Рішення № 69431189, 05.10.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/6516/16-ц 05.10.2017 05.10.2017 05.10.2017

Провадження №22-ц/784/1815/17

Категорія 27 Єдиний унікальний номер справи 487/6516/16-ц

Номер провадження № 22ц/784/1815/17

Головуючий у І інстанції Щербина С.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого - Прокопчук Л.М.,

Суддів - Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.

Із секретарем судового засідання - Тищенко Л.С.

За участю: представника позивача Білого О.П.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_3, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2017 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року КС «Істок» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначала, що 10 липня 2008 року між КС «Істок» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №ДНК-1080, за умовами якого кредитна спілка надала позичальнику кредит у розмірі 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% річних на строк до 10 січня 2010 року. В той же день, між КС «Істок» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №ДПН-1080, відповідно до якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору №ДНК-1080.

Взятий на себе обов'язок кредитна спілка виконала належним чином, в той час, як позичальник ОСОБА_5 належним чином своїх договірних зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим, заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 7 квітня 2010 року з відповідачів на користь КС «Істок» в солідарному порядку стягнута заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 13910,03грн.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що зазначене рішення суду виконане лише у липні 2016 року, КС «Істок» просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму нарахованих відсотків у розмірі 18558,90 грн., суму інфляційних нарахувань відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 21970,31 грн., та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1945 грн.(а.с. 2-5).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь КС «Істок» суму заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитним договором №ДКН-1080 від 10 липня 2008 року у розмірі 18558,90 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 21970,31 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1945 грн. Розподілено судовий збір (а.с.76-78).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин, які мають значення по справі, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову (а.с. 81-85).

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні скарги.

Відповідач ОСОБА_5, повідомлений про розгляд справи шляхом публікації відповідного оголошення у пресі, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в повному обсязі відповідно до положень ч.3 ст. 303 УПК України, колегія суддів прийшла до такого.

Судом встановлено, що 10 липня 2008 року між КС «Істок» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №ДНК-1080, за умовами якого кредитна спілка надала позичальнику кредит в сумі 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% річних, на строк до 10 січня 2010 року.

Згідно п.2.7.2 Кредитного договору, нарахування відсотків КС «Істок» здійснює щомісячно до повного погашення кредиту.

На забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором того ж дня 10 липня 2008 року між КС «Істок» та ОСОБА_4 укладено договір поруки ДПН-1080, відповідно до якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням ОСОБА_5, які виникають з умов вищевказаного кредитного договору .

Внаслідок невиконання зобов'язань позичальником та поручителем за вказаними договорами, у серпні 2009 року року КС «Істок» звернулась за захистом свого порушеного права до суду.

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 7 квітня 2010 року, з відповідачів на користь КС «Істок» у солідарному порядку стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 13910,03 грн.

З копій квитанцій вбачається, що фактично заочне рішення суду виконане ОСОБА_4 14 липня 2016 року .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні та обґрунтовані.

Але колегія суддів з висновками суду першої інстанції щодо повного задоволення позовних вимог не погоджується, оскільки вони не відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, у разі якщо договором не встановлений розмір процентів після спливу строку дії договору, можна зробити висновок, що їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 7 вересня 2016 р. у справі N 6-1412цс16, правовий висновок ВСУ у справі №6-2322цс16 від 09.08.2017 року).

Однак вищезазначені положення закону та правова позиція ВСУ не була врахована судом при розгляді спору.

Зі справи вбачається, що уклавши 10 липня 2008 року з КС "Істок" кредитний договір і отримавши грошові кошти в сумі 10000 грн., ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання повернути їх строком до 10 січня 2010 року зі сплатою 30 % річних (п.1.1 договору).

З квітня 2009 року ОСОБА_5 на порушення вимог кредитного договору та графіка погашення сум по кредитному договору грошові внески на погашення заборгованості вносив не регулярно, у зв'язку з чим виникла заборгованість (а.с. 10).

За рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.04.2010 року з відповідачів солідарно стягнуто на користь КС «Істок» суму заборгованості по сплаті кредиту 6429,24 грн., по відсоткам за користування кредитом 2062,97 грн., по підвищеним відсоткам за порушення умов кредитного договору 5417,82 грн., а всього 13910,03 грн. (а.с.9).

Після сплати 14 липня 2016 року ОСОБА_5 грошових коштів на погашення кредиту відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.04.2010 року, зазначена загальна сума заборгованості була погашена повністю (а.с.69).

Згідно пункту 3.1 кредитного договору від 10 липня 2008 року позичальник зобов'язується погашати кредит та сплачувати плату за її користування в строки, вказані у графіку оплати.

Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного його виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначені положення закону, встановлений строк повернення процентів до 10 січня 2010 року та той факт, що договором не встановлено розмір процентів після спливу вищезазначеного строку, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з довідки про розрахунок заборгованості, позивач, розраховуючи заборгованість, виходив з 30%, що передбачено умовами договору, крім того нараховував розмір відсотків на загальну суму заборгованості, яка була стягнута судом, а не на суму заборгованості по тілу кредиту, як то передбачено п. 2.7.2 договору (а.с. 6, 128).

Судом першої інстанції на зазначені обставини також не звернуто увагу, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, судом не перевірявся.

Таким чином, колегія суддів, виходячи з наведеного, робить розрахунок нарахування відсотків відповідно до облікової ставки Національного банку України та з суми заборгованості по тілу кредиту 6429,24 грн.

Заборгованість за кредитомОблікова ставка НБУПеріодНараховано відсотків 6429.2410.250%01.05.201007.06.201037135.46 6429.249.500%08.06.201007.07.20102998.40 6429.248.500%08.07.201009.08.20103297.15 6429.247.750%10.08.201022.03.20125901633.21 6429.247.500%23.03.201209.06.20134431186.73 6429.247.000%10.06.201312.08.201363157.52 6429.246.500%13.08.201314.04.2014244566.49 6429.249.500%15.04.201416.07.201492312.18 6429.2412.500%17.07.201412.11.2014118526.84 6429.2414.000%13.11.201405.02.201584420.04 6429.2419.500%06.02.201503.03.201525174.13 6429.2430.000%04.03.201527.08.20151761885.91 6429.2427.000%28.08.201524.09.201527260.38 6429.2422.000%25.09.201521.04.20162091642.31 6429.2419.000%22.04.201626.05.201634230.74 6429.2418.000%27.05.201623.06.201627173.59 6429.2416.500%24.06.201614.07.201620117.87 Всього 9618.95

Вірним є висновок суду щодо застосування до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 625 ЦПК України з посиланням на правову позицію ВСУ у справі № 6-1206цс 15 від 23.09.2015 року.

3% річних розраховується за нижченаведеною таблицею

Сума боргуПеріодСтавкаКількість днівПроцент6429.2401.05.2010-31.12.20103.00245129.476429.2401.01.2011-31.12.20113.00365192.886429.2401.01.2012-31.12.20123.00366193.416429.2401.01.2013-31.12.20133.00365192.886429.2401.01.2014-31.12.20143.00365192.886429.2401.01.2015-31.12.20153.00365192.886429.2401.01.2016-14.07.20163.00196103.57всього 1197.95

Зазначаючи право на отримання витрат від інфляційних процесів, законодавець в законодавчому акті не визначив порядок їх нарахування, але це питання вирішено судовою практикою, про що свідчить лист Верховного Суду від 01.07.2014 року "Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві", а також лист Верховного Суду України від 03.04.1977 року № 62-97 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Суть рекомендацій зводиться наступного

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Результати розрахунків втрат від інфляції

Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргу01.05.201014.07.20166429.00 грн.Місяць року за період розрахункуІндекс інфляції, % травень місяць 201099.4 червень місяць 201099.6 липень місяць 201099.8 серпень місяць 2010101.2 вересень місяць 2010102.9 жовтень місяць 2010100.5 листопад місяць 2010100.3 грудень місяць 2010100.8 січень місяць 2011101.0 лютий місяць 2011100.9 березень місяць 2011101.4 квітень місяць 2011101.3 травень місяць 2011100.8 червень місяць 2011100.4 липень місяць 201198.7 серпень місяць 201199.6 вересень місяць 2011100.1 жовтень місяць 2011100.0 листопад місяць 2011100.1 грудень місяць 2011100.2 січень місяць 2012100.2 лютий місяць 2012100.2 березень місяць 2012100.3 квітень місяць 2012100.0 травень місяць 201299.7 червень місяць 201299.7 липень місяць 201299.8 серпень місяць 201299.7 вересень місяць 2012100.1 жовтень місяць 2012100.0 листопад місяць 201299.9 грудень місяць 2012100.2 січень місяць 2013100.2 лютий місяць 201399.9 березень місяць 2013100.0 квітень місяць 2013100.0 травень місяць 2013100.1 червень місяць 2013100.0 липень місяць 201399.9 серпень місяць 201399.3 вересень місяць 2013100.0 жовтень місяць 2013100.4 листопад місяць 2013100.2 грудень місяць 2013100.5 січень місяць 2014100.2 лютий місяць 2014100.6 березень місяць 2014102.2 квітень місяць 2014103.3 травень місяць 2014103.8 червень місяць 2014101.0 липень місяць 2014100.4 серпень місяць 2014100.8 вересень місяць 2014102.9 жовтень місяць 2014102.4 листопад місяць 2014101.9 грудень місяць 2014103.0 січень місяць 2015103.1 лютий місяць 2015105.3 березень місяць 2015110.8 квітень місяць 2015114.0 травень місяць 2015102.2 червень місяць 2015100.4 липень місяць 201599.0 серпень місяць 201599.2 вересень місяць 2015102.3 жовтень місяць 201598.7 листопад місяць 2015102.0 грудень місяць 2015100.7 січень місяць 2016100.9 лютий місяць 201699.6 березень місяць 2016101.0 квітень місяць 2016103.5 травень місяць 2016100.1 червень місяць 201699.8 липень місяць 201699.9

Період розрахункуСума боргу, грн.Сума боргу з інфляцією, грн.Інфляційне збільшення боргу, грн.01.05.2010 - 14.07.20166429.0013224.026795.02

Таким чином, загальна сума, яку слід стягнути з відповідачів на користь позивача складає 17610,97 грн. (9618,95 + 6795,02 + 1197,00).

Доводи апеляційної скарги щодо того, що строк поруки припинився, оскільки позивачем без згоди поручителя були внесені зміни до основного зобов'язання та збільшено обсяг відповідальності внаслідок таких змін, що, на думку апелянта, вбачається з позовної заяви та встановлених судом обставин при ухваленні рішення від 07.04.2010 року, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З укладеного між сторонами кредитного договору від 10.07.2008 року вбачається, що ним встановлено розмір відсотків за користування кредитом 30 %. (п.1.1).

Пунктом 3.4 вказаного договору передбачено, що при недотриманні умов договору позичальником кредитор має право збільшити відсоткову ставку, вказану в п. 1.1 цього договору, але не більше в 4 рази з дня планової сплати внеску згідно графіка, до моменту повного погашення заборгованості по черговому платежу.

Пунктом 2.1. договору поруки, укладеного між кредитною спілкою та ОСОБА_6, визначено, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту та нарахованих відсотків (а.с. 7).

Таким чином, можливість стягнення відсотків у підвищеному розмірі у випадку невиконання умов договору, передбачена кредитним договором. В односторонньому порядку зобов'язання кредитором не змінювалось, тому немає підстав стверджувати про збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Крім того, не погоджуючись з поясненням представника поручителя про припинення поруки, суд першої інстанції вірно послався та застосував до спірних правовідношень правову позицію, висловлену ВСУ в постанові від 06 липня 2016 року у справі № 6-1199цс15.

За наведеного рішення суду першої інстанції як таке, що не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи відповідно до вимог п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України слід змінити, частково задовольнивши апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 88 ЦПК України слід змінити і розподіл судових витрат. Позовні вимоги були заявлені в сумі 42474,22 грн., а задоволені в сумі 17610,97 грн., тобто на 41,46%. З урахуванням понесених сторонами витрат по сплаті судового збору та відсотка задоволених позовних вимог (а.с. 1, 80) з кредитної спілки на користь апелянта слід стягнути судовий збір в сумі 57,32 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2017 року змінити, стягнувши з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь Кредитної спілки «Істок» суму заборгованості за кредитним договором № ДКН - 1080 від 10.07.2008 року по нарахованим відсоткам за період з 01.05.2010 року по 13.07.2016 року в розмірі 9618,95 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 5298,34 грн., 3% річних у розмірі 1197,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Істок» з кожного 25,41грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді