Рішення № 6942911, 19.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р. Справа № 56/131-09

вх. № 4237/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Заховаєв А.В. (довіреність № юр-547 від 20.07.2009р.);

відповідача - ОСОБА_2, особисто;

ОСОБА_3 (довіреність № 1977 від 28.07.2009р.);

3-ї особи - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Державного науково-дослідного проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), м.Харків

3-я особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 8792,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державний науково-дослідний проектний інститут основної хімії (НІОХІМ) (м.Харків) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Харків) заборгованості з орендної плати та відшкодуванню комунальних послуг за Договором оренди № 91 від 26.01.2006р. в розмірі 5636,90 грн.; 3% річних в розмірі 455,89 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2700,04 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

У відзиві на позовну заяву, який було надано до суду 29.07.2009р., відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2006р. по справі № 40/378-05 були задоволені позовні вимоги Державного науково-дослідного проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) до СПДФО ОСОБА_2 про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень № 91 від 26.01.2004р., виселення відповідача з займаних приміщень та стягнення 29296,59 грн. заборгованості. Даним рішенням було відмовлено у задоволенні зустрічного позову СПДФО ОСОБА_2 до Державного науково-дослідного проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) про стягнення 26510,00 грн. витрат на переобладнання. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2006р. по справі № 40/378-05 було скасовано в частині задоволення первісного позову; первісний позов залишено без розгляду; в частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення залишено без змін. Касаційну скаргу позивача на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. було повернуто скаржникові ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2006р., а справа № 40/378-09 скерована до господарського суду Харківської області. 01.09.2006р. позивач та відповідач дійшли згоди щодо розірвання Договору оренди № 91 від 21.01.2004р. та умов звільнення відповідачем приміщень; сторонами було перераховано суму заборгованостей один перед іншим. Відповідач також вказує, що Протоколом про залік взаємних вимог від 01.11.2006р. сторонами, у відповідності зі ст. 601 Цивільного кодексу України, було проведено залік взаємних вимог між позивачем та відповідачем на суму 22040,00 грн. та згідно п. 4. даного Протоколу, сторони не мають один до одного будь-яких претензій. Тому відповідачу не зрозуміле нарахування позивачем орендної плати та плати за експлуатаційні витрати за період з 01.02.2006р. по 31.08.2006р. Додані позивачем до позовної заяви розрахунки інфляційних витрат і 3% річних та нарахування орендної плати (операції по рахунку 373) відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Третя особа у своїх письмових поясненнях, які були надані до суду 29.07.2009р., зазначає, що оскільки Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області не є стороною по Договору оренди № 91 від 26.01.2004р., спір повинен бути вирішений виходячи з умов цього договору: пункту 3.2., розрахунків, наданих позивачем, статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статей 193, 229, 230 Господарського кодексу України.

За узгодженим клопотанням представників сторін та третьої особи від 29.07.2009р. строк розгляду справи № 56/131-09 було продовжено за межами, встановленим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 14.08.2009р. справу № 56/131-09 було передано для розгляду судді господарського суду Харківської області Бринцеву О.В., у зв'язку з відпусткою судді Кухар Н.М.

19.08.2009р. відповідач надав новий відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що під час розгляду справи № 40/378-05 у судах апеляційної та касаційної інстанцій позивач фактично був позбавлений можливості користуватись приміщеннями, які ним орендувались за Договором оренди № 91 від 21.01.2004р. Акти приймання - передачі наданих послуг між позивачем і відповідачем не підписувались. Для належного припинення дії Договору, позивач 01.09.2006р. надав відповідачеві листа щодо розірвання Договору, та сторони дійшли згоди про розірвання Договору з 01.09.2006р. та умов звільнення відповідачем приміщень. Було перераховано суму заборгованостей позивача і відповідача один перед іншим. При підписанні Протоколу про залік взаємних вигод від 01.11.2006р. сторони не мали один до одного будь-яких претензій. Також відповідач вказує, що позивачем складено розрахунок орендної плати та експлуатаційних платежів без урахування строків позовної давності, тобто позовні вимоги включають суми орендних платежів та експлуатаційних витрат до травня 2006р.

У зв'язку з відпусткою судді Бринцева О.В., ухвалою заступника голови Харківської області від 02.09.2009р. справу № 56/131-09 було передано для розгляду судді господарського суду Харківської області Кухар Н.М.

23.09.2009р. позивачем був наданий до суду розрахунок суми заявлених позовних вимог, згідно якого після зарахування частини заборгованості орендаря шляхом проведення заліку у розмірі 22040,00 грн., починаючи з 02.11.2006р., сума простроченої заборгованості орендаря перед орендодавцем становить 5636,90 грн., у тому числі борг перед бюджетом - 3953,87 грн.

У судовому засіданні, яке розпочалося 28.10.2009р., представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача надав копію додатку № 3 до Договору № 91 від 26.01.2004р., у який містить розрахунок відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна.

Наданий представником позивача документ долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечує на підставах, викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився; про причину нез'явлення суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з відсутністю у представників сторін додаткових доказів та пояснень по справі, у судовому засіданні була оголошена перерва до 19.11.2009р. до 12-00 год. для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.01.2004р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено Договір оренди № 91 нежитлового приміщення, що належить позивачеві, а саме приміщення № 515, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 34,76 кв.м., для розміщення офісу.

Спірне нежитлове приміщення було передано орендарю в користування відповідно до акту здачі-приймання об'єкту оренди до Договору № 91 від 26.01.2004р.

Відповідно до п. 3.2. Договору оренди, орендна плата за перший місяць перерахунку оренди розраховується згідно з Додатком № 2 до цього Договору і складає 363,13 грн. (без індексів інфляції за січень 2004р. та ПДВ, які враховуються при сплаті). Щомісячно орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 10 числа поточного місяця і розподіляється таким чином: 70% орендної плати - орендодавцю; 30% - орендної плати до Державного бюджету України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.4. Договору оренди № 91 від 26.01.2004р., сума використаних енергоносіїв, комунальних та інших послуг перераховується орендарем орендодавцеві, як передплата, не пізніше 10 числа поточного місяця згідно рахунку та згідно Додатку № 3 до Договору становить 419,20 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за період з лютого по грудень 2004 року користувався приміщенням та йому щомісячно позивачем нараховувалася орендна плата та комунальні послуги загалом за 2004 рік на суму 11824,95 грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Розрахунок у 2004 року відповідач здійснив один раз 22.03.2004р. на суму 1020,00 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за встановлені металеві двері. За розрахунком позивача, станом на 31.12.2004р. заборгованість ФОП ОСОБА_2 по орендній платі та відшкодуванню комунальних послуг становила 10804,95 грн.

За період з січня по грудень 2005 року орендар також користувався приміщенням та йому було нараховано орендну плату та комунальні послуги за 2005 рік на загальну суму 11671,03 грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Розрахунок у 2005 року відповідач здійснив у сумі 2600,00 грн. шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства. Таким чином, станом на 31.12.2005р. заборгованість ОСОБА_2 по орендній платі та відшкодуванню комунальних послуг склала 19875,98 грн.

За період з січня по серпень 2006 року, включно, позивачем було нараховано орендну плату та відшкодування комунальних послуг на суму 7801,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, що станом на 31.08.2006р. із заборгованістю попередніх періодів склало загальну суму 27676,98 грн.

01.09.2006р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання спірного договору оренди, внаслідок чого сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 від 25.12.2006р., якою сторони встановили наступне:

- Договір оренди № 91 від 26.01.2004р. розірваний з 01.09.06р.;

- станом на 01.09.2006р. заборгованість орендаря становить 27676,90 грн., у т.ч. 30%, що підлягають сплаті до державного бюджету згідно умов договору;

- орендар зобов'язався погасити орендну плату в розмірі 70% інституту в сумі 23723,03 грн. Погашення зазначеної заборгованості відбулося 01.11.2006р. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 22040,00 грн., про що сторонами було складено Протокол про залік зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, станом на 01.11.2006р. заборгованість орендаря перед орендодавцем по 70 % орендної плати зменшилася та склала суму 1683,03 грн., а заборгованість по 30% орендної плати, що підлягала сплаті в бюджет, в розмірі 3953,87 грн. не була погашена.

У зв'язку з наявністю заборгованості по орендній платі, позивач своїм листом № юр-1015 від 08.10.2007р. повідомив орендаря про наявність заборгованості в сумі 5636,98 грн.

У відповідь орендар направив листа, в якому проти заборгованості заперечував, у зв'язку з наявністю Протоколу про залік зустрічних однорідних вимог.

Позивач, листом юр-1067 від 14.11.2007р. направив відповідачеві свої заперечення, до яких додав копію Додаткової угоди № 2 про розірвання договору.

Позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання було нараховано 3% річних на суму 455,89 грн. та інфляційні втрати на суму 2700,04 грн., які також заявлені позивачем до стягнення з відповідача.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2006р. по справі № 40/378-05 Договір оренди нежитлових приміщень № 91 від 26.01.2004р. було розірвано; СПДФО ОСОБА_2 виселено із займаних нежитлових приміщень; присуджено до стягнення з відповідача 18915,21 грн. основного боргу; 258,39 грн. річних; 14356,31 грн. пені та судові витрати. У задоволенні зустрічного позову СПДФО ОСОБА_2 про стягнення з Державного науково-дослідного проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) витрат на переобладнання к. 515 у спірному приміщенні в сумі 26510,00 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2006р. у справі № 40/378-05 було скасовано в частині задоволення первісного позову; первісний позов залишено без змін; в частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2006р. касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. у справі № 40/378-05 було повернуто скаржникові - Державному науково-дослідному проектному інституту основної хімії (НІОХІМ), а справу № 40/378-05 скеровано до господарського суду Харківської області.

Як свідчать матеріали справи, нарахування орендних платежів та експлуатаційних витрат було припинено орендарем з березня 2006 року, у зв'язку з прийняттям господарським судом Харківської області рішення по справі № 40/378-05.

Проте, відповідач продовжував користуватися орендованими приміщеннями протягом перегляду рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2006р. по справі № 40/378-05 у судах вищої інстанції включно до дня закінчення дії строку Договору (01.09.2009р.), визначеного Додатковою угодою № 2 за згодою сторін, та цей факт не спростовано відповідачем.

На підставі того, що рішення господарського суду про розірвання договору не набрало законної сили та відповідач не повернув приміщення за актом прийому-передачі, позивачем було продовжено нарахування орендної плати з березня 2006 року.

01.11.2006р. відповідачем шляхом заліку зустрічних вимог була погашена частина заборгованості перед позивачем у розмірі 22040,00 грн., а саме заборгованість з орендної плати та експлуатаційних витрат за період до березня 2006р.

За розрахунком позивача залишок заборгованості за період з березня по серпень 2006 року, включно, становить 5636,90 грн., у тому числі борг перед бюджетом - 3953,87 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлена вимога про застосування при розгляді справи позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що про застосування строку позовної давності заявлено відповідачем, суд вважає, що право на судовий захист прав позивача відносно стягнення заборгованості за період з березня по травень 2006 року, включно, сплило 01.06.2009 року.

