Постанова № 69464577, 11.10.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року справа № 823/1381/17

08 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 № 18421-17, яким визначено суму грошового зобовязання по транспортному податку в сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що автомобіль LEXUS GX 460, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, обєм двигуна 4608 куб. см., придбано позивачем у лютому місяці 2015 року, однак 25.03.2015 повернено під розписку ОСОБА_2, внаслідок розслідування кримінального провадження № 12014100060006126. Таким чином, враховуючи пп. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПК України, оскільки транспортний засіб перебував у власності позивача не більше місяця, платником податку є первинний власник. Окрім того, позивач наголошує, що автомобіль LEXUS GX 460 взагалі не є обєктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України, оскільки середньоринкова вартість автомобіля не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив розгляд справи здійснити без його участі.

В письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши при цьому, що, гр. ОСОБА_1 є власником автомобіля LEXUS GX 460, 2013 року випуску з обємом двигуна 4608 куб. см., а отже вказаний автомобіль є обєктом оподаткування транспортним податком у 2016 відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Відповідач зазначає, що вилучення 25.03.2015 транспортного засобу Печерським УП ГУНП в м. Києві на підставі ухвали слідчого судді не є підставою для звільнення відповідача від сплати податку, оскільки не є свідченням незаконного заволодіння транспортним засобом та не охоплюється положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Також, відповідно до листа Регіонального сервісного центу в Черкаській області від 01.09.2017 № 31/23/1-1471 спірний автомобіль зареєстрований за позивачем 26.02.2015 та перереєстрований 28.11.2015 в зазначеному сервісному центрі у звязку з видачею дубліката про реєстрацію транспортного засобу та не знятий з обліку з громадянина ОСОБА_1 протягом 2015-2016 років.

29 вересня 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що з 2015 року автомобіль марки LEXUS GX 460, 2013 року випуску з обєм двигуна 4608 куб. см., державний номерний знак НОМЕР_2, перебуває у власності позивача згідно даних Регіонального сервісного центу в Черкаській області.

Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 № 18421-17, яким позивачеві визначено податкове зобовязання по транспортному податку за 2016 рік в сумі 25000,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною особою за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції статей 265-267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок з фізичних осіб.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Так, відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII, що набрав чинності 01.01.2016) обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 267.5.1 п.267.5 ст. 267 Податкового кодексу України).

Отже, обєктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років і середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому, згідно з пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Таким чином, використання транспортного засобу повязується з його реєстрацією.

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Відповідно до п. 13, 14 вказаної Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Згідно даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість автомобіля ОСОБА_1 становить 1068250,61грн.

За змістом пп. 267.6.1, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо обєктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий обєкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 в частині визначення середньоринкової вартості належного позивачу автомобіля з урахуванням даних про його пробіг.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (далі Порядок № 403) середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сср= Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;

Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується. Нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів, при розрахунку коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів, становить 27000 км. (додаток 2 до Порядку № 403).

Також, відповідно до пункту 12 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду, в разі ненадання відомостей про фактичний пробіг автомобіля відповідач при розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу позивача у графі пробіг, км мав би зазначити нормативний середньорічний пробіг транспортного засобу, з урахуванням дати його реєстрації.

При цьому, відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобовязання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом, а згідно частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищевказані обставини свідчать про протиправність винесення податкового повідомлення-рішення від 22.06.2016 № 18421-17.

Суд враховує, що за наявності обставин, які виключають обовязок сплати податку чи впливають на його розрахунок, платник податків має право звернутись до контролюючого органу для проведення звірки даних відповідно до пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, що може мати наслідком проведення перерахунку та скасування попереднього податкового повідомлення-рішення.

Окремо суд зазначає, що в даному випадку відсутнє порушення принципу стабільності податкових правовідносин.

При цьому, суд не враховує доводи позивача щодо того, що Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальне провадження від 02.11.2014 за № 12014100060006126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 289 Кримінального кодексу України. Транспортний засіб 25.03.2015 повернено під розписку ОСОБА_2, а тому позивач звільнений від сплати податку.

Відповідно до пп. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобовязаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

В порушення вказаних норм Податкового кодексу позивач не надав суду доказу незаконного заволодіння легковим автомобілем LEXUS GX 460, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, обєм двигуна 4608 куб. см. та не підтвердив такий факт відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

Суд в черговий раз звертає увагу, що за даними територіального сервісного центру № 7141 Регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України (лист №31/23/1-1471 від 01.09.2017) спірний автомобіль зареєстрований за позивачем 26.02.2015 та перереєстрований 28.11.2015 в зазначеному сервісному центрі у звязку з видачею дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

При цьому вилучення 25.03.2015 транспортного засобу Печерським УП ГУНП в м. Києві на підставі ухвали слідчого судді не є підставою для звільнення відповідача від сплати податку, оскільки не є свідченням незаконного заволодіння транспортним засобом та не охоплюється положеннями пп. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що вказані дії в розумінні положень Податкового кодексу України не впливають на обрахунок транспортного податку та не виключають обовязку його сплати.

Також, суд не враховує доводи відповідача, що автомобіль LEXUS GX 460, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, обєм двигуна 4608 куб. см. є обєктом оподаткування в 2016 році транспортним податком, оскільки останнє встановлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/2101/16.

Суд зазначає, що у постанові в справі № 823/2101/16 суд встановив лише відсутність відомостей про оскарження позивачем ППР № 18421-17, а тому стягнення грошових коштів відбулося, оскільки позивачем не вчинено протягом 60 днів дій щодо оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням того, що контролюючим органом під час обрахунку середньоринкової вартості автомобіля не дотримано порядку (фактичний пробіг автомобіля відсутній), тобто останній не відповідає одному з критеріїв визначений статтею 267 Податкового кодексу України щодо обєкта оподаткування (середньоринкова вартість повинна становити понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 № 18421-17 є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

При цьому суд звертає увагу, що позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, разом з тим, зважаючи на положення пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку буде визнання оспорюваного рішення протиправним та його скасування, оскільки саме лише скасування рішення означає втрату ним чинності з моменту набрання законної сили постановою суду, тобто на майбутнє, і в такому разі зберігаються правовідносини, які виникли між сторонами до скасування рішення. Визнання ж оспорюваного рішення протиправним означає те, що спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, що має місце у правовідносинах між сторонами у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.06.2016 № 18421-17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 76, ідентифікаційний код 39620821) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Стаханова, 70, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк