Ухвала суду № 69425906, 04.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5390/17 Справа № 201/11742/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 08 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11092015000, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 63000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 07 грудня 2017 року зі сплатою 12,3% річних. Всупереч умов кредитного договору, ОСОБА_2 з травня 2012 року не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по наданому кредиту, внаслідок чого станом на 27 серпня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 32747,61 доларів США, що еквівалентно 454896,20 грн., з яких: 30062,56 доларів США, еквівалент 417598,24 грн. заборгованість по кредиту; 2685,05 доларів США, еквівалент 37297,96 грн. - заборгованість по відсоткам. 3 метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором, ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору іпотеки №11092015000/3 від 08 грудня 2006 року, за реєстровим №3233 прийнято від ОСОБА_3 в заставу нерухоме майно - трьохкімнатну квартиру №286, загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., розташовану в будинку №18 по бульвару Слави у м. Дніпропетровську.

У звязку з чим, враховуючи всі уточнення до позовної заяви, ПАТ «УкрСиббанк» просило суд стягнути на свою користь з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11092015000 від 08 грудня 2006 року в розмірі 32747,61 дол. США, а також просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №11092015000/3 від 08 грудня 2006 року - трьохкімнатну квартиру №286, загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, б-р. Слави, буд. №18 для задоволення вимог позивача, які виникли на підставі зазначеного договору про надання споживчого кредиту.

Крім того, позивач просив суд встановити спосіб реалізації нерухомого майна - предмету іпотеки за іпотечним договором №11092015000/3 від 08 грудня 2006 року (реєстровий №3233), шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», та встановити початкову ціну, яка погоджена іпотекодавцем та іпотекодержателем в договорі іпотеки в розмірі 429305,00 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» було задоволено частково:

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11092015000 від 08 грудня 2006 року станом на 27 серпня 2014 року в розмірі 32747,61 доларів США, з яких: 30062,56 дол. США - кредитна заборгованість; 2685,05 дол. США - заборгованість по процентам, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит в розмірі 14198,79 грн.

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, ПАТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити нове, яким задовольнити дані вимоги та звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №11092015000/3 від 08 грудня 2006 року - трьохкімнатну квартиру №286, загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, б-р. Слави, буд. №18, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», та встановити початкову ціну, яка погоджена іпотекодавцем та іпотекодержателем в договорі іпотеки в розмірі 429305,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду в оскаржуваній частині - залишенню без змін, з таких підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 08 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11092015000, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 63000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 07 грудня 2017 року згідно з графіком погашення кредиту, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору, та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,3% річних.

3 метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором, позивачем, на підставі договору іпотеки №11092015000/3 від 08 грудня 2006 року, за реєстровим №3233 прийнято від ОСОБА_3 в заставу нерухоме майно - предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру №286, загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., в будинку №18 по бульвару Слави в м. Дніпропетровську.

Предмет іпотеки є приватною власністю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 23 листопада 1999 року за реєстром №2681, зареєстрованого в Дніпропетровському БТІ 31 жовтня 2000 року, записано в реєстрову книгу № 424п за реєстровим №305-265, реєстраційний номер в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно № 17011970.

Відповідно до п. 4 договору іпотеки у разі порушення позичальником та/або іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за договором іпотеки, банк має право на звернення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов договору іпотеки та інших підстав, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3, 33 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 31 жовтня 2016 року, квартира АДРЕСА_1 з 12 лютого 2015 року перебуває у власності ОСОБА_5

Тож, відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд першої інстанції керувався положеннями діючого законодавства, враховував встановленні в судовому засіданні обставини справи та виходив із того, що спірна нерухомість в іпотеці ПАТ «УкрСиббанк» не значиться та перебуває у праві приватної власності в іншої особи, а тому на неї не може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №11092015000 від 08 грудня 2006 року.

В своїй апеляційній скарзі, ПАТ «УкрСиббанк» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, на думку банку, судом було проігноровано вимоги ст. 23 Закону України «Про іпотеку», якою встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від Іпотекодавця до іншої особи, іпотеки є дійсною для набувала відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Однак, колегія суддів не погоджується із такою позицією апелянта, оскільки, на момент ухвалення оскаржуваного рішення квартира АДРЕСА_1, яка придбана ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 12 лютого 2015 року, як така, що перебуває в іпотеці ПАТ «УкрСиббанк» не значилась, а власника ОСОБА_5 в суді першої інстанції не було залучено як сторону по справі і банк не висував до нього вимог про звернення стягнення на підставі ст. 23 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 11, 303 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розяснити ПАТ «УкрСиббанк» його право на звернення до суду першої інстанції із окремими позовними вимогами до належних відповідачів, за наявності правових підстав, щодо оскарження договору купівлі-продажу спірної нерухомості або щодо звернення стягнення.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 рокув оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_7