Постанова № 6944898, 30.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2009                                                                                           № 7/574

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Єременко М.М. (дов. від 25.06.2009р.);

від відповідача - Случак О.О. (дов. від 04.08.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М."

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2009

у справі № 7/574 (суддя

за позовом                               товариства з обмеженою відповідальністю "Дипроінбуд"

до                                                   товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М."

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 2667115,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дипроінбуд” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дипроінбуд” основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 2 146 721,81 грн., 524 789,73 грн. пені, 42 432,54 грн. – 3% річних, 247 756,93 грн. збитків, 70 900,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а також судові витрати.

28.09.2009р. в судовому засіданні господарського суду представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми на рахунках відповідача, у зв’язку з можливим припиненням останнім своєї господарської діяльності та, відповідно, невиконанням судового рішення.

Ухвалою господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 01.10.2009р. вищезазначене клопотання задоволено, накладено арешт на грошові кошти ТОВ Фірма “Т.М.М.” у розмірі 2 961 701,00 грн., що знаходяться на п/р № 260019800722 в ВАТ “Т.М.М. банк” в м. Києві та інших рахунках у банківських установах.

Зазначена ухвала мотивована пов’язаністю предмету спору з заходами забезпечення позову, можливістю утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 10.10.2009р. позов товариства з обмеженою відповідальністю “Дипроінбуд” задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дипроінбуд” 2 146 721,81 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 524 789,73 грн. пені, 42 432,54 грн. 3% річних, 247 756,93 грн. збитків, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 70 900,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення суду першої інстанції мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт. Також місцевий господарський суд, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 44 ГПК України, визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат, збитків та витрат на послуги адвоката.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М.”, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу та рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 01.10.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ “Дипроінбуд” відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки ухвала господарського суду м. Києва від 07.09.2009р. про призначення розгляду справи на 17.09.2009р., надійшла на адресу відповідача лише 18.09.2009р., а ухвала господарського суду м. Києва від 17.09.2009р. про відкладення розгляду справи на 28.09.2009р. на адресу відповідача взагалі не надходила. 24.03.2009р. між сторонами укладено договір БО-24-03-09 про поетапну реструктуризацію боргу, згідно якого борг відповідача перед позивачем за договорами ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р., КМ/01-02-08 від 01.02.2008р. та контрактом ЧО 10/03-06 від 10.03.2006р. в розмірі 2 013 419,00 грн. підлягає поетапній оплаті, а саме: 400 000,00 грн. – в квітні 2009р., 600 000,00 грн. – в травні 2009р., 513 419,00 грн. – в червні 2009р., 500 000,00 грн. – в липні 2009р. Таким чином, нарахування штрафних санкцій, інфляційного відшкодування та річних починаючи з термінів, передбачених договорами ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р., КМ/01-02-08 від 01.02.2008р. та контрактом ЧО 10/03-06 від 10.03.2006р. є неправомірним, оскільки терміни виконання грошового зобов’язання за вищезазначеними правочинами врегульовані договором БО-24-03-09 від 24.03.2009р. Даний договір є новацією в правовідносинах між сторонами. Витрати на оплату послуг адвоката є завищеними та необґрунтованими. Висновок суду щодо можливого утруднення і унеможливлення виконання рішення суду, при прийнятті оскаржуваної ухвали, є недоведеним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 7/574 від 04.11.2009р. прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М.” до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.11.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дипроінбуд” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує та просить Київський апеляційний господарський суд ухвалу та рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 01.10.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М.” – без задоволення.

18.11.2009р. в судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва до 30.11.2009р.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено наступні договори: контракт № Чо 10/03-06 від 10.03.2006р., договір підряду № ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р. та договір підряду № КМ/01-02-08 від 01.02.2008р.

У відповідності до умов контракту № Чо 10/03-06, укладеного між сторонами 10.03.2006р., позивач (субпідрядник) зобов’язався виконувати будівельно-монтажні роботи на будівництві промбази по вул. Чорновола, 37 у м. Вишневому, а відповідач (генпідрядник) зобов'язався прийняти та оплатити їх не пізніше 10 робочих днів, після підписання актів прийняття виконаних робіт, оформлених відповідальними представниками сторін (п. 2.3 даного контракту).

Актами № 1 Чо-09-08 прийому виконаних робіт за 01-15 вересня 2008р. на суму 16 256,90 грн., № 2 Чо-09-08 прийому виконаних робіт за 15-30 вересня 2008р. на суму 14 612,20 грн., № 1 Чо-10-08 прийому виконаних робіт за 01-31 жовтня 2008р. на суму 39 421,60 грн. сторони субпідрядником передано, а генпідрядником прийнято роботи на загальна суму 70 290,70грн.

Як зазначає позивач, за виконані ним згідно контракту № Чо/01-02-08 від 10.03.2006р. роботи, відповідач не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 70 290,70 грн.

У відповідності до умов договору підряду № ЛМ/12-03-07, укладеного між сторонами 12.03.2007р. позивач (підрядник) виконував будівельні роботи по влаштуванню з цегли зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок комплексу житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземною автостоянкою по вул. Ломоносова, 73-79 (п. 1.2. зазначеного договору). Згідно п. 4.2 даного договору фінансовим документом для оплати виконаних робіт є довідка про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) і акт прийому виконаних робіт (форма № КБ-2в). У відповідності до п. 5.1 договору підряду відповідач (замовник) зобов'язався оплачувати виконані роботи протягом 10 днів з дня підписання актів здавання – приймання робіт.

Прийняття робіт згідно даного договору оформлено наступними актами: акт № 1 Ло-09-08 прийому виконаних робіт за 01-15 вересня 2008р. на суму 94 520,00 грн.; акт № 2 Ло-09-08 прийому виконаних робіт за 15-30 вересня 2008р. на суму 116 421,50 грн.; акт № 1 Ло-10-08 прийому виконаних робіт за 01-15 жовтня 2008р. на суму 114 552,40 грн.; акт № 2 Ло-10-08 прийому виконаних робіт за 15-31 жовтня 2008р. на суму 51 638,50 грн.; акт № 1 Ло-11-08 прийому виконаних робіт за листопад 2008р. на суму 121 603,70 грн.; акт № 1 Ло-04-09 прийому виконаних робіт за 01-15 квітня 2009р. на суму 61 516,90 грн.; акт № 2 Ло-04-09 прийому виконаних робіт за 16-30 квітня 2009р. на суму 36 530,30 грн.; акт № 5 Ло-05-09 прийому виконаних робіт за травень 2009р. на суму 15 859,10 грн.

Крім того, за цим же договором позивачем виконано будівельні роботи по об'єкту - комплекс житлових будинків по вул. Ломоносова, 73-79, прийняття яких було оформлено відповідними актами, а саме: актом № 1 Ло-09-08 прийому виконаних робіт за 01-15 вересня 2008р. на суму 204 120,50 грн.; актом № 2 Ло-09-08 прийому виконаних робіт за 15-30 вересня 2008р. на суму 286 373,50 грн.; актом № 1 Ло-10-08 прийому виконаних робіт за 01-15 жовтня 2008р. на суму 296 085,50 грн.; актом № 2 Ло-10-08 прийому виконаних робіт за 15-31 жовтня 2008р. на суму 254 379,80 грн.; актом № 1 Ло-11-08 прийому виконаних робіт за листопад 2008р. на суму 198 241,30 грн.; актом № 1 Ло-04-09 прийому виконаних робіт за 01-15 квітня 2009р. на суму 32 436,00 грн.; актом № 2 Ло-04-09 прийому виконаних робіт за 16-30 квітня 2009р. на суму 27 493,90 грн.; актом № 5 Ло-05-09 прийому виконаних робіт за травень 2009р. на суму 25 483,20 грн.

Як зазначає позивач, за виконані ним згідно договору підряду № ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р. роботи, відповідач у повному обсязі не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 216 618,70 грн.

У відповідності до умов договору підряду № КМ/01-02-08, укладеного сторонами 01.02.2008р. позивач (підрядник) виконував будівельні роботи по влаштуванню з цегли зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соціально-культурного побуту та гостьовою автостоянкою по пр. Космонавта Комарова, 22-24 в м. Києві (п. 1.2. Договору підряду). Згідно п. 4.2. даного договору фінансовим документом для оплати виконаних робіт є довідка про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) і акт прийому виконаних робіт (форма № КБ-2в). Відповідно до п. 5.1 договору підряду строк оплати протягом 10 днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт.

Прийняття робіт згідно даного договору оформлено наступними актами: акт № 1 КМ-09-08 прийому виконаних робіт за 01-30 вересня 2008р. на суму 129 872,30 грн.; акт № 1 КМ-10-08 прийому виконаних робіт за 01-31 жовтня 2008р. на суму 158 913,20 грн.; акт № 1 КМ-11-08 прийому виконаних робіт за листопад 2008р. на суму 175 530,20 грн.; акт № 1 КМ-03-09 прийому виконаних робіт за березень 2009р. на суму 87 149,20 грн.; акт № 2 КМ-04-09 прийому виконаних робіт за квітень 2009р. на суму 287 660,00 грн.; акт № 5 КМ-05-09 прийому виконаних робіт за квітень 2009р. на суму 90 948,20 грн.; акт № 6 КМ-06-09 прийому виконаних робіт за червень 2009р. на суму 236 241,60 грн.; акт № 7 КМ-08-09 прийому виконаних робіт за серпень 2009р. на суму 122 315,00 грн.

