Ухвала суду № 69463423, 11.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

11 жовтня 2017 р. Справа № 804/6496/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, відповідача 2: Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дій, скасування рішення, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ

09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача 1: Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, відповідача 2: Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 35328504 від 23.05.2017 18:18:52 та внесенню записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 35328504 від 23.05.2017 18:18:52;

- скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1255622612101), номер запису про право власності 20551740.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстровий №1383, придбала квартиру АДРЕСА_2. 14.05.2008 року р. між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11345922000, згідно з яким АКІБ «УкрСиббанк» зобов'язався надати позивачу кредит в сумі 40 000,00 доларів США під 12,5 % річних строком до 12.05.2023р. В забезпечення виконання зобов'язання за договором споживчого кредиту 14.05.2008р. між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений договір іпотеки №11345922000/1, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстровий №1388, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач, 29.02.2012 року АТ «УкрСиббанк» правонаступник АКІБ «УкрСиббанк» своїм листом №12-22/7002 повідомив позивача про відступлення прав вимоги за кредитним договором №11345922000 від 14.05.2008 року ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу №2 від 13.02.2012 року.

Також ОСОБА_1 вказано, що 15.06.2017 року з реєстру прав власності їй стає відомо, що вона уже не є власником квартири АДРЕСА_1, а натомість власником є ТОВ «Кей-Колект». ТОВ «Кей-Колект» став власником квартири позивача згідно рішення індексний номер 35328504 від 23.05.2017 18:18:52 державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради. Підставою виникнення прав власності на квартиру позивача за ТОВ «Кей-Колект» став договір іпотеки №11345922000/1 від 14.05.2008 року.

Позивач, з посиланням на норми Закону України «Про іпотеку» в частині вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, також вказав, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без достатніх правових підстав для реєстрації переходу права власності на нерухоме майно від позивача на користь ТОВ «Кей-Колект».

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року).

Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини пов'язані із неналежним виконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із неналежним виконанням умов цивільно-правової угоди суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судом загальної юрисдикції за правилами ЦПК.

Зазначена правова позиція викладена у рішенні колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 14.06.2016 року у справі №826/4858/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59205451)

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, відповідача 2: Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дій, скасування рішення, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, відповідача 2: Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дій, скасування рішення, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення спору віднесено до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Розяснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя ОСОБА_4