Постанова № 6944863, 11.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2009                                                                                           № 36/294

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача                    Мальцева Т.М. – довіреність №54 від 14.09.2009 р.

відповідача:                    не з’явився;

третьої особи:                    не з’явився;=

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2009

у справі № 36/294 (суддя

за позовом                               Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача:           Державне господарське об"єднання Концерн "Техвоєнсервіс"

про                                                   стягнення 76327,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 р. у справі №36/294 у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі – РВ ФДМ України по м. Києву, позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології” (далі – ТОВ “Нові технології”, відповідач) 76327,53грн. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача – Державного господарського об’єднання Концерн “Техвоєнсервіс” (далі – Концерн “Техвоєнсервіс”, 3-я особа) було відмовлено.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В скарзі вказано, що в оскаржуваному рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з’ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення – без змін.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу суду не надала.

Ухвалою від 21.10.2009 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 11.11.2009 р.

В судове засідання 11.11.2009 р. з’явився представник позивача. Представники відповідача і третьої особи в судове засідання не з’явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові зворотні повідомлення №720782 та №720788. В зв’язку з викладеним, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі вказаних представник.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

Рішенням Фонду державного майна України був організований конкурс на право оренди нежилих приміщень загальною площею 2399,00 м2, а саме: приміщення площею 606,80 м на першому та другому поверсі триповерхового корпусу № 95/16; приміщення площею 938,50 м2 на четвертому поверсі чотириповерхового корпусу № 95/18; приміщення площею 853,70 м триповерхового корпусу № 95/19, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24 і перебувають на балансі Концерну “Техвоєнсервіс”. Конкурс проводило Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

08 січня 2009 року згідно з Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 13 жовтня 2004 року № 2149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.2004 р. за № 1405/10004, був проведений зазначений конкурс і за його результатами було визначено переможцем ТОВ “Нові технології”.

21.01.2009 р. листом №225/К/66-3 генеральним директором Концерну “Техвоєнсервіс” було повідомлено орендодавця про те, що 17.01.2009 року в спорудах, приміщення яких планується передати в оренду, відбувся порив основного водяного трубопроводу та були залиті водою відповідні кімнати. Для усунення зазначених пошкоджень водопровідних мереж потрібно провести відповідні відновлювальні роботи та здійснити підготовку до передачі приміщень в оренду, що потребує значного часу. В зв’язку з викладеним генеральний директор Концерну просив перенести дату перебігу початку оренди зазначеного майна з 01.03.2009 р.

02.03.2009 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нові технології” (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4236 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 2399 кв.м., а саме: нежилі приміщення площею 606,8кв.м. на першому та другому поверсі будівлі триповерхового корпусу №95/16, нежилі приміщення площею 938,50 кв.м. на четвертому поверсі будівлі чотирьохповерхового корпусу №95/18, нежила будівля площею 853,70 кв.м. триповерхового корпусу №95/19, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, що перебуває на балансі Концерну “Техвоєнсервіс”.

02.03.2009р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого відповідач прийняв в орендне користування майно, відповідно до умов договору.

Відповідно до акту про стан майна від 02.03.2009 р. орендовані приміщення на той час перебували у задовільному стані і потребували проведення поточного ремонту.

19.03.2009 р. ТОВ “Нові технології” було надіслано на адресу позивача лист № 10 з проханням припинити дію договору оренди в зв’язку з неможливістю використання орендованих приміщень за їх призначенням.

19 березня 2009 р. між сторонами по справі був підписаний акт прийому передачі нерухомого майна, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нерухоме майно – загальною площею 2399 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24.

23 березня 2009 р. між сторонами був підписаний договір про розірвання договору оренди №4236 від 02.03.2009р. В даному договорі зазначено, що сторони достроково припиняють за взаємною згодою сторін договір в зв’язку з неможливістю використання орендарем орендованого за договором оренди №4236 від 02.01.2009р. нерухомого майна.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач не виконав основного обов’язку Орендаря щодо внесення орендної плати по Договору у період з 02.03.2009р. по 19.03.2009р. внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 76 327,53 грн.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні і вважає, що позов підлягає задоволенню в зв’язку з наступним.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.95р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди – червень 2008 р. 154494 грн. 29 коп.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що 21.01.2009р. третя особа повідомила позивача по справі про те, що в приміщенні, яке повинне передаватися в орендне користування відповідачу відбувся прорив основного водяного трубопроводу та були залиті водою відповідні кімнати. З урахуванням зазначеного балансоутримувача приміщення, просив перенести дату перебігу початку оренди майна з 01.03.2009р.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд обґрунтував рішення тим, що станом на 12 березня 2009 року приміщення, які планувалися для передачі в оренду, були відновлені лише частково. Через скрутне фінансове становище, в зв’язку з відсутністю коштів приміщення не були приведені до початкового стану, зокрема на моменту укладення договору в даних приміщеннях не було відновлено опалення, не було проведено ремонті роботи. Тому, з моменту укладення договору №4226 від 02.03.2009р. ТОВ “Новітні технології” жодного дня вище вказаними приміщеннями не користувалося.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в зв’язку з тим, що листом від 21.01.2009 р. відповідач просив позивача перенести передачу нежилих приміщень в оренду з 01.03.2009 р., оскільки ці приміщення не придатні для використання.

Однак, незважаючи на те, що за словами відповідача, використання приміщень є неможливим, між сторонами 02.03.2009 р. були підписані договір оренди та акт прийому-передачі нежилих приміщень в оренду. Тим самим, відповідач погодився, що договір оренди розпочав свою дію з 02.03.2009 р.

Вище перелічені обставини, спростовують твердження Відповідача, щодо неналежного стану майна, що було передано в оренду.

Згідно з п. 3.1., п. 3.3., п. 3.6., п. 3.7., п. 5.10. Договору, Орендар зобов’язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі до державного бюджету та на рахунок балансоутримувача, про що у визначений Договором спосіб повідомляти Орендодавця. Орендна плата, яка перерахована несвоєчасно, або не у повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” (надалі Закону) Орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону, Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог норм ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У зв’язку з тим, що жоден з перерахованих вище пунктів Договору у повному обсязі, Відповідачем не було виконано, у відповідача виникла заборгованість перед державним бюджетом по орендній платі, яка складає – 76327,41 грн., (основний борг – 70435,75 грн., збитки від інфляції – 1774,83грн., пеня – 4116,83грн.).

Зазначені порушення умов Договору, судом першої інстанції до уваги прийнято не було.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з позовними та апеляційними вимогами позивача і вважає, що вони є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не прийняв до уваги всіх обставин справи, що мають значення для справи, зокрема, не прийняв до уваги, що відповідач знаючи про прорив трубопроводу в орендованих приміщеннях прийняв їх за Актом та підписав договір оренди, що призвело до ухвалення невірного судового рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, в разі невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Відповідачем не було надано суду належних доказів на спростування викладеного в апеляційній скарзі.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскаржуване рішення – скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву – задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 р. в справі № 36/294 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології” (03134, м.Київ, вул.Симиренка, 9; 03055, м. Київ, вул. В. Василевської, 7, оф. 412, р/р 26003105014101 в ВАТ КБ “Експобанк” в м. Києві, МФО 322294, код ЄДРПОУ 21636297 до Державного бюджету України (одержувач – ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача - ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва – плата за оренду майна бюджетних установ) суму основної заборгованості у розмірі 70435 (сімдесят тисяч чотириста тридцять п’ять) грн. 75 коп., пеню в розмірі 4116 (чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 83 коп., збитки від інфляції в розмірі 1774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн. 95 коп., 763 (сімсот шістдесят три) грн.28 коп. – державного мита за подання позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 381 (триста вісімдесят одна) грн.64 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Справу № 36/294 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.12.09 (відправлено)