Постанова № 6945183, 24.11.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

24.11.09                                                                                           Справа № 3/126

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Зварич О.В.

суддів                                                  Якімець Г.Г.

                                                            Давид Л.Л.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», м.Кузнецовськ Рівненської області

на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2009р.

у справі № 3/126 (37/61)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд», м.Київ

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», м.Кузнецовськ Рівненської області

про стягнення 881052,82 грн.

За участю представників:

позивача: Завгородня С.А., Осадчий О.А.

відповідача: Осіпчук О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.10.2009р. у справі № 3/126 (37/61) з врахуванням уточнення позовних вимог та ухвали про виправлення описки від 12.10.2009р. частково задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд», м.Київ, та стягнуто з Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС», м.Кузнецовськ Рівненської області борг за виконані роботи в розмірі 224116,80 грн., 70371,76 грн. інфляційних та 10334,22 грн. 3% річних, витрати на оплату державного мита в розмірі 3048,22 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 95,81 грн., в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 70442,36 грн. - відмовлено.

При прийнятті рішення в частині задоволення позову місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 638. 640, 644, 645, 837, 845, 875 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та умов укладеного сторонами договору. В частині відмови в позові рішення суду мотивоване нормами ст.1, п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника і визнання його банкрутом»та тим, що пеня та штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов’язання, яке виникло після введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, не нараховуються. Тоді як інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання, як його визначено у ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника і визнання його банкрутом», і дія мораторію на задоволення вимог кредиторів на заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми не поширюється.

Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник, відповідач у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні господарського суду,обставинам справи порушення норм матеріального права, в позові відмовити з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 27.04.2007р. між Відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електрична станція»Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(Замовник, відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Укратоменергобуд»(Генеральний підрядник, позивач) укладено Договір генерального підряду № 06-07 (82-12-1-07-887) на виконання будівельно-монтажних робіт з добудови II черги (енергоблок №4) ВП РАЕС (непромислове будівництво) «Об'єкти житлово-цивільного призначення та комунального господарства». «Загальноосвітня школа №60 в м.Кузнецовськ»(далі –Договір), згідно з умовами якого Генеральний підрядник на свій ризик власними та залученими силами за завданням Замовника зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи для пред'явлення і здачі Державній приймальній комісії у відповідності із «Положенням про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»по будівництву «Загально освітня школа № 60 в м.Кузнецовськ»згідно із затвердженою Замовником проектно-кошторисною документацією, згідно з календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору, на умовах, визначених тендерною документацією та акцептованою тендерною пропозицією Генерального підрядника відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до п.2.1 Договору договірна ціна будівельно-монтажних робіт, передбачених цим Договором (Додаток №2, який є невід'ємною частиною цього Договору), є динамічною та орієнтовно складає 26143688 грн., в т.ч. ПДВ 4357281,33 грн.

Відповідно до п.5.6 Договору здавання приймання виконаних робіт оформляється актами виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, підписаними обома Сторонами, які щомісяця до 25 числа подаються Генеральним підрядником Замовнику, та Довідкою про вартість виконаних робіт за типовою формою КБ-3, яка щомісяця подається Генеральним підрядником За мовнику до 28 числа.

Пунктом 2.8 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт за типовою формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою КБ-3 протягом 30 банківських днів з моменту їх підписання Замовником.

Відповідно до п.9.2.5 Договору Замовник зобов’язався сплатити вартість виконаних будівельно-монтажних робіт за цим Договором у порядку та в обсягах, що передбачено цим Договором.

Відповідно до п.9.3.1 Договору Генеральний підрядник має право отримувати оплату за фактично виконані обсяги робіт у розмірах і в терміни, передбачені пунктами п.2.7 та п.2.15 цього Договору.

На виконання умов договору сторонами підписані Акти виконаних робіт форми № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою КБ-3, а саме: за вересень 2008р. - 30.09.2008р. на суму 504968,40 грн., за жовтень 2008р. - 24.10.2008р. на суму 245708,40 грн., за жовтень 2008р. - 30.10.2008р. на суму 28887,60 грн. (а.с.29-148, Ітом).

В зв'язку із припиненням відповідачем в односторонньому порядку виконання своїх зобов'язань по договору в частині оплати виконаних робіт, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 4079 від 11.12.2008р. У відповіді на претензію вих.№001/407 від 15.01.2009р. відповідач визнав існуючу кредиторську заборгованість по договору, посилаючись на порушення умов зобов'язання в зв'язку з відсутністю фінансування виконаних робіт ДП НАЕК «Енергоатом».

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 01.10.2008р. заборгованість становила 504968,40 грн.

Відповідачем частково оплачено виконані роботи в розмірі 555447,60 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №2157 від 13.03.2009р. на суму 28887,60 грн., №2153 від 13.03.2009р. на суму 436592 грн., №2329 від 19.03.2009р. на суму 68376,40 грн., №2330 від 19.03.2009р. на суму 21591,60 грн.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача за Договором генерального підряду № 06-07 (82-12-1-07-887) від 27.04.2007р. становить 224116,80 грн. Відповідачем не надано суду доказів оплати заборгованості.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В матеріалах справи міститься копія Угоди № 580 від 10.04.2009р. (а.с.74, ІІтом), у якій зазначено: За період розгляду господарським судом справи № 37/61 сторона 2 (відповідач) здійснила добровільне часткове погашення основного боргу за договором № 06-07 від 27.04.2007р. в сумі 555447,6 грн. Сторони констатують незавершені розрахунки в частині основного боргу в сумі 224116,80 грн., який виник у зв'язку із необхідністю корегування вартості виконаних робіт по транспортуванню ґрунту для виконання робіт, передбачених договором № 06-07 від 27.04.2007р. Позивач зобов'язався провести корегування вартості виконаних робіт, в частині що передбачена п.2 даної Угоди, в строк до 20.04.2009р., а відповідач зобов'язався провести оплату відкоригованої вартості виконаних робіт в строк до 30 днів з моменту підписання відкоригованих актів. У зв'язку із добровільним частковим погашенням відповідачем основного боргу за договором № 06-07 від 27.04.2007р. в сумі 555447,60 грн., позивач відмовляється від нарахування: пені за прострочку оплати в сумі 47324,30 грн., інфляційних витрат в сумі 48248,58 грн., 3% річних в сумі 5915,54 грн. Угода засвідчена підписами та печатками сторін. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Угода отримана ВП «Рівненська АЕС»10.04.2009р., вх.№ 580.

