Рішення № 6942587, 01.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.09           Справа № 11/307-09. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармако”,

м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область

до відповідача: Обласного комунального підприємства “Центральна районна аптека

№ 26”, смт. Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область

про стягнення заборгованості в сумі 13 657 грн. 01 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача:           Купріянова В.Д. довіреність б/н від 01.10.2009 року

Від відповідача:          не прибув

За участю секретаря судового засідання Волохової Н.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 13 657 грн. 01 коп., з яких 12 598 грн. 62 коп. основного боргу за угодою поставки товару № 384, укладеною між сторонами 01.01.2007 р.; 803 грн. 26 коп. пені, 126 грн. 73 коп. інфляційних збитків, 128 грн. 40 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалою господарського суду Сумської області від 11.11.09 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 12.11.09 р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, тому відповідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про зменшення позовних вимог б/н від 25.11.2009 р., якою фактично змінив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 12296 грн. 28 коп. основного боргу, 1003 грн. 01 коп. пені, 227 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 128 грн. 35 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи. Відповідно до ст. 22 ГПК України дана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо його процесуальних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наданих позивачем уточнень, виходячи з наступного:

01.01.2007 р. між позивачем та відповідачем була укладена угода поставки товару № 384, згідно п.1.1 якої позивач взяв на себе зобов’язання в порядку та строки встановлені договором передати відповідачу у власність, а останній прийняти та оплатити товар за умовами угоди.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач передав товар, чим своє зобов’язання виконав в повному обсязі, а відповідач повністю не розрахувався з позивачем за отриманий товар, і його заборгованість на час розгляду справи складає 12 861 грн. 08 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію б/н від 22.07.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар в 7-денний строк від дня пред‘явлення вимоги, але відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за відпущений відповідно до видаткових накладних товар склала 12 861 грн. 08 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, відповідачем оплата за отриманий товар у визначені угодою строки повністю проведена не була, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 12 296 грн. 28 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 5.2 вказаної угоди в розмірі 1 003 грн. 01 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 1 003 грн. 01 коп., передбачені умовами угоди, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 128 грн. 35 коп. – 3% річних та 227 грн. 65 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 128 грн. 35 коп. – 3% річних та 227 грн. 65 коп. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Обласного комунального підприємства «Центральна районна аптека № 26» (41200, Сумська область, смт. Ямпіль, вул. Боженка, 27, код 01979492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармако” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Балукова, 21, код 20037376) 12 296 грн. 28 коп. боргу, 1003 грн. 01 коп. пені, 227 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 128 грн. 35 коп. - 3% річних, 136 грн. 57 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 04.12.2009 р.

Суддя