Постанова № 69463568, 03.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року (о 13 год. 05 хв.)Справа № 808/2032/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представник позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі позивач або ПАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі відповідач або Офіс ВПП ДФС), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №0002414709 від 12.05.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте відповідачем, в частині суми 108 012,95 грн. (в тому числі штраф 94 334,45 грн., пеня 13 678,50 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» не мало обєктивної можливості та правових підстав своєчасно та у повному обсязі сплатити єдиний внесок за період з жовтня по березень 2017 року, оскільки сплата єдиного внеску здійснювалась після погашення заборгованості по виплаті заробітної плати. Крім того, позивачем частина суми єдиного внеску за грудень 2016 року у розмірі 471 672,25 грн. сплачена без порушення строків, встановлених Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», а відтак застосування штрафних санкцій у розмірі 94334,45 грн. та пені у розмірі 13678,50 грн. є безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, про що подав до суду письмові заперечення (вх. № 26786 від 03.10.2017), відповідно до яких зазначає, що чинним законодавством передбачена відповідальність виключно платника за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, незалежно від причин такої невчасної сплати та не залежно від фінансового стану платника та не передбачено можливості звільнення такого платника податку від застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Отже, несвоєчасна сплата єдиного внеску вважається недоїмкою. З урахуванням вищезазначеного оскаржуване рішення прийнято з додержанням вимог діючого законодавства, у звязку з чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.04.2017, на підставі пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, в порядку, визначеному ст.76 Податкового кодексу України, фахівцями Офісу ВПП ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, задекларованого у звітах за період вересень 2016 року січень 2017 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926), за результатами якої складено Акт № 424/28-10-47-09/00130926 (а.с.41-42).

При проведенні перевірки контролюючим органом використано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування ПАТ «Запоріжжяобленерго» за період вересень 2016 року січень 2017 року (№ НОМЕР_1 від 12.10.2016, № НОМЕР_2 від 17.11.2016, № НОМЕР_3 від 19.12.2016, № НОМЕР_4 від 16.01.2017, № НОМЕР_5 від 17.02.2017); Інформацію компютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби, а саме: інформацію АІС «Податковий блок», АІС «Облік платежів», АІС «Обробка ПЗ та платежів», АІС «Архів електронної звітності», Систему приймання та обробки компютерної обробки податкової звітності, Централізовану систему електронної звітності державної податкової служби України, Інтегрована картка платника податків.

Висновками до акту перевірки встановлено порушення ПАТ «Запоріжжяобленерго» вимог ч.8 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010, пп.6 п.4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449, затвердженої в Мінюсті 07.05.2015 за № 508/26953, а саме: несвоєчасна сплата сум єдиного внеску в період з 20.10.2016 по 07.05.2015 у розмірі 38 821 364,15 грн., нараховані платником за звітні періоди за вересень 2016 року січень 2017 року.

12.05.2017 Офісом ВПП ДФС прийнято рішення № НОМЕР_6 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплаті (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 8 622 125,93 грн., в тому числі 7 764 272,83 грн. штрафу (20% з 01.01.2015) та 857 853,10 грн. пені (0,1% суми недоїмки). (а.с.16).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ПАТ «Запоріжжяобленерго» подано до ДФС України скаргу № 008-32/8458 від 25.05.2017 на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплаті (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_6 від 12.05.2017 (а.с.33-38).

Рішенням ДФС України № 13680/6/99-99-11-02-02-15 від 26.06.2017, скарга № 008-32/8458 від 25.05.2017 залишена без задоволення, рішення № НОМЕР_6 від 12.05.2017 без змін (а.с.39-40).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплаті (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_6 від 12.05.2017, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 №2464-VI, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» є платником єдиного внеску у розумінні п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів зобовязані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

При цьому, у відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 11 статті 9 вищезазначеного Закону встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що суми недоїмки стягуються з врахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Крім того, частиною 10 статті 25 цього Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати кожний день прострочення платежу.

Отже, системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що фінансові санкції застосовуються до платника податків у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску.

Згідно з п.1 розділу VIІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.20105 за №508/26953 (далі Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

У пп.2 п.2 розділу VIІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. (…) Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Слід зазначити, що позивачем у своєму позові визнається факт несвоєчасної сплати єдиного внеску, однак не погоджуючись із прийнятим рішенням та застосуванням штрафу та нарахуванням пені, позивач посилається лише на обєктивні обставини, які знаходяться поза межами впливу ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: несвоєчасність перерахування коштів та їх обсяг, встановлення Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України алгоритму перерахування коштів на поточні рахунки позивача із спеціальним режимом використання.

Суд звертає увагу позивача на те, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що причиною заборгованості зі сплати єдиного внеску стало існування заборгованості по заробітній платі перед найманими працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки дані обставини не звільняють від виконання ним обов'язку зі сплати єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Стосовно твердження представника позивача щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій у розмірі 94334,45 грн. та пені у розмірі 13678,50 грн., у звязку із сплатою позивачем єдиного внеску у розмірі 471 672,25 грн. без порушення строків, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд зазначає наступне.

Так, платіжними дорученнями № 30472 від 18.01.2017 на суму 303 272,64 грн. та № 30506 від 18.01.2017 на суму 168 399,61 грн. ПАТ «Запоріжжяобленерго» сплачено частину суми єдиного внеску за грудень 2016 року у розмірі 471 672,25 грн. При цьому у графі «Призначення платежу» зазначено «нарахування ЄСВ 22% на заробітну плату за 12/2016 р.» (а.с.47-48).

Як встановлено судом, станом на 18.01.2017 у позивача існував непогашений борг з єдиного внеску за листопад 2016 року за звітом № НОМЕР_3 від 19.12.2016, у звязку із чим сплачені кошти у розмірі 471 672,25 грн. зараховані в погашення недоїмки зі сплати єдиного внеску за листопад 2016 року, що відображено в розрахунку пені та фінансової санкції до оскаржуваного рішення (а.с.17-32), що повністю узгоджується з приписами ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за змістом якої, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За приписами статті 94 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак