Рішення № 6943095, 10.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2009 р. Справа № 62/185-09

вх. № 8161/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мірошніченко С.О., дов. №01/20-149 від 08.05.08р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Банк "Демарк"

до Приватного підприємства "Автофортуна", м. Харків

про стягнення 47735,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 47735,73 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за кредитним договором №19-054 від 01.12.06р.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх.№27729 від 10.11.09р.), в яких зазначив, що станом на 10.11.09р. відповідачем не здійснено погашення заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, у зв"язку з чим вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.12.06р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №19-054, відповідно до умов якого Кредитор (позивач) зобов"язався надати Позичальникові (відповідачу) грошові кошти (кредит) для купівлі автобусів у розмірі 517000,00 грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.3.1. Кредитного договору, є 01.12.09р.

Відповідно до п.3.5.1. кредитного договору№19-054 від 01.12.06р за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити відсотки у розмірі 22% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати відсотків, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених у строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

05.05.08р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору №19-054 від 01.12.06р., якою було внесено зміни до п.3.5.1. кредитного договору та встановлено, що позичальник (відповідач) за користування кредитом позичальник сплачує позивачеві відсотки у розмірі 24% річних.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №19-054 від 01.12.06р. виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у сумі 517000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №01 (#14896174) від 01.12.06р.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, відповідач свої зобов'язання з Кредитним договором виконував не своєчасно та не в повному обсязі. Так, відповідачем на рахунок позивача, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку позивача та меморіальних ордерів, в якості погашення кредиту та відсотків за його користування було сплачено 400096,74грн., з яких 199762,00 грн. в якості оплати основної суми кредиту, а 200334,74 грн. сплата відсотків за його користування. Факт часткового погашення заборгованості підтверджується також поясненнями позивача наданими у судовому засіданні та у позовній заяві.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за Кредитним договором №19-054 від 01.12.06р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, а також сплати відсотків за його користування, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви (07.10.09р.) складає 362497,96 грн., з яких 317238,00 грн. основної суми кредиту, а 45259,96 грн. відсотків за його користування.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача лише заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 45259,96 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить за наступного.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором зі сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору №19-054 від 01.12.06р., чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, а також права позивача, які підлягають захисту шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним договором. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 45259,96 грн. є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 2475,77 грн. пені за порушення строку оплати відсотків за кредитним договором №19-054 від 01.12.06р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.5. кредитного договору №19-054 від 01.12.06р. за порушення строку сплаті відсотків за користування кредитом, позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках. Пеня встановлена у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасну оплату відповідачем відсотків за користування кредитом, передбачених кредитним договором , складає 2475,77 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по повній та своєчасній оплаті відсотків за користування кредитом, в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2475,77 грн., відповідають вимогам договору, чинному законодавству України та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 477,36 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Автофортуна" (61033, м.Харків, вул.2й Вологодський в"їзд,6, ЄДРПОУ 31340122) на користь Відкритого акціонерного товариства "Банк"Демарк" (14000, м.Чергнигів,, вул.Комсомольська, 28, МФО 353575, ЄДРПОУ 19357516) 45259,96 грн. заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом, 2475,77 грн. пені, 477,36 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62№185-09 підписано 13.11.09р.