Як зазначає позивач, за виконані останнім згідно договору підряду № КМ/01-02-08 від 01.02.2008р. роботи, відповідач у повному обсязі не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 703 751,50 грн.          

24.03.2009р. між ТОВ Фірма “Т.М.М.” (надалі – замовник) та ТОВ “Дипроінбуд” (надалі – підрядник) укладено договір БО-24-03-09 від 24.03.2009р., пунктом 1 якого сторони підтвердили, що заборгованість замовника перед підрядником складає 2 013 419,00 грн. Згідно п. 1.2 даного договору сторони домовились про поетапну реструктуризацію боргу та склали відповідний графік її погашення, у відповідності до якого, у квітні 2009 року відповідач зобов’язався сплатити позивачеві 400 000,00 грн., у травні 2009 року – 600 000,00 грн., у червні 2009 року – 513 419,00 грн., у липні 2009 року – 500 000,00 грн.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки позивачем умови контракту № Чо/01-02-08 від 10.03.2006р та договорів № ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р., КМ/01-02-08 від 01.02.2008р. (надалі - Договори) виконано належним чином, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані сторонами, а відповідач свого обов’язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк, передбачений Договорами не виконав, прострочивши виконання зобов’язань за цими Договорами, в зв’язку з чим заборгованість за вказаними Договорами з урахуванням встановленого індексу інфляції склала 2146721,81 грн. Окрім цього, суд визнав промірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 524 789,73 грн. пені, 42 432,54 грн. – 3% річних, а також 247 756,93 грн. збитків і 70 900,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду є передчасним та зроблений з порушенням норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно зі ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути змінений позиковим зобов’язанням. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики.

При цьому статтею 1047 ЦК України передбачена письмова форма договору позики у випадках, коли позикодавцем є юридична особа.

Як встановлено судом, 24.03.2009 року між сторонами укладено договір БО-24-03-09, пунктом першим якого сторони підтвердили, що заборгованість замовника перед підрядником складає 2 013 419,00 грн. і згідно п. 1.2 даного договору, сторони домовились про поетапну реструктуризацію боргу та склали відповідний графік її погашення, а саме: у квітні 2009 року відповідач зобов’язався сплатити позивачеві 400 000,00 грн., у травні 2009 року – 600 000,00 грн., у червні 2009 року – 513 419,00 грн., у липні 2009 року – 500 000,00 грн.

Проаналізувавши зміст даного договору та оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи та додатково подані докази, колегія суддів дійшла висновку, що договором БО-24-03-09 від 24.03.2009 року сторони зафіксували наявність боргу в сумі 2 013419,00 грн. станом на момент укладення цього договору та змінили зобов’язання по оплаті виконаних підрядних робіт по контракту № Чо/01-02-08 від 10.03.2006р та договорам № ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р., КМ/01-02-08 від 01.02.2008р. позиковим зобов’язанням з його подальшою розстрочкою.

Таким чином, вказаними діями сторони змінили одне зобов’язання іншим зобов’язанням, яке має інший предмет, тобто здійснили новацію у розумінні ст. 604 ЦК України, в зв’язку з чим з моменту підписання договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року первісне зобов’язання по контракту № Чо/01-02-08 від 10.03.2006р та договорам № ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р., КМ/01-02-08 від 01.02.2008р. припинилось.

Консенсуальна природа договору про новацію тягне за собою наслідки, за якими кредитор не вправі вимагати виконання первісного зобов’язання навіть тоді, коли особа, яка є боржником за договором про новацію боргу, не виконує умови цього договору, так як первісне зобов’язання припинилося.

Отже, заявляючи вимогу про стягнення боргу за виконані підрядні роботи по Договорам, який виник до 24.03.2009 року, тобто до укладення договору про новацію, позивач вимагав здійснити виконання зобов’язання, яке вже не існувало.

Посилання позивача на ту обставину, що зі змісту договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року не вбачається, що ним вносились зміни до Договорів, а тому не зрозуміло по яким зобов’язанням здійснено новацію, є безпідставними, оскільки зі змісту самої позовної заяви вбачається, що останній вважає укладення договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року фактом визнання відповідачем наявності боргу за зобов’язаннями, які виникли саме з контракту № Чо/01-02-08 від 10.03.2006р та договорів № ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р., КМ/01-02-08 від 01.02.2008р.

Доказів наявності інших правовідносин між сторонами позивачем не надано, а як повідомив відповідач в судовому засіданні, будь-яких інших договорів, за якими на момент укладення договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року міг би існувати борг, немає.

Також є безпідставними посилання позивача на те, що внаслідок несплати сум по договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року, позивач у відповідності до ч.3 ст.612 ЦК України відмовився від прийняття виконання зобов’язання по вказаному договору, в підтвердження чого надав суду апеляційної інстанції лист від 16.07.2009 року № 19, а тому вимагає виконання зобов’язання по попередніми Договорами, оскільки, як вже зазначалось, зобов’язання за цими Договорами припинились, а за наведеною нормою позивач має право вимагати відшкодування збитків, а не виконання зобов’язання в натурі.

Посилання на те, що відповідач, після укладення договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року продовжував сплачувати борг за первісними зобов’язаннями не спростовують сам факт укладення договору про новацію та його наслідки.

Таким чином, оскільки позивач не має права вимагати виконання первісних зобов’язань по контракту № Чо/01-02-08 від 10.03.2006р та договорам № ЛМ/12-03-07 від 12.03.2007р., КМ/01-02-08 від 01.02.2008р., які виникли до укладення договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року та які є припиненими, позов в цій частині є неправомірним.

Щодо зобов’язань по оплаті виконаних підрядних робіт після укладення договору БО-24-03-09 від 24.03.2009 року, то колегія суддів вважає, що оскільки зі змісту самих актів не вбачається строку оплати вартості вказаних робіт, то у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач мав би звернутися до відповідача з відповідною вимогою. Оскільки доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату вартості виконаних підрядних робіт з квітня по серпень 2009 року в матеріалах справи відсутні та не надані позивачем в ході апеляційного перегляду, строк оплати вартості виконаних з квітня по серпень 2009 року підрядних робіт не настав, а тому позов в цій частині є безпідставним.

Відповідно до ч.4 ст. 604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов’язання, пов’язані з первісними зобов’язаннями, якщо інше не встановлено договором. В силу вказаної норми нарахування пені за прострочку зобов’язань, які припинились не допускається, а відтак є неправомірними.

          Безпідставними є нарахування встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних на суму боргу за грошовими зобов’язаннями, які припинились внаслідок новації та боргу, строк оплати якого ще не настав, а також стягнення збитків, завданих невиконанням припинених зобов’язань.

Слід також зазначити, що місцевим господарський судом допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Так, ухвалою від 07.09.2009р., господарський суд м. Києва порушив провадження у справі № 7/574 та прийняв позовну заяву ТОВ „Дипроінбуд” до розгляду. Розгляд справи призначено на 17.09.2009р.

Ухвалою господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 17.09.2009р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 28.09.2009р.

28.09.2009 в судове засідання господарського суду з’явився лише представник позивача, надавши суду заяву про забезпечення позову та про збільшення позовних вимог. За результатами розгляду справи в судовому засіданні оголошено перерву до 01.10.09 до 11год. 40 хв.

Докази, які б свідчили про повідомлення відповідача про час і дату судового засідання по справі на 01.10.2009р. в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2009р. в судове засідання господарського суду представник відповідача не з’явився, проте за результатами розгляду справи було винесено рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи, місцевий господарський суд не вжив належних заходів для повідомлення відповідача про час і дату судового засідання по справі на 01.10.2009р. та всупереч норм ГПК України, розглянув справу за відсутності його представника, не повідомленого у встановленому порядку про місце та час судового засідання, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову вчиняються судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Втім, при винесенні оскаржуваної ухвали, судом не досліджувалися докази того, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки такі докази, в супереч ст.33 ГПК України, не були надані позивачем. Натомість, обмежившись лише доводам позивача про ймовірність припинення відповідачем своєї господарської діяльності, суд виніс необґрунтовану ухвалу про забезпечення позову. На вимогу суду апеляційної інстанції відповідачем надано довідку ВАТ „ТММ-Банк” від 26.11.2009 року вих. № 679 про рух грошових коштів по поточному рахунку в національній валюті відповідача за період з 18.10.2009 року по 24.11.2009 року, яка свідчить про наявність руху коштів на поточному рахунку відповідача.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, а враховуючи, що рішення підлягає скасуванню, то і ухвала, якою вжиті ці заходи, а саме накладено арешт на грошові кошти ТОВ Фірма “Т.М.М.” у розмірі 2 961 701,00 грн., що знаходяться на п/р № 260019800722 в ВАТ “Т.М.М. банк” в м. Києві та інших рахунках у банківських установах, також підлягає скасуванню.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 68,99, 101 – 105,106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М.” на ухвалу та рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 01.10.2009р. задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 01.10.2009р. скасувати.

3. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/574 від 01.10.2009р. скасувати.

4. В позові товариства з обмеженою відповідальністю “Дипроінбуд” відмовити повністю.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дипроінбуд” (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 15, п/р 2600560352501 в ВАТ “ТММ-банк” в м. Києві, МФО 300896, код ЄДРПОУ 33296568), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М” (03134, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, п/р 260019800722 в ВАТ “ТММ-банк” в м. Києві, МФО 300896, код ЄДРПОУ 14073675) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

7. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 7/574.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.12.09 (відправлено)