Рішення № 6943820, 18.09.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

«15»вересня 2009 р.                                                  Справа № 10/124

Позивач: Закрите акціонерне товариство "Агрофірма Березанська птахофабрика", с. Садове, Баришівський район, Київська область, 07534

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - харчовий комбінат "Нивки", вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості 192362,76 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Короп Ю.П., довіреність № б/н від 27.07.2009р., представник

від відповідача: Любенко І.Г., довіреність № 1036 від 22.11.2007р., юрист

В судовому засіданні 15.09.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення винесено після оголошеної 10.09.09р. перерви на підставі ст.77 Господарсько–процесуального кодексу України.

Представниками сторін подані письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволені судом.

Закритим акціонерним товариством "Агрофірма Березанська птахофабрика" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - харчовий комбінат "Нивки" про стягнення основного боргу в сумі 178200,00грн., пені в сумі 10008,02грн. за період з 30.04.09р. по 27.07.09р., 3% річних в сумі 1303,54грн. та інфляційні збитки в сумі 2851,20грн. за той же період, а всього на загальну суму 192362,76грн. Позовні вимоги обґрунтовуються несплатою відповідачем зобов”язань за договором № 51 від 18.03.02р.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує. В судовому засіданні представник відповідача проти стягнення суми основної заборгованості 178200,00грн., 3% річних та інфляційних витрат за період з 30.04.09р. по 27.07.09р. не заперечував, але просив суд зменшити розмір пені на підставі ст. 83 ГПК України, про що надав письмове клопотання. Крім того, представником відповідача заявлено про те, що нарахування пені здійснено позивачем без врахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання через 6 місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано. Представник відповідача надав до суду розрахунок пені за заявлений позивачем період з 30.04.09р. по 27.07.09р., з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно з яким сума пені складає 9675,41 грн.

Представник позивача проти задоволення клопотання про зменшення пені судом на підставі ст..83 ГПК України заперечував та зазначив, що позивачем заявлено до стягнення пені за значно менший період прострочки, згідно умов договору та видаткових накладних в матеріалах справи, прострочка виконання зобов»язання у відповідача виникла з 26.12.08р. по несплаченій накладній за 16.12.08р. №Ч-00006929. Щодо застосування до розрахунку пені за заявлений позивачем період з 30.04.09р. по 27.07.09р. вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України не заперечував.

Згідно вимог ч.3 ст. 83 Господарсько-процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та враховуючі те, що прострочка виконання зобов»язань за договором згідно матеріалів справи виникла 26.12.08р., а заявлена до стягнення в значно меншому розмірі з 30.04.09р. по 27.07.09р., суд відхиляє клопотання представника відповідача про зменшення пені, заявленої до стягнення позивачем за період з 30.04.09р. по 27.07.09р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Між сторонами був укладений договір № 51 від 18.03.2002р., відповідно до якого за період з 16.12.08р. по 31.03.09р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 304632 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних в матеріалах справи № Ч-00006929 від 16.12.08р. на суму 25920,00грн., № Ч-00006981 від 17.12.08р. на суму 12960грн., № Б-00008333 від 18.12.08р. на суму 89352грн., № Ч-00001036 від 27.02.09р. на суму 17640,00грн., № Б-00001368 від 28.02.09р. на суму 70560,00грн., № Б-00002020 від 31.03.09р. на суму 70560,00грн., № Ч00001520 на суму 17640,00грн. Копії видаткових накладних були звірені судом з оригіналами в судовому засіданні.

Згідно із п.3.1 Договору, відповідач зобов’язаний оплачувати товар позивачу з відстрочкою платежу 7 банківських днів шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок позивача або готівкою до каси останнього.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідачем було частково сплачено суму заборгованості в сумі 126432,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.80-122) та прибутковими касовими ордерами(а.с.72-78) в матеріалах справи.

Таким чином, з урахуванням призначення платежів, зазначених в платіжних документах відповідачем , частково не сплаченими залишились накладні № Ч-00006929 від 16.12.08р. на суму 1688грн., № Ч-00006981 від 17.12.08р.на суму 1960грн., № Б-00008333 від 18.12.08р. на суму 16352грн. (а.с.64-66), № Ч-00001036 від 27.02.09р. на суму 7640грн.(а.с.11), № Б-00001368 від 28.02.09р. на суму 62360грн.(а.с.12), не оплачені повністю накладні - № Б-00002020 від 31.03.09р. на суму 70560грн.(а.с.15) та № Ч-00001520 від 31.03.09р. на суму 17640грн.(а.с.13), а всього на загальну суму 178200,00грн.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 37/05 від 14.05.09р. разом з актом звірки на суму 178200,00грн., що підтверджується описом, копією фіскального чеку від 18.05.09р. та зворотнім поштовим повідомленням за № 7769753 в матеріалах справи (а.с.17-21), згідно якого відповідач отримав претензію 21.05.09р..

Факт наявності заборгованості за отриманий товар в сумі 178200 грн. визнається відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків станом на 13.05.09р., підписаному та скріпленому печатками сторін в матеріалах справи (а.с.16). На момент розгляду справи заборгованість не сплачена.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриману продукцію своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 178200,00грн.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п.3.3 Договору, відповідач сплачує 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пені.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 30.04.09р. по 27.07.09р. включно в сумі 10008,02грн., згідно розрахунку в матеріалах справи (а.с. 8).

Відповідач в судовому засіданні надав свій розрахунок пені за період з 30.04.09р. по 27.07.09р. включно, з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, в сумі 9675,41грн. Позивач погоджується з розрахунком відповідача про стягнення пені з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, за період з 30.04.09р. по 27.07.09р. в сумі 9675,41грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3% річних за період з 30.04.09р по 27.07.09р. включно, за порушення відповідачем строку оплати за отриману продукцію, що згідно розрахунку, наданому позивачем складає 1303,54грн. та інфляційні втрати за травень, червень 2009року в сумі 2851,20грн.

Перевіривши розрахунки позивача та відповідача в матеріалах справи, суд встановив, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 9675,41грн., 3% річних підлягають стягненню в сумі 1303,54грн. та збитки внаслідок інфляції, підлягають стягненню в сумі 2851,20 грн.

Представник відповідача надав письмове клопотання про розстрочку виконання рішення частками на період з вересня 2009року по січень 2010року, оскільки продукція в літній період не реалізовується та існує дебіторська заборгованість в сумі 458169,87 грн., про що надав довідку та оборотну відомість по рах.361 за період з 01.09.09р. по 10.09.09р..

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення заперечував, оскільки сума заборгованості виникла задовго до літнього періоду, але відповідачем не була сплачена.

Згідно вимог ч.6 ст. 83 Господарсько-процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд доходить висновку про те, що наявність дебіторської заборгованості не може свідчити про неможливість виконання рішення суду чи про відсутність грошових коштів на рахунках відповідача.

Згідно ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючі до уваги всі вищевикладені обставини справи, господарський суд, на підставі ст.83 ГПК України, відхилив клопотання представника відповідача як необгрунтоване належними доказами.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - харчовий комбінат "Нивки"(вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, 14037, п/р 260092567 в АППБ «Аваль», МФО 353348, код 31691408) на користь Закритого акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика"(с. Садове, Баришівський район, Київська область, 07534, п/р 26005010005689 в Київському відділенні ТОВ «УніКредит Банк», МФО 300744, код 30698067) боргу в сумі 178200,00грн., пені в сумі 9675,41грн., 3% річних в сумі 1303,54грн., інфляційні збитки в сумі 2851,20грн., 1920,30грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18.09.09р.

Суддя І.Г. Мурашко

18.09.09