Рішення № 69441962, 03.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/1114/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.

Провадження № 22-ц/783/5603/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.

з участю представника позивача Жарського І.Р., відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Сокуренко Євгена Сергійовича на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановила:

В листопаді 2016 року позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Вимоги обґрунтовував тим, що згідно заяви б/н від 05.11.2012 року відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов'язання за умовами договору не виконала, відтак просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 49285,11 грн., яка утворилась станом на 31.10.2016 року та складається з 5996,26 грн. - заборгованість за кредитом; 37415,75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3050,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2323,10грн. - штраф (процентна складова).

Оскаржуваним рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитом у розмірі 5996,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО № 305299) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 150,00 грн.

Рішення суду оскаржив представник позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», з оскаржуваним рішенням в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення процентів, пені та штрафів не погоджується, вважає таке незаконним, ухваленим з порушенням норм процессуального та матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що підписавши заяву позичальника, відповідач приєдналася до запропонованих банком умов та правил надання банківських послуг, оскільки при укладенні договору сторони креувались статтею 634 ЦК України.

Більше того, відповідач підтвердила, що зобов» язується ознайомлюватись із змінами тарифів на сайті ПРИВАТБАНКУ.

Суд встановив, що відповідач не заперечує факт користування кредитними коштами, крім цього остання не надала доказів на спростування дійсності умов та правил надання банківських послуг.

Всі операції за кредитним договором та те, як проводились нарахування, чітко відображені в розрахунку заборгованості, що не проаналізовано судом першої інстанції.

Стверджує, що Банк виконав умови договору та у виписці по рахунку проінформував відповідача про зміну відсотків по кредиту, при цьому ОСОБА_3 не зверталась до Банку із письмовими заявами про розірвання кредитного договору, тому прийняла нові тарифи та погодилась на їх зміну.

Покликається на те, що оскільки правовідносини між сторонами не припинились, банк не позбавлений права нараховувати заборгованість згідно договору, при цьому суд ухвалюючи оскаржуване рішення повністю відмовив у стягненні відсотків за користування кредитними коштами.

Вважає, що суд звільнив відповідача від виконання зобовязань за кредитним договором, оскільки остання не спростувала факту щодо розміру заборгованості.

Просить рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року змінити, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити, в решті рішення залишити без змін. Стягнути з відповідача судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Жарського І.Р. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також пояснення відповідача ОСОБА_3 на заперечення таких, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 подала заяву про часткове визнання позову у сумі 5996 грн., оскільки фактично користувалась кредитними коштами і таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, тому суд прийшов висновку, що на підставі ст. 174 ЦПК України позов необхідно задовольнити частково в межах визнаної відповідачем суми.

Крім цього суд зазначив, що не може перевірити правильність визначення суми, що складає тіло кредиту, а також правильність нарахування відсотків, пені, штрафів, оскільки роз'яснення щодо проведеного Банком розрахунку суду не надано.

Перевіривши матеріали справи, висновки суду та доводи сторін, колегія суддів прийшла переконання про те, що оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вимогам закону, тому залишатись в законній силі не може враховуючи таке.

З наданої Анкети-заяви вбачається, що 05.11.2012 року відповідач Сидор Л.М. оформивши відповідну анкету, виявила бажання оформити на своє ім'я платіжну картку, а також погодила, що ця заява разом із Пам»яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі Умови), а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПРИВАТБАНКУ. Зобов»язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПРИВАТБАНКУ (а.с. 6). При цьому, у довідці про умови кредитування кредитка зазначена, як «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 8). Згідно довідки про умови кредитування (а.с.8) базова відсоткова ставка в місяць складає 2,5%. В силу положень ч. 1 ст. 634 ЦК України, між сторонами був укладений договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у стандартних формах.

За змістом пункту 2.1.1.2.1 Умов для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки зазначеної в заяві.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов"язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи встановлено, що підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов, відповідач користувалася кредитним лімітом, отже погодилася з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та штрафними санкціями, що передбачені п. 2.1.1.7.6 Умов.

Також, судом встановлено, що відповідач неодноразово знімала кредитні кошти через термінали банку, проводила розрахунки платіжною карткою за купівлю особистих товарів, здійснював поповнення мобільного телефону, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01.08.2012 р. по 20.04.2017 р., а також вносила кошти на погашення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості та свідчить про виконання грошових зобов'язань (а.с. 69-80).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 204 ЦК України встановлений принцип правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим, відповідач спірний кредитний договір не оскаржувала, такий у встановленому порядку не визнаний недійсним.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 530 цього ж Кодексу передбачено, що якщо в зобов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов»язання, настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки (пені).

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 умов кредитного договору не виконала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених кредитним договором, відтак згідно поданого банком розрахунку, станом на 31.10.2016 має заборгованість у розмірі 49285,11 грн., яка складається з 5996,25 грн. заборгованість за кредитом; 37415,75 грн. заборгованості за процентами в тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість та несплачені проценти на прострочену заборгованість, нарахована комісія 3050 грн., 2823,10 заборгованість по судовим штрафам.

Доказів, які б спростовували вказану позивачем суму боргу відповідач не надала, а суд першої інстанції не здобув.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України не встановив дійсних прав та обов»язків сторін, які випливають з кредитного договору, не перевірив розрахунок заборгованості за кредитним договором, тому дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відтак, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог, відповідно стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Разом з цим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову з підстав визнання його у відповідній частині відповідачем, місцевий суд залишив поза увагою те, що відповідач скористалася своїм правом, передбаченим ст. 31 ЦПК України на визнання позову повністю або частково, при цьому суд фактично не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, оскільки жодних мотивів та обґрунтувань, з яких виходив відмовляючи у задоволенні іншої частини вимог, суд не навів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в користь позивача судовий збір за розгляд даної справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованістьза кредитним договором від 05.11.2012 року в розмірі 49285 (сорок дев»ять тисяч двісті вісімдесят п»ять) грн. 11 коп., яка складається з: 5996,25 грн. заборгованість за кредитом; 37415,75 грн. заборгованості за процентами, в тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість та несплачені проценти на прострочену заборгованість; 3050 грн. нарахована комісія; 2823,10 заборгованість по судовим штрафам.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір за подання позову в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. та 1515 (одна тисяча п»ятсот п»ятнадцять) грн. 80 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк