Ухвала суду № 694333, 26.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

26.04.07 Справа № 5/3369-13/392А

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Процик Т.С.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27”, м.Новий Розділ

на постанову Господарського суду Львівської області від 21.12.2006р.

у справі № 5/3369-13/392А

за позовом Закритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27”, м.Новий Розділ

до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, м.Миколаїв

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.04.2006р. № 0000591500/0, № 0000581500/0

За участю представників сторін:

від позивача: Турчин Я.М. –представник, Петришин З.Г. –заст.голови правління.

від відповідача: Яцук Г.М. –начальник юридичного відділу.

Особам, які беруть участь у справі, права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства, роз’яснено. Заява про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 21.12.2006р. у справі № 5/3369-13/392А відмовлено в позові Закритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27”, м.Новий Розділ до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, м.Миколаїв про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.04.2006р. № 0000591500/0, № 0000581500/0.

При прийнятті постанови місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що відповідачем дотримано вимог Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (із змінами та доповненнями) та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.200р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями).

Скаржник, позивач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, позов задоволити повністю, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Зокрема скаржник покликається на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального права, неповне з”ясування і недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу те представники відповідача у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва05.04.2007р. до 26.04.2007р.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи відповідача, наведені у запереченні на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, підставою прийняття Миколаївською МДПІ спірних податкових повідомлень-рішень форми „Ш” за № 0000581500/0 від 07.04.2006р. та № 0000591500/0 від 07.04.2006р., якими визначено штрафи у сумах відповідно 29434,15 грн. та 8161,00 грн. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість ЗАТ „Проммонтаж СУ-27", став акт про порушення податкового законодавства № 232/150/01415683 від 07.04.2006р.

Відповідно до п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (із змінами та доповненнями), факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

У акті перевірки № 232/150/01415683 від 07.04.2006р. чітко викладено зміст порушення: допущено факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість; вказано конкретні пункти та статті законодавчих актів, які були порушені: пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; також зазначено норми законодавчих актів, якими встановлено відповідальність платників податків за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань - пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п.11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (із змінами та доповненнями), податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.200р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, відповідачем під час складання акту № 232/150/01415683 від 07.04.2006р. не порушено вимог п.п.10,11 вказаної Інструкції.

Відповідно до п.3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.200р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов'язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень.

Пунктом 3.4 вказаного Порядку встановлено, що „до податкового повідомлення додається розрахунок податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій), якщо надання такого розрахунку передбачено чинним законодавством."

Інспекцією, відповідно до п.3.3 Порядку, винесено податкові повідомлення-рішення щодо кожного окремого податку - ПДВ, відповідно до п.3.4 Порядку - до акту перевірки додано розрахунок штрафних санкцій.

Щодо застосування норм Господарського кодексу України до штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, то доводи позивача, що застосування штрафних санкцій повинно розглядатись як адміністративно-господарський штраф спростовуються наступним:

Виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України, зазначений кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до статті 2 Господарського кодексу України поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

В даних правовідносинах податкова інспекція не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією. Безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Згідно з ст.4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо, суб'єкта господарювання.

Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена саме Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову. Постанова Господарського суду Львівської області від 21.12.2006р. у справі № 5/3369-13/392А прийнята з дотриманням норм чинного законодавства України та з врахування фактичних обставин та матеріалів справи.

Виходячи з наведеного в сукупності та в силу того, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого господарського суду –відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Львівської області від 21.12.2006р. у справі № 5/3369-13/392А залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Галушко Н.А.