Рішення № 6942762, 16.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2009 р. Справа № 63/160-09

вх. № 7523/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Король О.О., довіренність № 239 від 15.05.2005 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом 36 об'єднаного загіну Державної спеціальної служби транспорту, м. Харків

до Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії № 1 концерну "Військторгсервіс", м. Харків

про стягнення 6193,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6193,00 грн. заборгованості, з яких: 5551,20 грн. основний борг, 133,20 грн. інфляційні, 59,77 грн. три відсотки річних, 448,83 грн. пені, що виникла внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов"язань по договору № 6/10/8, укладеного між сторонами 14.01.2008 року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача. Позов обгрунтовано статтями 509, 526, 530, 625 ЦК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом про отримання копії ухвали суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, суд встановив наступне.

14.01.2008 року між сторонами був укладений договір № 6/10/8 (в редакції додаткової угоди № 1 від 09.06.2008 року)(далі - договір), відповідно до умов якого позивач у межах договірної ціни виконує власними силами загально-будівельні роботи на об"єкті Харківська філія № 1 концерну "Військторгсервіс", згідно з локальним кошторисом на правах договірної ціни, який є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до договору оплата за виконані роботи проводиться на підставі акту приймання виконаних робіт форми КБ-2, який підписується уповноваженими представниками сторін, протягом 5 днів з дня підписання.

02.04.2009 року між сторонами був підписаний акт № 9 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року на загальну суму 5551,20 грн.

Проте, відповідач оплату за виконані роботи не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 5551,20 грн.

18.08.2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 441 з вимогою оплатити заборгованість. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав та борг не сплатив.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що у разі прострочки платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочень, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, коли сплачується пеня, включаючи день оплати.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не можу бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 448,83 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 59,77 грн. трьох відсотків річних та 133,20 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6193,00 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії № 1 концерну "Війсьторгсервіс" (61172, м. Харків, вул. Кільцевий проїзд, 1, р/р 26005201313799, МФО 350750, код ЄДРПОУ 35159437) на користь 36 об'єднаного загіну Державної спеціальної служби транспорту (61020, м.Харків, вул.П"ятисотницька, буд.19, код ЄДРПОУ 33205329, р/р 35222002002966 ВДК Харківська область , МФО 851011) -5551,20 грн. основного боргу, 133,20 грн. інфляційних нарахувань, 59,77 грн. трьох відсотків річних, 448,83 грн. пені, 102,00 грн. деожавного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 16 листопада 2009 року