Рішення № 6942775, 03.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2009 р. Справа № 62/163-09

вх. № 7311/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., дов. №1275 від 04.03.09р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт" м. Харків

про стягнення 1194,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - КП "Міський інформаційний центр" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Агроімпорт" заборгованості за щомісячне користування місцем за Договором №7948 від 11.05.2006 р. у розмірі 466 грн. 56 коп. пені за кожен день прострочки щомісячної оплати за Договором №7947 від 11.05.06 р. у розмірі 116 грн. 73 коп. та витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції у розмірі 611 грн. 11 коп.

Відповідач 09.10.09р. (вх.№24204) через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що по-перше, ним не було отримано від позивача письмових повідомлень щодо проведення демонтажу спеціальних конструкцій за наявності підписаного між сторонами договору, а по-друге, на те, що позивач не виконав свого зобов"язання за договором №7948 від 11.05.2006 р. та порушив права та охоронювані законом інтереси відповідача, демонтувавши спеціальну конструкцію.

У судовому засіданні 26.10.09р. було оголошено перерву до 03.11.09р. о 17:00 год. для підготовки позивачем заперечень щодо відзиву відповідача на позовну заяву.

Позивач через канцелярію суду 02.11.09р. надав заперечення на відзиві відповідача (вх. №26853), в яких вказує на те, що твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсності, зазначаючи, що повідомлення з вимогою звільнити незаконно зайняте місце розташування рекламного засобу та попередженням про те, що в разі невиконання цієї вимоги, спеціальну конструкцію буде демонтовано, було направлено відповідачеві 29.03.06р. за вих.№1261, яке було отримано ним 01.04.06р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

11 травня 2006 року між КП “Міський інформаційний центр” (позивач) та ТОВ „Агроімпорт” (відповідач) було укладено договір № 7948 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 11 травня 2006 року до Договору позивач надав в експлуатацію відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції – щит стаціонарний (3х2х2) за адресою: м. Харків, вул. Старочугуївське шосе- вул. Північна строком з 11 травня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. (п. 1.4 Договору).

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 03.05.2006р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит стаціонарний (3х2х2) за адресою: м. Харків, вул. Старочугуївське шосе - вул. Північна на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.28 березня 2006 року відповідач встановив спеціальну конструкцію - щит стаціонарний (3х2х2) за адресою: м.Харків, вул. Старочугуївське шосе - вул. Північна, що підтверджується актом встановлення спеціальної конструкції від 03.05.2006р., який підписано та скріплено печатками позивача та відповідача.

24.07.2006р. на адресу Позивача з Відділу реклами надійшов лист №1715 (вх.№2145), в якому було інформовано про те, що на підставі листа (вх.№806 від 20.07.2006р.; вх. №802 від 19.07.2006р.) та п.6.1.3. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові, пріоритет на місце розташування, встановлений за заявкою ТОВ „Агроімпорт” подовжено з 04.08.2006р. до 04.11.2006р.Згідно до умов Договору №7948 від 11.05.06р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1.,4.5. Договору та Додатку № 1 до Договору №7948 від 11.05.2006 р. відповідач зобов’язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 388 грн. 80 коп.(з ПДВ)

Згідно до п.4.2. Договору №7948 від 11.05.06 р.: „З дня укладення цього Договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за Договором (в період дії пріоритету на місце), „Користувач” щомісячно вносить плату за користування всіма місцями за Договором у розмірі 25 % відсотків від суми, передбаченої п.4.1 цього Договору, що складає: 81,00 грн. (без ПДВ) на місяць; ПДВ-20% складає 16,20 грн., загальний розмір плати з ПДВ: 97,20 грн.

Відповідно до п.4.3. Договору №7948 від 11.05.2006р.: „У разі продовження строку дії пріоритету на місця на підставі письмового звернення „Користувача” плата, передбачена п.4.1. Договору, сплачується у повному розмірі”.

Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем і матеріалами справи, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором щодо оплати за місце, надане у користування, і не вносив відповідну плату з жовтня по листопад 2006 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаними платежами у розмірі 466,56 грн. грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім

випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 466,56 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неповну оплату за спірним договором в розмірі 116,73 грн. за період з 04.09.08р. по 04.09.09р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. договору №7948 від 11.05.06р. сторони забезпечили виконання зобов"язання по оплаті місць наданих у користування у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

          Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Таким чином позивач мав право нарахувати відповідачеві пеню у період з 26.09.06р. по 26.03.07р. та з 26.10.06р. по 26.04.07р., тобто протягом шести місяців за кожен місяць простроченого платежу за користування місцями, який повинен був бути оплачений до 25 числа кожного місяця.

Однак, позивач у доданому до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій розраховує пеню за прострочення платежу за користування місцями за період з 04.09.08р. по 04.09.09р., такий розрахунок є невірним і суперечить вимогам ч.6 ст.232 ГК України. Сума пені, яка підлягає стягненню за відповідача на користь позивача складає 39,36 грн.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги порушення відповідачем зобов"язання по повному та своєчасному внесенню платежів за користування місцями, позовна вимога в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню,

а саме в сумі 39,36 грн.

Відповідно до п. 8.1.6. Договору, цей Договір припиняє свою дію, якщо користувач не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим Договором, протягом строку, на який було встановлено пріоритет (в частині конкретних місць).

Відповідно до абз. 3 п. 8.2. Договору № 7948 від 11.05.2006р., у разі припинення дії цього Договору з підстав, передбачених підпунктом 8.1.6. пункту 8.1. розділу 8, договір вважається таким, що припинив свою дію з дня закінчення строку, на який було встановлено пріоритет.

Таким чином, станом на 06.11.2006р. Договір № 7948 від 11.05.2006р., відповідно до умов Договору, вважається таким, що припинив свою дію.

Крім того, відповідно до п.п. б) п.2.3 "Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності" (Додаток № 5 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004р. № 977 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові" із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.12.2006р. № 1060, від 20.06.2007р. № 552, від 18.06.2008р. № 394), спеціальні конструкції підлягають демонтажу у випадках, коли спеціальна конструкція розміщена на місці без згоди власника місця або особи, уповноваженої на надання цього місця у користування.

Відповідно до п.п. а) п. 2.8 вищевказаного Порядку, демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється у випадку, передбаченому підпунктом б) пункту 2.3 цього Порядку на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради.

29.03.2006р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 1202 (вих.№ 1261) з вимогою звільнити незаконно зайняте місце розташування рекламного засобу та попередженням про те, що у разі невиконання даної вимоги позивач буде змушений здійснити демонтаж спеціальної конструкції. Відповідач отримав дане повідомлення 01.04.2006р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженому представнику ТОВ "Агроімпорт".

Тому доводи відповідача про те, що він не отримував письмового повідомлення про демонтаж спеціальної конструкції судом не приймаються.

Не зважаючи на отримання письмового повідомлення, відповідач ніяких дій не вчинив.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.05.2006р. № 474 "Про демонтаж рекламних конструкцій", позивач 09.06.2006р. здійснив демонтаж спеціальної конструкції - щит стаціонарний (3x2x2) за адресою: м.Харків, вул.Старочугуївське шосе - вул.Північна,, що підтверджується актом проведення демонтажу спеціальної конструкції від 09.06.2006р., у результаті чого він поніс збитки на суму 611,11 грн., що підтверджується розрахунком витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції, Рахунком-фактурою № СФД-000191 від 04.09.2009р., калькуляцією витрат на надання послуг та кошторисом.

Таким чином, судом встановлено, що спеціальну конструкцію демонтовано на законних підставах, відповідно до вимог чинного законодавства, чим спростовуються доводи відповідача про порушення його законних інтересів та прав.

З урахуванням чого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 611,11 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції обгрунтовані, документально підтвердженні матеріалами справи та не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Посилання відповідача на неповернення демонтованих спеціальних конструкцій не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. В той

же час суд вважає за необхідне зазначити, що в разі якщо відповідач вважає своє право на користування демонтованими спеціальними конструкціями порушеним, він може звернутись за його захистом до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 546, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтею 193, 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт" (61178, м.Харків, вул.Корчагінців, 23, к. 457; код ЄДРПОУ: 24674460; р/р 260073900002 в ХФ АТ "Укрінбанк", МФО 351243) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м.Харків, пр.Леніна, 38, оф. 618; р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м.Харків, МФО 351931; код ЄДРПОУ: 32135675) - 466,56 грн. заборгованості за щомісячне користування місцем; 39,36 грн. пені за кожен день прострочення щомісячної оплати; 611,11 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції; 95,39 грн. витрат з оплати державного мита та 220,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/163-09 підписано 04.11.09р.