Ухвала суду № 69446613, 04.10.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6318/17 Номер провадження 11-сс/786/467/17Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - Захожая О.І.

суддів - Герасименко В.М., Гонтар А.А.

при секретарі - Григоровій М.В.

за участі прокурора - Живило В.Я.,

слідчого - Рябухи О.О.,

захисника - адвоката Гончаренка О.В.,

підозрюваного - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Полтавської області на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 11 вересня 2017 року,

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області про обрання відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтава, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23.05.2003 року Октябрським районним судом м.Полтава за ч.1 ст.289 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 14.05.2004 року Октябрським районним судом м.Полтава за ч.1 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, приєднано 7 місяців позбавлення волі за вироком Октябрського районного суду м.Полтава від 23.05.2003 року, кінцевий термін 1 рік 1 місяць позбавлення волі;

- 10.02.2009 року Октябрським районним судом м.Полтава за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 06.06.2011 року Крюковським районним судом м.Кременчук Полтавської області за ст.391 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, приєднано 4 місяці позбавлення волі за вироком Октябрського районного суду м.Полтава від 10.02.2009 року, кінцевий термін 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- 16.10.2013 року Київським районним судом м.Полтава за ч.2 ст.299 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задоволено частково.

Обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 17.00 год. 13.10.2017 року, із забороною залишати своє місце проживання в період часу з 21.00 год. до 07.00 год., за виключенням необхідності з'являтися до слідчого, прокурора або суду.

Відповідно до матеріалів провадження, до Октябрського районного суду м.Полтава звернувся старший слідчий відділу СУ ГУНП в Полтавській області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

При цьому зазначив, що СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12017170000000378 від 10.08.2017 року за ч.4 ст.296, ст.118 та ч.2 ст.15 п.7 ч.2 ст.115 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 10.08.2017, близько 19.10 год., перебуваючи на пляжі річки Ворскла, поблизу Загальноосвітньої школи №22 у м.Полтава по вул.Низова, 7-Б, разом із знайомими, із хуліганських спонукань, а саме з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньою змовою групою невстановлених осіб, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, кидав в потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стільці та столи, а в подальшому із застосуванням пристрою для відстрілу гумових куль, тобто предмету, спеціально пристосованих та заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень здійснив у останніх декілька пострілів, у результаті чого ОСОБА_4 отримав вогнепальне поранення лівого передпліччя, а ОСОБА_5 забій, садна лівого колінного суглобу

14.08.2017 о 17:43 год. року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Частково задовольняючи клопотання слідчого та обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя не погодився з доводами слідчого та прокурора у зв'язку з тим, що прокурором не доведено тих обставин, що запобігти заявленим ризикам не можливо шляхом встановлення певних обмежень відносно підозрюваного та застосування інших запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження, які здатні запобігти заявленим ризикам.

Зазначив, що підозрюваний хоча і раніше судимий та притягується до кримінальної відповідальності, проте має постійне місце проживання, де проживає разом зі своєю сім'єю, Будь-яких доказів, які б свідчили про вплив підозрюваного на свідків та потерпілих, перешкоджання досудовому розслідуванню, а ні прокурором, а ні начальником СВ, не надано.

В принесеній апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки матеріали провадження містять достатні докази стосовно наявності обгрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та наявності ризиків, передбачених ч.2 ст.177 КПК України, що є підставою для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 07 років, може впливати на свідків та потерпілих, а саме: вчиняти моральний, фізичний або інший тиск, перешкоджати кримінальному провадженню.

Окрім того, під час проведення працівниками поліції обшуку за місце проживання підозрюваного, останній перебував вдома та навмисно переховувався.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав мотиви апеляційної скарги та просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, заперечення захисника Гончаренка О.В. та підозрюваного ОСОБА_3, які вважають ухвалу суду законною і обґрунтованою, та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, пояснення слідчого, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначені змістом ст.ст. 177, 178, 181 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла - таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на положення ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.194, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого відповідні процесуальні обов'язки.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого та обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не дотримався вищезазначених вимог, не співставив характер кримінального правопорушення, його тяжкість, існуючі ризики з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом впевненість у тому, що ОСОБА_3 не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків. Зазначені обставини ставлять під сумнів дієвість такого запобіжного заходу, а дані про особу підозрюваного, з огляду на встановлені обставини, цих сумнівів не спростовують.

Перевіркою матеріалів за клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 встановлено наявність вагомих доказів, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України за обставин викладених у повідомленні про підозру.

Так, про наявність обґрунтованої підозри свідчать, зокрема, дані відображені в показаннях потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_5 свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15; протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.08.2017 року; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2017 року за участі потерпілого ОСОБА_5, де з поміж осіб впізнав особу ОСОБА_3, який здійснював постріли з пістолету в нього та ОСОБА_4; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.08.2017 року за участі свідка ОСОБА_16, де з поміж осіб впізнав особу ОСОБА_3, який здійснював хуліганські дії, ламав меблі, погрожував працівникам кафе пістолетом; протоколі огляду місця події від 11.08.2017 року; протоколі обшуку від 29.08.2017 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.

Водночас, ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та перебуваючи під домашнім арештом може намагатися вплинути на свідків, потерпілих по справі, вчинити інші кримінальні правопорушення,

Об'єктивних даних, що унеможливлюють перебування підозрюваного під вартою за станом здоров'я, не встановлено.

Постановляючи нову ухвалу, апеляційний суд оцінює ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, бере до уваги тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3, ризики продовження вчинення ним нових злочинів, можливого впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та вважає, що за встановлених обставин, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на даному етапі досудового розслідування лише такий запобіжний захід здатен запобігти існуючим ризикам.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181, 193 КПК України, є необхідним для запобігання виникненню ризиків та забезпечення процесуальної поведінки ОСОБА_3, а ухвала слідчого судді є необґрунтованою і підлягає безумовному скасуванню.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Полтавської області - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 11 вересня 2017 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області та обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати своє місце проживання, в період часу з 21.00 год. до 07.00 год., за виключенням необхідності з'являтися до слідчого, прокурора або суду - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 09 діб, тобто, до 13.10.2017 року включно, в межах строку досудового розслідування.

ОСОБА_3 взяти під варту негайно в залі суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Захожай О.І. Герасименко В.М. Гонтар А.А.