Рішення № 6942441, 23.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" листопада 2009 р. справа № 5020-3/335

За позовом           Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс”

(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 26-1)

(99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 28)

про усунення перешкод у користуванні майном,

Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) –Михайлова О.Є., головний спеціаліст відділу правового забезпечення, довіреність б/н від 27.01.2009;

відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс") –Феценко О.М., представник, довіреність № 1-С від 20.08.2009.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” (Відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном.

Позов обґрунтований неузгодженням сторонами умов щодо продовження строку дії договору оренди №83-03 від 26.05.2003 та, як наслідок, користуванням відповідачем орендованим приміщенням без достатніх правових підстав.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.10.2009 порушено провадження у справі №5020-3/335.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає договір оренди поновленим на той же термін і на тих же умовах, які були раніше передбачені договором. Також відповідач зазначив, що навіть після закінчення строку дії договору №83-03 від 26.05.2003 він продовжував вносити орендні платежі, які приймалися орендодавцем. Крім того, за твердженням відповідача, жодна зі сторін договору не заперечувала проти його продовження (арк.с.62).

У судовому засіданні 23.11.2009 представник позивача висловив позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача висловив заперечення проти позову, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.05.2003 між Територіальною громадою в особі Севастопольської міської Ради, від імені якої діє Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради; Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №83-03 (далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудовані приміщення, загальною площею 80,9 м2, яке розташоване на першому поверсі, за адресою: м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 28, що знаходиться на балансі РЕП –1 (Балансоутримувач) для розміщення аптеки (арк.с.7-9).

Відповідно до пункту 2.5 Договору, повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору.

Приймання-передача орендованого майна після закінчення договору оренди здійснюється комісією, яка складається з представників орендаря та орендодавця. Передавання майна орендарем та приймання його орендодавцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується представниками обох сторін. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкта оренди.

Пунктом 4.12 Договору встановлений обов’язок орендаря повернути орендоване майно по закінченню договору у належному стані з урахуванням його зносу.

Згідно з пунктом 7.1 Договору цей договір діє з моменту підписання –до 29.04.2008.

Зміна або розірвання договору може мати місце за згодою сторін. Внесені зміни і доповнення розглядаються сторонами в місячний строк. Одностороння відмова від виконання договору чи внесення в нього змін не допускаються (пункт 7.2 Договору).

Відповідно до пункту 7.5 Договору дія договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку оренди, передбаченого договором.

За Актом приймання-передачі орендованого майна, складеного між сторонами 26.05.2003, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Толстого, 28 (арк.с.10).

Листом від 05.05.2008 №1614 позивач повідомив відповідача про те, що Договір припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений, та просив передати орендоване майно за актом приймання-передачі в строк, встановлений договором оренди (арк.с.61).

Листом від 08.05.2008 №3160 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з проханням продовжити строк дії договору оренди №83-03 від 26.05.2003 (арк.с.11).

Згідно з витягом із протоколу засідання міської комісії по оренді комунального майна від 28.05.2008 №8(8)-08, надано згоду на продовження строку Договору оренди з ТОВ "Тонус Плюс" строком на 5 років (тобто до 29.04.2013) (арк.с.12).

Листом від 14.09.2008 №4007 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до відповідача з проханням внести зміни до договору оренди №83-03 від 26.05.2003 шляхом підписання протоколу узгодження змін від 29.05.2008 до договору оренди. Водночас зазначив, що після спливу 15-денного строку для підписання цього протоколу, рішення міської комісії по оренді комунального майна щодо продовження договору оренди буде скасоване, як нереалізоване (арк.с.15-17).

Наданий відповідачеві протокол узгодження змін від 29.05.2008 до договору оренди №83-03 від 26.05.2003 залишився непідписаним.

Незвільнення відповідачем нерухомого майна, яке є об’єктом оренди, і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами статей 13, 41 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією; усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України, пункту 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" від 21.05.1997 №280/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями) до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить нерухоме майно, що є у власності територіальних громад, управління яким здійснюють відповідні територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

За змістом частин 1, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, визначене відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, належить територіальним громадам сіл, селищ, міст та районів у містах.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати в угодах та договорах умови використання об’єктів, що передаються у користування і оренду та ін.

Правові засади організаційних відносин, пов’язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності, встановлені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За приписами пункту 2 статті 26, пункту 1 статті 27 Закону "Про оренду державного та комунального майна" та статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. При цьому орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому в договорі.

Спеціальною нормою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Водночас, відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Наймодавець, який не бажає продовжувати договір, повинен попередити про це наймача не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору, після спливу якого договір найму буде вважатися поновленим на новий строк і може бути розірваний лише на загальних підставах.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач протягом місяця після закінчення строку дії договору повідомив відповідача про закінчення строку дії договору та необхідність звільнення приміщення (лист №1614 від 05.05.2008 –арк.с.61).

За таких обставин доводи відповідача про відсутність заперечень наймодавця та, як наслідок, поновлення договору оренди №83-03 від 26.05.2003, є неспроможними.

Пунктом 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 291 Господарського кодексу України та статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи те, що дія договору оренди закінчилася 29.04.2008, а доказів стосовно досягнення домовленості щодо умов нового договору сторонами не надано, а також зважаючи на відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі (повернення) об’єкта оренди, суд дійшов висновку про безпідставне зайняття відповідачем спірного нежилого приміщення.

Відповідно до пункту 6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 року № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності" (далі –Роз’яснення) державні та комунальні підприємства мають право звертатися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з вимогами статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 26, кв. 1, ідентифікаційний код 30475947, п/р26005301000987 в СФ ВАТ ВТБ Банк, м. Севастополь, МФО 384997) звільнити приміщення, загальною площею 80,9 м2, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Толстого, 28 та передати його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044; п/р 35427001000416 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 26, кв. 1, ідентифікаційний код 30475947, п/р26005301000987 в СФ ВАТ ВТБ Банк, м. Севастополь, МФО 384997) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044; п/р 35427001000416 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

02.12.2009.

РОЗСИЛКА:

1.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

          (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс”

                              (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 26-1)

3.          Справа