Постанова № 6944861, 02.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2009                                                                                           № 35/553

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Кривонос М.Ю. (довіреність № 20/09 від 24.11.2009 р.)

                               Єсик Т.О. (довіреність № 16/09 від 25.08.2009 р.)

від відповідача – Подоляко Н.П. (довіреність № 71/39 від 26.10.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Віра"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2009

у справі № 35/553 (суддя

за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Центр корпоративних рішень"

до                                                   Закритого акціонерного товариства "Віра"

про                                                   стягнення 7913,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Центр корпоративних рішень” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Віра” про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6460,15 грн., пені в розмірі 329,60 грн., 3 % річних в розмірі 205,22 грн., інфляційні втрати в розмірі 918,81 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором № 16/10-07 від 01.11.2007 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо сплати орендних платежів за договором № 16/10-07 від 01.11.2007 р., то з нього підлягає стягненню сума орендної плати в розмірі 6460,15 грн., а також пеня за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 329,60 грн., 3 % річних в розмірі 205,22 грн., інфляційні втрати в розмірі 918,81 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представником відповідача в судовому засіданні 25.11.2009 р. було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд”.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не доведено, що рішення з господарського спору у даній справі може вплинути на права або обов’язки Товариства з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд” щодо однієї із сторін.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд” та Закритим акціонерним товариством „Віра” (далі відповідач) було укладено Договір № 16/10-07 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає в оренду орендарю наступні приміщення, які знаходяться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4: офісні приміщення, загальною площею 48,7 кв.м., згідно викопіювання з поповерхового плану; територія виробничої бази 1170 кв.м. (п. 1.1. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.03.2008 р. до Договору № 16/10-07 від 01.11.2007 р. сторони погодили, що цією додатковою угодою регулюються правовідносини пов’язані із передачею орендодавцем орендареві в оренду частини приміщень за адресою: вул. Промислова, 4: офісні приміщення, загальною площею 60,44 кв.м., територія виробничої бази 1676 кв.м., вагончик побутовий (п. 1 Додаткової угоди № 1).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 01.04.2008 р. до Договору оренди № 16/10-07 від 01.11.2007 р п. 1.1. Договору сторони виклали в наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування майно, яке знаходиться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4: відкритий майданчик, загальною площею 1676 кв.м.; вагончик побутовий (інв. номер 10310036).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається відповідно до розрахунку вартості оренди та становить 10721,00 грн. на місяць, починаючи з дня підписання акту приймання-передачі майна в оренду. Останнім днем сплати є дата підписання акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 від 01.03.2008 р. до Договору орендна плата визначається відповідно до розрахунку вартості 15149,20 грн., в тому числі ПДВ –2524,87 грн. на місяць, починаючи з дня підписання акту приймання-передачі майна в оренду.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 01.04.2008 р. до Договору орендна плата визначається відповідно до розрахунку вартості оренди (Додаток № 3) та становить 13908,00 грн., в тому числі ПДВ –2318,00 грн.

Як вбачається з п. 3.2. Договору, орендар одночасно зі сплатою орендної плати сплачує окремо орендодавцеві за фактично отримані комунальні послуги (електрична енергія, холодне та гаряче водопостачання).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в п. 3.1. з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінений орендодавцем у разі зміни методики її розрахунку, змін цін і тарифів, які встановлено централізовано, та в інших випадках, передбачених законодавством, про що він за 30 днів письмово повідомляє орендаря (п. п. 3.3., 3.4.).

Як встановлено в п. 3.5. Договору, орендар повинен сплачувати орендні платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 20 числа поточного місяця. Базою для розрахунків є рахунки-фактури, які виставляються не пізніше 5 числа поточного місяця. Рахунки за надані комунальні та інші послуги виставляються не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 3 Додаткової угоди № 2 від 01.04.2008 р. до Договору орендна плата за відповідний місяць сплачується орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Розрахунки проводяться шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок орендодавця (п. 3.6. Договору).

Згідно п. 10.1. Договору цей Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє від 01.11.2007 р. до 01.11.2008 р., а в частині розрахунків до повного його виконання.

На виконання п. 2.1. Договору, 03.12.2007 р. сторонами по справі був підписаний акт про приймання-передачі майна по вул. Промисловій, 4.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “Київенергобуд” було надано відповідачу послуги по оренді приміщення та комунальні послуги, що підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № КЕ-0000118 від 31.03.2008 р. за березень 2008 р. на суму 15558,22 грн. (з ПДВ), № КЕ-0000283 від 30.05.2008 р. за травень 2008 р. на суму 884,90 грн. (з ПДВ), № КЕ-0000552 від 30.11.2008 р. за листопад 2008 р. на суму 2615,18 грн. (з ПДВ), № КЕ-0000592 від 31.12.2008 р. за грудень 2008 р. на суму 119,90 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 19178,20 грн.

