Ухвала суду № 69450978, 02.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву представника Уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. - Пастушенка Богдана Юрійовича (далі - Представник Уповноваженої особи) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), третя особа - Національний банк України, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 червня 2017 року залишив без змін постанову Херсонського окружного адміністративного суду від

26 січня 2016 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від

31 березня 2016 року про часткове задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Представник Уповноваженої особи подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 15 червня,

31 серпня, 12 вересня 2017 року (справи №№ К/800/22456/16, К/800/18426/16, К/800/25724/16 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні, про перегляд якого подана заява, на підставі аналізу положень частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ в контексті встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про те, що підстав для віднесення правочину до нікчемних не було, відповідачі належних та допустимих доказів на підтвердження правочинів нікчемними не додали. Тому позивач підлягала включенню до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за вкладами за рахунок Фонду.

У рішеннях, наданих на порівняння, суд касаційної інстанції за подібних правовідносин застосовував одні й ті самі норми закону, однак, як випливає зі змісту цих рішень, їх застосування було спрямоване на визначення конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку. У цих справах суд встановив, що відповідний договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемного правочину, тому позивачів правомірно не включили до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справи та різного нормативно-правового регулювання, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на вкладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Національний банк України, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко