексу України.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що відповідачем були оскаржені накази від 31.08.2016 №967, від 19.09.2016 №1043, від 18.10.2016 №1133 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016, яка набрала законної сили 01 березня 2017 року., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 у справі № 803/1662/16 за позовом ТзОВ «Фаворит 15» до Луцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування наказів від 31.08.2016 № 967, від 19.09.2016 № 1043, від 18.10.2016 № 1133 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Отже, вказаними судовими рішеннями встановлено правомірність винесення наказів від 31.08.2016 р№ 967, від 19.09.2016 № 1043, від 18.10.2016 № 1133 про проведення перевірки, відтак у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки.

Разом з тим, відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної позапланової перевірки.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів приходить до висновку, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника податкового органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податків про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Проте, як встановлено судом, позивачем не надано доказів отримання відповідачем повідомлення про проведення перевірки.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не дотримано законодавчо передбаченої процедури вручення (надсилання) направлення та копії наказу на перевірку, так як директор ТзОВ «Фаворит 15» не отримував під розписку ні наказу на перевірку, ні направлення. В матеріалах справи відсутні такі докази.

Посилання податкового органу на те, що директор повідомлявся про перевірку листом під розписку на домашню адресу також не підтверджується належним чином, оскільки в повідомленні про вручення цього листа відсутній підпис директора ОСОБА_2 (а.с. 15 на звороті).

Таким чином, колегія суддів вважає, що фактичного недопуску до перевірки не було, так як це підтверджується фактичним неотриманням директором наказів на перевірку, відсутністю його підписів на направленнях про ознайомлення, відсутністю актів, що засвідчують факти відмови у допуску до перевірки.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п.п. 94.2.3, 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством.

Таким чином, вищевказаними правовими нормами передбачено обов'язковість наявності двох умов, які дозволяють застосувати адміністративний арешт майна платників податків, а саме: 1) наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки; 2) факт відмови платника податків від проведення саме такої перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 24 жовтня 2016 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків є необґрунтованим, оскільки відсутні підстави із якими законодавець повязує можливість застосування арешту майна платника податків як і відсутня обєктивна наявність факту відмови відповідача від проведення перевірки, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі №803/1572/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 10.10.2017