В матеріалах справи наявний лист ВП «Рівненська АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»№ 001-6/6810 від 09.07.2009р. про направлення ЗАТ «Укратоменергобуд»оригіналу Угоди № 580 від 10.04.2009р. про добровільне погашення основного боргу за Договором № 06-07 від 27.04.2007р. (а.с.73, ІІтом).

Закрите акціонерне товариство «Укратоменергобуд»листом № 915 від 28.07.2009р. на № 001-6/6810 від 09.07.2009р. (а.с.75, ІІтом) повідомило відповідача, що оскільки оригінал Угоди всупереч вимогам чинного господарського та цивільного законодавства повернутий після спливу більш ніж чотирьох місяців після направлення пропозиції, то позивач вважає Угоду № 580 від 10.04.2009р. неукладеною, а підпис від імені Голови правління ЗАТ «Укратоменергобуд»В.А.Шторгіна –відкликаним.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції проаналізувавши текст Угоди № 580 від 10.04.2009р., дійшов висновку, що вказана Угода стосується прав і обов’язків сторін щодо предмету позову у даній господарській справі, а відтак носить характер мирової угоди. Однак, оскільки мирова угода у передбаченому господарським процесуальним законодавством порядку на затвердження господарського суду сторонами не подавалась, апеляційний господарський суд не вбачає правових процесуальних підстав приймати до уваги таку Угоду № 580 від 10.04.2009р. та ґрунтувати на її умовах доводи та заперечення сторін.

З огляду на вищевказане в сукупності, апеляційний господарський суд вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 224116,80 грн. за Договором № 06-07 від 27.04.2007р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦК позивачем на суму боргу нараховано інфляційні в розмірі 70371,76 грн. та 3% річних в розмірі 10334,22 грн.

Скаржник заперечує проти нарахування інфляційних та процентів річних, стверджуючи, що такі є заходами відповідальності за порушення зобов’язань і з цієї причини повинні бути віднесені до санкцій в розумінні ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому в силу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів нарахуванню не підлягають.

Однак, такі доводи скаржника спростовуються наступним.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 02.12.2003р. у справі № 43/167 за заявою ВАТ «Донецькобленерго»до ДП НАЕК «Енергоатом»порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2008р. справі № 43/167 присвоєно № 43/167-23/260. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 04.08.2009р. у справі № 43/167-23/260 провадження у справі про банкрутство ДП «НАЕК «Енергоатом»припинено та припинено дію мораторію.

Договір генерального підряду №06-07 на виконання будівельно-монтажних робіт з добудови II черги (енергоблок №4) ВП РАЕС (непромислове будівництво) «Об'єкти житлово-цивільного призначення та комунального господарства. Загальноосвітня школа №60 в м.Кузнецовськ»між Закритим акціонерним товариством «Укратомнергобуд»та Державним підприємством НАЕК «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»укладено 27.04.2007р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ДП НАЕК «Енергоатом»та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відповідно і заборгованість за Договором № 06-07 від 27.04.2007р. виникла після порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Отже, позивач є поточним, а не конкурсним кредитором.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Положення ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці поняття слід застосовувати у контексті зі ст.1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється, згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду України з відповідного питання, що доведені інформаційними листами Вищого адміністративного суду України:

- від 04.02.2008р. № 186/9/1/13-08, (постанови Верховного Суду України у справах: № 06/36 від 23.05.2006; № 06/37 від 23.05.2006; № 06/59 від 11.10.2006; № 06/67 від 07.11.2006; № 07/01 від 06.01.2007; № 07/87 від 06.02.2007);

- від 14.04.2008р. № 639/9/1/13-08 (постанова Верховного Суду України від 11.12.2007 № 07/159);

- від 12.11.2008р. № 1889/100/13-08 (постанова Верховного Суду України від 15.04.2008 № 08/94).

Відтак, виходячи з розміру основної суми боргу 224116,80 грн., позивачем правомірно нараховано за період з листопада 2008р. по липень 2009р. інфляційні втрати в сумі 70371,76 грн. та за період з 12.11.2008р. по 01.09.2009р. 3% річних в розмірі 10334,22 грн., а судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення коштів у цій часині.

Щодо висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягненні пені в сумі 70442,36грн., то апеляційним господарським судом враховано, що рішення суду в цій частині в установленому законом порядку не оскаржувалось - позивачем апеляційна скарга на рішення суду в цій частині не подавалась.

З огляду на викладене в сукупності, виходячи з того, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України скаржником не доведено, а оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2009р. у справі № 3/126 (37/61) залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», м.Кузнецовськ Рівненської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Зварич О.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.

Суддя                                                                                          Давид Л.Л.