Постанова № 69464099, 04.10.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року № 813/2213/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Мартинюк В.Я.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 представників відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення ,зобов’язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, Державної фіскальної служби України, в якому просить : визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 28.04.2017 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_3; зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути документи про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_3 та прийняти рішення про надання статуса учасника бойових дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_3 з 01 червня 2015 року по 06 вересня 2015 року на підставі наказів ДФС України був відряджений до зони проведення АТО на території Донецької та Луганської областей для безпосередньої участі в її проведенні та виконанні завдань, брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України згідно з Наказом № 415ог від 12.06.2015 року першого заступника керівника Антитерористичного центру.

Після чого вирішив отримати статус учасника бойових дій, про що звернувся із заявою від 04 квітня 2017 року до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України. Однак, рішенням комісії від 28 квітня 2017 року ОСОБА_3 було відмовлено в отриманні такого статусу у зв'язку з тим, що листом Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції від 21.04.2017 року проінформовано Державну фіскальну службу України про те, що надання статусу учасника бойових дій іншим працівникам ДФС окрім осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції без внесення змін до чинного законодавства України не вбачається можливим.

В судовому засіданні представник позивача зазначає, що відповідно до чинного законодавства встановлений вичерпний перелік підстав, за якими особі може відмовлено Комісією у наданні статусу до яких підстава, що зазначена відповідачем не відноситься, а тому рішення відповідача про відмову в наданні ОСОБА_3 такого статусу є протиправним. У зв'язку з цим він просить скасувати таке рішення в частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язати відповідача повторно розглянути надані позивачем документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду судового засідання. Щодо заявленого адміністративного позову своєї позиції не висловив.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, з підстав наведених у письмових запереченнях. Зазначив, що прийняте відповідачем рішення є правомірним оскільки, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п. 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 закріплено, що статус учасника бойових дій може бути наданий, зокрема, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС України.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 2, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне та надав правову оцінку.

Наказом ДФС України "Про відрядження працівників податкової міліції" від 29.05.2015 року № 1539-о позивача було відряджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.

Наказами ДФС України "Про продовження відрядження працівників податкової міліції" №1905-0 від 26.06.2015 р; №2268-0 від 28.07.2015 р; №2681-0 від 26.08.2015 р були продовжені відрядження позивача до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.

Відповідно до копії витягу з Наказу першого заступника Голови Служби - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України генерал-майора ОСОБА_4 № 0160 від 23.07.2015 року з 01.06.2015 р по 01.08.2015 р ОСОБА_3 вважати залученим до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і відрядженими в район її проведення з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях.

Згідно копії витягу з наказу першого заступника Голови Служби - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України генерал-майора ОСОБА_4 № 0170 від 03.09.2015 року "Про залучення до проведення антитерористичної операції сил та засобів суб’єктів боротьби з тероризмом" з 01.08.2015 р по 04.09.2015 р вважати ОСОБА_3 залученим до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і відрядженими в район її проведення з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях.

З копії витягу із наказу першого заступника Голови Служби - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України генерал-лейтенанта ОСОБА_4 № 0207 від 29.12.2015 року "Про залучення до проведення антитерористичної операції сил та засобів суб’єктів боротьби з тероризмом" з 05.09.2015 р по 08.09.2015 р вважати продовженим строк залучення ОСОБА_3 до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і відрядженими в район її проведення з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях

Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30.03.2017 року №553/99-99-21-10-01-18д, виданою начальником Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Слов'янськ) Державної фіскальної служби України полковником податкової міліції ОСОБА_5 підтверджується, що майор податкової міліції ОСОБА_3 дійсно в період з 01 червня по 06 вересня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Підстава: накази ДФС України «Про відрядження працівників податкової міліції» від 29.05.2015 № 1539-о, від 26.06.2015 р №1905-о, від 28.07.2015 р №2268-о, від 26.08.2015 р №2681-о; ОСОБА_4 із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 23.11.2015 № 327, від 23.07.2015 № 0160, від 03.09.2015 №0170, від 29.12.2015 №0207.

У цій довідці вказано, що вона є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Таким чином, як вбачається з наведених вище документів місцем дислокації позивача під час перебування на території проведення АТО був підрозділ оперативного забезпечення окремих територій зон проведення АТО ГУ ДФС Донецької та Луганської областей, а також суд дійшов висновку, що несення служби позивачем відбувалось на рівні з оперативними працівниками даного підрозділу: у складі добових нарядів на контрольних пунктах в'їзду/виїзду (КГТВВ) та на стаціонарних КрП, розташованих на першій лінії оборони; у складі зведених мобільних груп, які пересувались вздовж лінії розмежування з метою недопущення незаконного переміщення вантажів.

Відповідачами доказів зворотнього до матеріалів справи не надано, а судом при розгляді цієї справи таких доказів не встановлено.

Позивачем до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України було подано заяву та матеріали в якій просив надати йому статус учасника бойових дій.

Листом від 28.04.2017 року за № 5914/Г/99-99-04-04-01-14 відповідач повідомив позивача про те, що Комісією прийнято рішення відмовити в наданні статусу учасника бойових дій працівникам (в т.ч. колишніх) слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС, які відряджались до головних управлінь ДФС у Донецькій та/чи Луганській областях, у зв'язку з чим було повернуто позивачу направлені до Комісії заяву та матеріали.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551).

Відповідно до статті 4 вказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно статті 5 Закону № 3551 учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються, зокрема, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Як вже вище зазначалося та встановлено в ході судового розгляду справи позивач був залучений до підрозділу оперативної групи ДФС України при штабі АТО для виконання спеціальних (бойових) завдань.

Тобто, оскільки позивач відповідає вимогам статті 5 Закону № 3551 та брав участь в Антитерористичній операції у підрозділах оперативної групи ДФС України при штабі АТО для виконання спеціальних (бойових) завдань, то він є таким, що належить до категорії осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Доказів зворотнього до матеріалів справи відповідачами не надано, а судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

Крім того, в матеріалах справи міститься Довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30.03.2017 року № 553/99-99-21-10-01-18д, яка видана начальником Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Слов'янськ) Державної фіскальної служби України полковником податкової міліції ОСОБА_5 та яка є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Доказів незаконності і скасування цієї довідки відповідачами до суду не надані, а судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

Суд зазначає, що порядок розгляду матеріалів та надання статусу учасника бойових дій у Державній фіскальній службі встановлений Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2016 р. №957,зареєстрованого в Мін'юсті 30.11.2016 р. №1553/29683 (далі по тексту - Положення № 957).

Відповідно до п. 1 вказаного Положення Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України (далі - Комісія) утворюється відповідно до пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 413.

Відповідно до пп. 5 п. 2 Положення № 957, Комісія має право відмовляти в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності підстав.

Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій встановлений пунктом 7 Положення № 957: відсутність документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення; надання недостовірних даних про особу; виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Рішення відповідача - Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України про відмову ОСОБА_3 в наданні статусу учасника бойових дій, оформлене листом від 28.04.2017 року № 5914/Г/99-99-04-04-01-14 не містить будь-яку передбачену Положенням № 957 підставу для відмови.

Будь-яких інших підстав для відмови вказане Положення № 957 не містить, зазначені підстави є вичерпними та не підлягають широкому тлумаченню.

Відтак, наявні усі підстави для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 28.04.2017 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_3.

Також, на переконання колегії суддів, такою, що підлягає задоволенню є і позовна вимога про зобов'язання повторно розглянути надані позивачем документи та прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій, оскільки такі фактично є похідною від попередньої.

При цьому, задовольняючи позов в указаній частині, колегія суддів також виходить з наступного.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено один із найважливіших принципів адміністративного судочинства - принцип верховенства права, відповідно до якого згідно частини першої указаної статті людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Указаний принцип є конституційним (стаття 8 Конституції України) й означає пріоритет прав та свобод людини, справедливість і гуманізм у діяльності адміністративних органів.

Тому, вирішуючи адміністративні справи, суд має перш за все виходити із того, що людина, її права та свободи є найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права повинен втілюватись через діяльність судової влади.

Відповідно до завдання, яке сформульовано у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, саме адміністративне судочинство спрямовано на захист прав, свобод, інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та їх посадових і службових осіб.

Статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначені повноваження суду при вирішенні справи.

Відповідно до частини другої цієї статті у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Необхідно зазначити, що суди повинні відновлювати порушене право особи шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В ході судового розгляду даної справи встановлено та не спростовано відповідачем те, що позивачем було подано до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України усі встановлені законом документи, що дають підстави для прийняття рішення про надання особі статусу учасника бойових дій.

Оскільки інших підстав для відмови ОСОБА_3 у наданні статусу учасника бойових дій, ніж тих, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України не було встановлено, то колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача в цьому випадку буде зобов'язання Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані ОСОБА_3 матеріали щодо визнання учасником бойових дій та прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Судові витрати присуджуються позивачам у відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 28.04.2017 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_3.

Зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути документи про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_3 та прийняти рішення про надання статуса учасника бойових дій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Гулкевич І.З.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Мартинюк В.Я.