Рішення № 69459798, 05.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2447/16-ц

н.п. 2/415/44/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.17 р.

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання Гавриленко В.В.,

з участю представників

позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення належності частки у спільному майні подружжя, усунення від спадкування, визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому після остаточного уточнення позовних вимог (а.с.67-68), просила визнати, що ОСОБА_5, яка померла 03.07.2015 р., належить на праві власності подружжя ? частина коштів, що зберігаються на банківських рахунках відповідача, відкритих в ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» в сумі 153450 грн. та 17756,38 грн.; усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_4 на спадщину, що відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_5 та визнати за нею право власності на ? частину коштів, що зберігаються на зазначених банківських рахунках ОСОБА_4, відкритих в ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» в сумі 153450 грн. на рахунку 2635804416411.980 та 17756,38 грн. на рахунку 2638104416411.980, відкритих на імя ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла 03.07.2015 р.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, суду дала пояснення, аналогічні викладеному у позові. Доповнила, що відповідач жив на кошти померлої, свої клав на книжку. Померла обслуговувала його та вела домашнє господарство за свій рахунок.

Представник позивачки в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідач у судовому засіданні позов не визнала, оскільки сторони вели окреме господарство, і гроші на рахунку належать тільки відповідачу.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що померла ОСОБА_5 мешкала разом із відповідачем, готувала для нього, вела домашнє господарство, скаржилася, що свою пенсію він кладе на книжку і не дає грошей на їжу, тому вона готує за свої кошти. Коли їй ставало зле, відповідач не надавав допомогу.

Свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 суду пояснили, що померла ОСОБА_5 мешкала разом із відповідачем, відповідач свою пенсію клав на книжку, останній час стан його здоровя значно погіршився, він погано бачив і не міг ходити.

У судовому засіданні досліджені докази: копія свідоцтва про смерть; копія свідоцтва про народження; копія свідоцтва про укладення шлюбу; банківська таємниця; копія заяви про прийняття спадщини; копія постанови про відмову вчинення нотаріальної дії; медична довідка відповідача і довідка ПФУ про його пенсію.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 03 липня 2015 р. померла мати позивачки - ОСОБА_5, яка на день смерті перебувала у шлюбі з відповідачем, що не заперечується сторонами у справі (а.с.5-7, 51).

На імя відповідача в ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» відкриті банківські рахунки, на яких знаходяться грошові кошти в сумі 306900 грн. на рахунку 2635804416411.980 та 35512,77 грн. на рахунку 2638104416411.980, які згідно з розясненнями п. 23 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. №11 є спільною сумісною власністю подружжя відповідача та померлої ОСОБА_5 (а.с.28).

Відповідно до ст.60 ч.1, 70 ч.1 СК України померлій ОСОБА_5І належало право власності на ? частину вказаних грошових коштів, які увійшли до складу спадкового майна після її смерті.

17 листопада 2015 р. позивачка, що згідно ст.1261 ч.1 ЦК України належить до спадкоємців першої черги, у передбачений ст.1270 ч.1 ЦК України строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.46).

Окрім позивачки спадкоємцем померлої в силу ст.1268 ч.3 ЦК України є відповідач, як чоловік померлої, що мешкав разом із нею на час відкриття спадщини. Доказів прийняття спадщини після ОСОБА_5 іншими особами суду не надано.

18 травня 2017 р. позивачці було відмовлено у вчинені нотаріальних дій, оскільки існує спір, що розглядається судом (а.с.59).

Як зазначено у п. 3.4 ОСОБА_10 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 375 ЦК України, вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (ПІБ) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу тощо) становила ?».

Таким чином позивачка має право власності на спадкове майно у виглядів грошових коштів на рахунках на імя відповідача.

Визначаючи розмір частки позивачки у спадковому майні суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.1267 ч.1 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними .

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як зазначено в п.8 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. №7 «Про практику у справах про спадкування» за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Суду не надані достатні та переконливі докази того, що померла ОСОБА_11 потребувала допомоги з боку відповідача та що така допомога могла ним надаватися.

З медичної довідки №706 вбачається, що стан здоровя відповідача значно погіршився з 2013 р. - за два роки до смерті спадкодавця, тому суд вважає, що відповідач не мав змоги надавати допомогу спадкодавцю, тобто не є таким, що ухилявся від її надання, а тому не може бути усунутий від спадщини , і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги про визнання права власності позивачки на кошти на рахунках на імя відповідача в розмірі ? частини цих коштів.

На думку суду не підлягають задоволенню і вимоги про визначення належності спадкодавцю на праві власності ? частки грошових коштів на рахунках на імя відповідача з наступних підстав.

У п.12 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. №7 «Про практику у справах про спадкування» розяснено, що «За загальними правилами частини другої статті 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК ( 435-15 ) спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі».

З наведеного вбачається, що ВСУ займає позицію, згідно якої не потребують додаткових судових рішень питання, прямо визначені законом, а розмір часток у спільному майні подружжя прямо врегульований ст.70 ч.1 СК України.

Окрім того, згідно ст.25 ч.1, 4 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обовязки, припиняється у момент її смерті,

З огляду на це визнання майнового права за померлою особою неможливе у звязку із втратою нею цивільної правоздатності.

Тому суд не приймає до уваги вищенаведені розяснення у листі ВССУ від 16 травня 2013 р.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору та 304,83 грн. на рахунок ДСА, що в сумі складає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення належності частки у спільному майні подружжя, усунення від спадкування, визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину коштів, що зберігаються на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на імя ОСОБА_4, а саме на грошові кошти в сумі 76725 (сімдесят шість тисяч сімсот двадцять пять) грн. на рахунку 2635804416411.980 та 8878 (вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 19 коп. на рахунку 2638104416411.980, в порядку спадкування після ОСОБА_5, яка померла 03 липня 2015 р.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 304 (триста чотири) грн. 83 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу Державна судова адміністрація України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту його проголошення.

Суддя: