Рішення № 69449728, 04.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Станішевській Б,В.

за участю: представника позивача ПипченкаБ.Ю.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором купівлі-продажу квартири від 14 лютого 1997 року, станом на 13 лютого 2015 року у розмірі 161362 гривні 04 копійки, яка складається із заборгованості: за договором - 148049 гривень 74 копійки та 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання - 13312 гривень 30 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 14 лютого 1997 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1; відповідно до п.4 Договору продаж квартири здійснено за 19275 гривень, що на момент здійснення операції складає 10178,00 доларів США (умовних одиниць) за курсом НБУ на день укладення договору; відповідно до пункту 5 Договору Покупець повинен сплатити Продавцю повну вартість квартири протягом 15 років з моменту укладення договору, тобто кінцевий строк виконання зобов'язання з оплати повної вартості квартири покупцем настав 14 лютого 2012 року.

Справа №753/9826/14-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/8926/2017 Головуючийусудіпершоїінстанції: Парамонов М.Л. Доповідачусудіапеляційноїінстанції: СтрижеусА.М. Вважаючи, що відповідачкою ОСОБА_3 станом на 14 лютого 2012 року не було сплачено повну вартість квартири з розрахунку ціни квартири 10178,00 доларів США, визначеної еквівалентом в гривнях від зазначеної суми на дату здійснення платежу; розмір заборгованості станом на 14 лютого 2012 року та по теперішній час складає 5714,00 доларів США за курсом НБУ на дату здійснення платежу.

Відповідач не виконує зазначеного свого обов'язку добровільно, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом та просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Позивача суму заборгованості у розмірі (5714,00 доларів США х 25,91 грн. за 1 долар США згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.02.2015 року) = 148049 гривень 74 копійки, а також 3% річних за період з 14 лютого 2012 року по 13 лютого 2015 року відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України - розмірі 13312 гривень 30 копійок, а всього - 161362 гривні 04 копійки.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (код 00481212) 161362 грн. 04 коп., судові витрати в сумі 1613 грн. 62 коп., а всього - 162975 (сто шістдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 66 коп.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представником відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4, підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача Пипченко Б.Ю., який діє на підставі довіреності в інтересах ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючсиь на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зўясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону в повній мірі судове рішення не відповідає.

Відповідно до статі 169 ЦК УРСР, чинної на час укладення сторонами спірних договорів, грошові зобов'язання повинні бути виражені й підлягають оплаті в національній валюті. Вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 99 Конституції України та частиною першою статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства.

Тобто закон передбачає обов'язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, однак він не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов'язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет, Закон України від 23 вересня 1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14 лютого 1997 року між ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», правонаступником якого є ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_3(покупець) придбала квартиру №49, яка є однокімнатною, житловою площею 19,1 кв.м, загальною площею 35,3 кв.м. Зазначений Договір було посвідчено 14.02.1997 року державним нотаріусом 7-ої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. за реєстровим №3у-897 (а.с.6-7).

Відповідно до п.4 Договору продаж квартири здійснено за 19275,00 грн., що на момент здійснення операції складає 10178,00 умовних одиниць - за курсом НБУ на день укладення Договору.

Згідно пункту 5 Договору - Покупець виплачує Продавцю повну вартість квартири протягом 15 років з моменту укладення даного Договору; до виплати Покупцем повної вартості квартири на неї накладається заборона на відчуження; після повного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті вартості квартири, Продавець письмово повідомляє про це нотаріальній конторі.

Тобто, відповідно до Умов Договору кінцевим строком виконання свого обов'язку Покупцем щодо сплати продавцеві повної вартості квартири є дата - 14.02.2012 року.

Представниками позивача під час розгляду даної справи не заперечувалась та обставина, що відповідачем ОСОБА_3 була внесена на рахунок позивача зазначена у договорі купівлі-продажу у гривнях сума - 31720 гривень у строки, встановлені умовами договору.

У договорі купівлі-продажу сторонами не було встановлено, що умовною одиницею є саме долар США.

З наданих позивачем ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» довідок про розмір заборгованості відповідача - 5714 доларів США не вбачається, що внесена відповідачем сума грошових коштів у гривнях, а кошти вносились відповідачами частинами з 1995 року по 2011 рік, не дорівнює сумі, що зазначена у договорі в умовних одиницях, враховуючи зміну курсу долара та інших іноземних валют до гривні на протязі вказаного періоду часу.

Крім того, доказів зарахування на рахунок позивача внесених відповідачами грошових коштів у гривнях в еквіваленті до курсу іноземних валют і яких саме, суду не надано.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо встановлення заборгованості відповідача ОСОБА_3, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року в розмірі 5714 доларів США, оскільки як убачається зі змісту рішення, судом було встановлено лише наявність довідки в матеріалах справи, при цьому правильність нарахування заборгованості Апеляційним судом м. Києва, не перевірялась.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості з урахуванням 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу квартири від 14 лютого 1997 року у розмірі 161362 гривні 04 копійки, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року - скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: