Ухвала суду № 69463269, 11.10.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.,

секретар Костюк Л.С.,

за участю: прокурора Козлової Ю.Г., представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, представника Чернівецької міської ради ОСОБА_3, представника виконавчого комітету Чернівецької міської ради ОСОБА_4, представника Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокуратури міста Чернівці в інтересах держави та територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради, розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ордера на житлове приміщення, свідоцтва про право спільної сумісної власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, за участю третіх осіб без самостійний вимог: Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Первинної профспілкової організації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за апеляційними скаргами ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_6, та ОСОБА_7 на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 травня 2017 року та додаткове рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року, -

встановила:

В травні 2014 року прокурор міста Чернівці звернувся до суду з позовом, в якому просив:

Справа № 726/927/14 Провадження № 22-ц/794/831/17, № 22-ц/794/901/17 Категорія 59

Головуючий у 1-й інстанції Байцар Л.В. Доповідач Лисак І.Н.

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради у місті Чернівці №80/6 від 8 червня 2011 року, яким затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер ОСОБА_6 на однокімнатну квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54В в місті Чернівці;

- визнати недійсним ордер на житлове приміщення №164 серії РВК від 8 червня 2011 року, виданого виконавчим комітетом Першотравневої районної у місті Чернівці ради ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на право зайняття житлового приміщення, а саме однокімнатної квартири №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54В в місті Чернівці;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14 жовтня 2011 року, яким передано у спільну сумісну власність квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54В в місті Чернівці ОСОБА_6 та ОСОБА_1;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право спільної сумісної власності САЕ 338653 від 14 жовтня 2011 року на квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54В в місті Чернівці, видане на імя ОСОБА_6 та ОСОБА_1;

- витребувати з володіння ОСОБА_7 квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54В в місті Чернівці, та передати її у власність територіальної громади міста Чернівці.

Посилався на те, що відповідно до пункту 1.10 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради №22/2 від 16 лютого 2011 року ОСОБА_6, який у період з 19 січня 2010 по 20 лютого 2012 працював у Чернівецькому обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, прийнятий на квартирний облік за місцем проживання як громадянин, який потребує покращення житлових умов, у загальну чергу за №2326 у звязку з проживанням в одній кімнаті осіб різної статті старше 9 років.

Згідно пункту 2.3 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради №66/5 від 25 травня 2011 року ОСОБА_6 включений до списку першочерговиків, у звязку з проживанням разом з ним його бабусі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ветерана війни.

Листом №13-3556 від 25 травня 2011 секретар Чернівецької міської ради виділив однокімнатну квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54 «В» черговикам Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

31 травня 2011 року на зборах первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вирішено ОСОБА_6 виділено квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54-В в місті Чернівці.

Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради №80/6 від 08 червня 2011 року затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер №164 серії РВК ОСОБА_6 на право зайняття житлового приміщення з комунальними зручностями, а саме квартири №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54-В.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №653/17 від 11 жовтня 2011 спірну квартиру прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Чернівці.

Пунктом 1 Розпорядження органу приватизації в особі Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14 жовтня 2011 року прохання наймача ОСОБА_6 задоволено і передано у спільну сумісну власність квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54-В.

На підставі вказаного розпорядження №49178 від 14 жовтня 2011 Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради видано ОСОБА_6 та ОСОБА_1 свідоцтво серії САЕ №338653 про право спільної сумісної власності на спірну квартиру.

19 січня 2012 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради видано свідоцтво право власності серії САЕ №639533 територіальної громади міста Чернівці на квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54-В.

25 травня 2012 року за територіальною громадою зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 «В» в місті Чернівці.

19 липня 2012 року на підставі розпорядження №49178 від 14 жовтня 2011 року та свідоцтва серії САЕ №338653 від 14 жовтня 2011 за ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54 «В» у місті Чернівці.

Під час розгляду даної справи в суді, 04 серпня 2014 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_7, з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу вищевказаної квартири НАВ 350667 серії 1358.

Позивач зазначав, що лист секретаря Чернівецької міської ради №13-3556 від 25 травня 2011 року про виділення вищевказаної квартири черговикам територіального відділення Антимонопольного комітету України, який був формальною підставою для передачі квартири №50 на вул. Хотинській, 54 «В» Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, є незаконним, необґрунтованим та не міг бути підставою для передачі зазначеної квартири відповідачам.

Чернівецької міською радою та її виконавчим комітетом не приймалися рішення про передачу спірної квартири Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

На момент складання та підписання листа секретарем Чернівецької міської ради №13-3556 від 25 травня 2011 року, право власності на спірну квартиру не було зареєстровано за територіальною громадою міста Чернівці, у звязку з чим, Чернівецька міська ради або її виконавчий комітет не могли приймати рішення щодо її передачі у власність або користування будь-якій фізичній або юридичній особі.

Збори первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року, на яких вирішено виділити спірну квартиру ОСОБА_6 не мали права приймати таке рішення, оскільки на момент проведення зборів вказана квартира не перебувала у їх власності або користуванні та не надавалась їм як службове житло.

Рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради №80/6 від 08 червня 2011 року, яким затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації ЧОТВ Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер №164 серія РВК ОСОБА_6 на спірну квартиру є незаконним, оскільки на момент його прийняття право власності на вказану квартиру не було зареєстроване за територіальною громадою міста Чернівці у встановленому Законом порядку.

Приймаючи рішення №80/6 від 08 червня 2011 року виконавчий комітет порушив черговість надання житла, а також права тисячі осіб потребуючих поліпшення житлових умов, які роками стоять у черзі перед ОСОБА_6 та ОСОБА_1, а сам факт перебування ОСОБА_6 в контрольному списку у ЧОТВ Антимонопольного комітету України не міг бути підставою для надання йому квартири, яка є предметом спору.

Враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у міста Чернівці ради №80/6 від 08 червня 2011 року прийняте із порушенням вимог чинного законодавства України, а також прав та законних інтересів осіб, які взяті на облік як потребуючих поліпшення житлових умов раніше за ОСОБА_6 та ОСОБА_1, вважає, що ордер на житлове приміщення №164 серії РВК від 08 червня 2011 року, виданий виконавчим комітетом Першотравневої районної у місті Чернівці ради на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_2 «В» підлягає визнанню недійсним.

Розпорядження департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14 жовтня 2011 року є незаконним та підлягає скасуванню, у звязку з тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 набули право користування оспорюванню квартирою на підставі незаконного рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08 червня 2011 року та ордеру №164 серії РВК від 08 червня 2011, а відтак не є особами, які на законних підставах вселились у вказану квартиру та набули право на її приватизацію.

Позовну вимогу про витребування вказаної квартири із власності ОСОБА_9 прокурор обґрунтовував тим, що квартира за відплатним договором придбана в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, а власник має право витребувати це майно від набувача, оскільки нерухоме майно вибуло з його володіння не з його волі.

Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 травня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради №80/6 від 08 червня 2011 року.

Визнано недійсним ордер на житлове приміщення №164 серії РВК від 08 червня 2011 року, виданого виконавчим комітетом Першотравневої районної у місті Чернівці ради.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14 жовтня 2011 року.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право спільної сумісної власності серії САЕ №338653 від 14 жовтня 2011 року.

Додатковим рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року витребувано з володіння ОСОБА_7 квартиру № 50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54 «В» в місті Чернівц,і та передано її у власність територіальної громади міста Чернівці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_10, який діє в інтересах ОСОБА_6 просить рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 травня 2017 року та додаткове Садгірського районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 травня 2017 року та додаткове Садгірського районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року скасувати в частині задоволення позову про витребування нерухомого з чужого незаконного володіння та ухвалити нове рішення про відмову в позові у вказаній частині.

Посилаються на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та підлягають відхиленню, з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керується ст.303 ЦПК України та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В силу ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно абз. 1 ч.1 ст. 60 ЦПК України та ч. 3 цієї норми кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Викладення черговості обставини та підстав переходу права власності на спірну квартиру за відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_1, а згодом до ОСОБА_7, на які посилався позивач в обґрунтуваннях позову, були вірно встановлені судом першої інстанції та сторонами визнаються, що в силу ч.1 ст.61 ЦПК доказуванню не підлягають.

Підставою для задоволення позовних вимог були висновки суду першої інстанції про те, що квартира №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54 «В» в місті Чернівці, вибула з власності територіальної громади міста Чернівці поза її волею та з порушенням інтересів її членів.

ОСОБА_6 та ОСОБА_1 отримали спірну квартиру внаслідок незаконних дій та рішень органів місцевого самоврядування, зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету та відчужили її 4 серпня 2014 року на користь ОСОБА_7

Позовні вимоги до ОСОБА_7 про витребування нерухомого майна з незаконного володіння є єдиним способом захисту права власності територіальної громади міста Чернівці та відповідає вимогам закону.

Такі висновки суд першої інстанції зроблені з дотриманням вимог ст.212 ЦПК України та є правильними.

Так, частинами 2, 4 статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Частиною 1 статті 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до частини 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Статтею 45 ЖК України встановлено порядок першочергового надання жилих приміщень.

Відповідно до частини 1 статті 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Згідно пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року, № 280/97-ВР1 (далі - Закону) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» частини 1 статті 29 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 1 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 отримали спірну квартиру внаслідок незаконних дій та рішень органів місцевого самоврядування, зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету.

Квартира №50, яка знаходиться по вулиці Хотинській, 54 «В» в місті Чернівці вибула з власності територіальної громади міста Чернівці поза її волею та з порушенням інтересів її членів, що спростовує твердження апелянта ОСОБА_7 про наявність волі на це власника.

Крім того, позбавлення права власності в обраний позивачем спосіб в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини є виправданим втручанням з метою задоволення суспільного та публічного інтересу громади міста Чернівці.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року по справі 6-1047цс1, який відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи обставини, наведені вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_6, та ОСОБА_7 на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 травня 2017 року та додаткове рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року відхилити.

Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 травня 2017 року та додаткове рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Лисак І.Н.

Судді: М.І. Кулянда

ОСОБА_11