Ухвала суду № 69465379, 05.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов’язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про повернення безпідставно сплачених коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при купівлі 04 липня 2017 року квартири вартістю 493 440,00 грн., ним сплачено 4934,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Враховуючи, що придбав житло вперше, вважає, ним безпідставно сплачено збір відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року в справі №819/1171/17 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Тернопільським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року в справі №819/1171/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Ріелті-Актив» укладено договір купівлі-продажу квартири.

Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 4934,40 грн., відповідно до квитанції №14 від 04.07.17 року, як це передбачає пункт 15.3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 «Про затвердження порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» та пункт 10 статті 4 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

04.07.2017 року позивач звернулася із вимогою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4 934 грн. 40 коп., однак листом від 06.07.2017 року № 9258/07 останній відмовив у поверненні сплаченого збору.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Факт придбання нерухомого майна вперше підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.07.2017 року. Згідно вказаної довідки позивач є власником 1/1 частки квартири за адресою: вул. Бродівська, 53/50 в м. Тернопіль на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 04.07.2017 року.

Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року в справі №819/1171/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 09.10.2017 року