Рішення № 6943235, 17.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № 60/193-09

вх. № 7742/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Балановський О.О. посвідчення №155 від 03.09.2009р.

позивача - Арцибашева В.М.- довіреність №48/1-2-4195 від 12.12.2008 р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави. в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м. Харків

до Комунальної установи охорони здоров`я міської клінічної лікарні № 27 Київського району м. Харкова, м. Харків

про стягнення 448,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з відповідача -Комунальної установи охорони здоров`я міської клінічної лікарні № 27 Київського району м. Харкова 369,35 грн. заборгованості за договором № 302-4517 про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об`єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування, укладеного між позивачем та відповідачем 01 січня 2009 року та нарахованої пені у розмірі 41,71 грн., інфляційних у розмірі 29,54 грн. та 3% річних у розмірі 8,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за вказаним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за січень 2009 року в розмірі 369,35 грн. та нараховано пеню, інфляційні та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13 жовтня 2009 року о 11:40.

У судовому засіданні 13 жовтня 2009 року судом було оголошено перерву до 17 листопада 2009 року о 10:20 у зв`язку з необхідністю надання сторонами додаткових документів.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 17 листопада 2009 року підтримують позовні вимоги, просять суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17 листопада 2009 року надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач також визнав суму боргу. До даного відзиву відповідачем було надано документи, а саме копію статуту та змін до нього, які судом долучаються до матеріалів справи.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою прокурора за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 01 січня 2009 року було укладено договір № 302-4517 про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об`єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору, а саме п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору позивач здійснює в інтересах відповідача спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об`єктах відповідача, перелік та адреси яких зазначені у Дислокації (додаток № 1 до Договору), що є невід"ємною частиною цього Договору, а згідно п.п. 2.1.2. п. 2.1. договору у разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації об"єкта, позивач забезпечує реагування груп затримання ДСО для встановлення причин його надходження.

Відповідно до умов договору, а саме п.2.2. Договору, позивач надає послуги за даним договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на об`єкті під спостереження і до моменту зняття її з-під спостереження в межах часу, визначеного Дислокацією.

Згідно п.3.1. Договору ціна охоронних послуг за цим договором визначається сторонами в розрахунку (додаток 2 до договору) та узгоджується протоколом узгодження ціни (додаток 3 до договору) і становить 369,35 грн. за місяць, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.2. Договору вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації, Розрахунку та Протоколу узгодження договірної ціни (додатки №1,2,3 до договору) відповідно до кількості годи надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості і становить 369,35 грн. за 1 місяць. Оплата за послуги позивача здійснюється відповідачем згідно акта виконаних робіт на протязі 5 банківських днів з моменту отримання шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, однак відповідач свої зобов`язання по оплаті за надані послуги не виконував належним чином, з урахуванням чого за січень 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 369,35 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення коштів в сумі 369,35 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована та визнається відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 41,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 29,54 грн. та 3% річних у розмірі 8,28 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6.2.2. Договору у разі несвоєчасної (неповної) оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за яких нараховується пеня) від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежів.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 41,71 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 8,28 грн., нарахованих за період з січня по вересень 2009 року та інфляційних в сумі 29,54 грн., нарахованих з січня по серпень 2009 року підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 901, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю в сумі 448,88 грн.

Стягнути з Комунальної установи охорони здоров`я Міської клінічної лікарні № 27 Київського району м.Харкова (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 41, р/р № 35413001001703 в УДК у Харківській області, МФО 851011, ідентифікаційний код 02003729) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20, р/р №26004014014 в АСУБ "Грант", м. Харків, МФО 351607, ідентифікаційний код 08597026) основну суму заборгованості у розмірі 369,35 грн., пеню у сумі 41,71 грн., інфляційні втрати у сумі 29,54 грн., 3% річних у сумі 8,28 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунальної установи охорони здоров`я Міської клінічної лікарні № 27 Київського району м.Харкова (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 41, р/р № 35413001001703 в УДК у Харківській області, МФО 851011, ідентифікаційний код 02003729) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 102,00 грн. держмита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунальної установи охорони здоров`я Міської клінічної лікарні № 27 Київського району м.Харкова (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 41, р/р № 35413001001703 в УДК у Харківській області, МФО 851011, ідентифікаційний код 02003729) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19 листопада 2009 року.

Суддя

справа №60/193-09