В матеріалах справи міститься виписка з банківського рахунку позивача, згідно якої 19.03.2008 р. відповідач перерахував на рахунок позивача 4547,76 грн.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач перерахував 8170,29 грн. авансового платежу. Але, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 1835 від 20.12.2007 р. про сплату відповідачем 10721,00 грн. авансового платежу за оренду виробничо-промислової бази (за березень 2008 р.) згідно рахунку № КЕ-743 від 20.12.2007 р.

Зобов‘язання по оплаті орендних платежів та комунальних послуг відповідач частково не виконав.

10.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Київенергобуд” та Закритим акціонерним товариством “Центр корпоративних рішень” (позивачем) було укладено договір № 6 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого первісний кредитор (ТОВ “Київенергобуд”) передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе права вимоги плати за оренду майна, що належить первісному кредиторові на підставі Договору оренди від 01.11.2007 р. № 16/10-07, укладеного між первісним кредитором та боржником (ЗАТ “Віра”).

Новий кредитор (позивач) за цим договором одержав право замість первісного кредитора (ТОВ “Київенергобуд”) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов’язань з оплати за користування майном згідно з умовами основного договору (п. 2 договору № 6 про відступлення права вимоги від 10.12.2007 р.).

Як встановлено п. 4 договору № 6 про відступлення права вимоги від 10.12.2007 р., зазначене в п. 1 цього договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору.

Первісний кредитор, відповідно до п. 6 договору № 6 про відступлення права вимоги від 10.12.2007р., зобов’язався протягом 3-х календарних днів з моменту підписання даного договору повідомити боржника про відступлення новому кредитору права вимоги за основним договором.

Листом за вих. № 46 від 21.05.2009 р. ТОВ “Київенергобуд” повідомило відповідача, що з 10.12.2007 р. кредитором за договором оренди від 01.11.2007 р. № 16/10-07 є Закрите акціонерне товариство “Центр корпоративних рішень” та просило заборгованість з орендної плати сплачувати на користь нового кредитора - Закритого акціонерного товариства “Центр корпоративних рішень”.

          Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати в розмірі 6460,15 грн., з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що підтверджується ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідач належним чином своїх обов’язків не виконав, суму основного боргу сплатив частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 6460,15 грн., а вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 3909,44 грн. основного боргу (19178,20 грн. – 10721,00 грн. – 4547,76 грн.).

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 918,81 грн. інфляційних втрат, 205,22 грн. 3 % річних та 329,60 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 5 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки позивач в позовній заяві просить нарахувати пеню тільки на заборгованість з орендної плати за березень 2008 р., згідно з актом № КЕ-0000118, то сума боргу, на яку нараховується пеня складає 289,46 грн. (15558,22 – 4547,76 грн. – 10721,00 грн.)

Відповідно до наведеного нижче розрахунку, здійсненого судом апеляційної інстанції, розмір трьох процентів річних складає 97,31 грн., а розмір пені становить 33,72 грн.

Розрахунок пені та трьох процентів річних з простроченої суми:

А розмір інфляційних втрат за період з 01.04.2008 р. до 31.07.2009 р. становить 400,13 грн.

Розрахунок інфляційних втрат з простроченої суми:

Висновки відповідача з приводу того, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу без його участі спростовуються наступним.

В матеріалах справи міститься ухвала про порушення провадження у справі від 31.08.2009 р. та призначення її до розгляду на 21.09.2009 р., яка була направлена на адресу відповідача 07.09.2009 р., що підтверджується відміткою відділу діловодства № 1 Господарського суду м. Києва.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи 21.09.2009 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, 3 % річних, пені, інфляційних втрат та судових витрат.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 132 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Віра” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 р. у справі № 35/553 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Віра” (юридична адреса: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 4, фактична адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 01285849, п/р 26009000709001 в філії АКБ “Імексбанк”м. Києва, МФО 300766) на користь Закритого акціонерного товариства “Центр корпоративних рішень” (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 32552970, п/р 260043211601 в АБ “Енергобанк” м. Києва, МФО 300272), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3909 (три тисячі дев’ятсот дев’ять) грн. 15 коп. - заборгованості по орендній платі та комунальним послугам, 33 (тридцять три) грн. 72 коп. пені; 400 (чотириста) грн. 13 коп. – інфляційних втрат; 97 (дев’яносто сім) грн. 31 коп. – 3 % річних; 102 (сто дві) грн. 00 коп. – державного мита; 132 (сто тридцять дві) грн. 42 коп. – витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.”

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Справу № 35/553 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.12.09 (відправлено)