Постанова № 69433129, 04.10.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/1733/17

Справа № 522/7484/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Домусчі Л.В.,

при секретарі – Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.04.2017 року звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, за яким просив:

1.Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області щодо винесення постанови про накладення штрафу №53568793 від 30.03.2017 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.;

2. Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області №53568793 від 30.03.2017 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн..

В обґрунтування позову зазначив, що до ГУПФУ в Одеській області 03.04.2017 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла постанова ВП № 53568793 від 30.03.2017 про накладення штрафу в розмірі 5100 гри за невиконання, без поважних причин, вимог виконавчого листа № 522/22033/16-а, виданого Приморським районним судом м. Одеси 06.03.2017року, у наданий державним виконавцем строк. Проте, Головне управління вважає вищезазначену постанову про накладення штрафу незаконною та необґрунтованою з наступних підстав. Державним виконавцем 14.03.2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №522/22033/16-а, виданого Приморським районним судом м. Одеси 06.03.2017 року, яким зобов’язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно з довідкою № 10.1-39-180 від 12 жовтня 2016 року, та провести відповідні виплати з 01 липня 2016 року. Згідно постанови, рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, набрало законної сили 13.02.2017 року. Проте, головне управління ПФУ вказане рішення суду не отримувало, за їх заявами станом на 12.04.2017 року копії рішення на адресу пенсійного органу також не надходило. Отже, вважають, що рішення суду не набрало законної сили. 23.03.2017 року Головне управління ПФУ в Одеській області звернулось до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та клопотання про зупинення стягнення. Позивач листом за вих..№4110/03 від 24.03.2017 року повідомив відділ про те, що у зв’язку з вищевказаними обставинами виконавчий лист не підлягає виконанню та просив зупинити виконання виконавчого листа №522/22033/16а до вирішення судом питання за розглядом вищевказаної заяви ГУПФУ в Одеській області. Однак, не зважаючи на це, відповідачем 30.03.2017 року винесено постанову ВП №53568793 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у строк вимог вищезгаданого виконавчого листа. Вважають, що такі дії відповідача є безпідставними та незаконними.

У судове засіданні представник ГУПФУ в Одеській області не з’явився, від представника ОСОБА_2 (по довіреності від 03.01.2017 року) надійшла до суду заява, згідно якої просила справу розглянути за їх відсутності та задовольнити позов.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з згідно з довідкою №10.1-39-180 від 12 жовтня 2016 року; зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з згідно з довідкою №10.1-39-180 від 12 жовтня 2016 року, та провести відповідні виплати з 01 липня 2016 року.

06 березня 2017 року Приморським районним судом було видано виконавчий лист.

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області від 14.03.2017 року було відкрито виконавче провадження № 53568793, згідно якої зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою 10.1-39-180 від 12 жовтня 2016 року, та провести відповідні виплати з 01 липня 2016 року, та стягнуто з головного управління Пенсійного фонду виконавчий збір у розмірі 12800 грн..

Також, судом встановлено, що ГУПФУ в Одеській області направило 24.03.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси заяву про визнання таким що не підлягає виконанню виконавчого листа №522/22033/16-а виданого Приморським районним судом м. Одеси від 06 березня 2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії.

Про подання до суду відповідної заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, позивач 24.03.2017 року повідомив також відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області. Також заявою від 24.03.2017 року позивач просив відповідача зупинити виконання виконавчого листа №522/22033/16-а, виданого 06.03.2017 року Приморським районним судом м. Одеси, до вирішення судом питання щодо розгляду вищезазначеної заяви головного управління.

Між тим, 30.03.2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про накладення штрафу на ГУПФУ в Одеській області у розмірі 5100 грн., з тих підстав, що боржником вимоги державного виконавця та виконавчого документу добровільно у наданий строк не виконано.

У подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2017 року було задоволено заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №522/22033/16-а, виданий Приморським районним судом м. Одеси від 06 березня 2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що примусовому виконанню підлягають судові рішення, які набрали законної сили.

Між тим, судом встановлено, що постанову суду від 31.01.2017 року, стосовно якої відповідачем було відкрито виконавче провадження ВП№53568793, позивач не отримував.

Приморським районним судом м. Одеси за розглядом заяви ГУПФУ в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, було встановлено, що 10 травня 2017 року Головним територіальним управлінням пенсійного фонду було подано апеляційну скаргу на Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2017 року. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2017 року було поновлено строк на подачу апеляційної скарги та залишено без змін постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2017 року.

Отже рішення Приморського районного суду м. Одеси набуло чинності лише 26.06.2017 року.

При цьому суд вбачає, що головне управління Пенсійного фонду України зверталось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області із заявою про зупинення провадження виконавчих дій, яка між тим розглянута відповідачем не була.

У відповідності до ст.. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

У відповідності до ч.2 вказаної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Згідно до ч.1 ст. 35 вказаного Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

У відповідності до ст.. 3 закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов’язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об’єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На спростування вказаних обставин суду з боку відповідача належних та допустимих доказів не надано, правомірність своїх дій з боку відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області суду також не доведено.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вбачає, що відповідачем у порушення чинного законодавство не було зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №522/22033/16-а, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 06 березня 2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не обґрунтовано винесено постанову від 30.03.2017 року та накладено штраф на ГУПФУ в Одеській області у розмірі 5100 грн..

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а тому задовольняє їх у повному обсязі. ,

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 6-14, 17, ч.5 ст.18, 40, 69-71, 86, 128, 158-163, 171, 181, 185 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області щодо винесення постанови про накладення штрафу №53568793 від 30.03.2017 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн..

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області №53568793 від 30.03.2017 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн..

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.

Суддя: Домусчі Л.В.