Виходячи з викладеного господарський суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та експлуатаційним витратам за період з березня по травень 2006 року, включно, в розмірі 2688,44 грн. є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

В частині стягнення заборгованості з орендної плати та експлуатаційним витратам з червня по серпень 2006 року в сумі 2948,46 грн., у тому числі борг перед бюджетом - 884,54 грн., суд задовольняє позовні вимоги як обґрунтовані та такі, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем експлуатаційних витрат судом не приймаються, оскільки відповідно до п. 3.4. Договору оренди № 91 від 26.01.2004р., сума використаних енергоносіїв, комунальних та інших послуг перераховується орендарем орендодавцеві, як передплата не пізніше 10 числа поточного місяця згідно рахунку, що міститься в Додатку № 3 до Договору № 91 від 26.01.2004р., який є невід'ємною частиною цього договору.

Також, суд вважає необґрунтованим доводи відповідача про те, що розрахунок позовних вимог, наданий відповідачем, складений безпідставно та необґрунтований. Це спростовується матеріалами справи, у яких містяться розрахунки заборгованості із зазначенням періоду , розміром та датою нарахування заборгованості.

Що стосується посилання відповідача на те, що після підписання протоколу заліку однорідних вимог у нього відсутня заборгованість, про що свідчить п. 4 цього протоколу, суд зважує на таке.

Оглянувши Протокол про залік взаємних вимог від 09.11.2006р., суд встановив, що пунктом 2 даного протоколу погашається заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед НІОХІМ за оренду приміщення на суму 22040,00 грн. Пунктом 3 передбачено, що з моменту дії цього протоколу сторони не рахують себе зобов'язаними по вищевказаним взаємним вимогам на суму проведеного заліку 22040,00 грн. У пункті 4 зазначено, що сторони при підписанні цього протоколу не мають один до одного яких-небудь претензій. У жодному пункті протоколу не визначено, за який період погашається заборгованість по орендній платі або яка сума боргу була у відповідача на час складання цього протоколу, а також, що ця сума покриває весь борг або позивач взагалі не має претензій до відповідача по сплаті заборгованості за оренду приміщення. Тобто, суд вважає, що сторони дійшли згоди про відсутність яких-небудь претензій саме на визначену суму 22040,00 грн., а не погашення всієї заборгованості за договором, як вказує відповідач.

Цей факт підтверджується також тим, що додаткова угода була укладена 25.12.2006р., вже після підписання протоколу, де позивачем було визначено заборгованість у сумі 27676,90 грн., та відповідач був згоден на цю суму боргу і зобов'язався її погасити, про що свідчить його особистий підпис на цій угоді.

Суд вважає за необхідне також здійснити перерахунок 3% річних та інфляційні втрати за період з 01.09.2006р. по 12.05.2009р., виходячи з суми основного боргу, яка підлягає задоволенню, і вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, суму 3% річних в розмірі 238,46 грн.; суму інфляційних втрат в розмірі 1412,34 грн.

В частині стягнення 217,43 грн. - 3% річних та 1287,70 грн. інфляційних втрат суд відмовляє у задоволенні позову, як необґрунтованому.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 256, 257, 267, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61001, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; НОМЕР_2, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 14.09.2000р.; відомості про наявність розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь Державного науково-дослідного проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) (61002, АДРЕСА_2; п/р 2600710314000 в Філії "ЗАТ ПУМБ в м.Харкові", МФО 350385; код ЄДРПОУ: 00209740) - 2948,46 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодуванню комунальних витрат; 238,46 грн. - 3% річних; 1412,34 грн. інфляційних втрат.

В частині стягнення 2688,44 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодуванню комунальних витрат; 217,43 грн. - 3% річних та 1287,70 грн. інфляційних втрат у позові відмовити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61001, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; НОМЕР_2, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 14.09.2000р.; відомості про наявність розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь Державного науково-дослідного проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) (61002, м.Харків, вул.Мироносицька, 25; п/р 2600710314000 в Філії "ЗАТ ПУМБ в м.Харкові", МФО 350385; код ЄДРПОУ: 00209740) - 45,99 грн. витрат з оплати державного мита та 163,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано "19" листопада 2009 року.