Рішення № 6942339, 18.11.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2009 р. Справа № 19/138

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТА-ПЛЮС"

про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 12 243 грн. 26 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : Верчук М.В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 12243,26 грн., з яких: 10100 грн. - основний борг, 1145,03 грн. - пеня, 217,46 грн. - 3% річних, 780,77 грн. - збитки від інфляції. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору поставки № 4/08-Г від 02.01.2008 року в частині оплати поставленого товару. Відповідно до заяви № 651 від 11.11.2009 року позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг в сумі 12069,48 грн., з яких: 9800,00 грн. - основний борг, 1164,89 грн. - пеня, 210,92 грн. - 3% річних, 893,27 грн. - збитки від інфляції. Зменшення позовних вимог обгрунтоване тим, що на момент подачі позову сума основного боргу становила 9800,00 грн., оскільки позивач не врахував часткову сплату в розмірі 300,00 грн. від 16.09.2009 року. Поряд з цим позивач в засіданні повідомив, що відповідачем після порушення провадження у справі додатково сплачено 250,00 грн., що стверджується випискою з банківського рахунку зі 23.09.2009 року. Просить врахувати часткову сплату та задоволити вимоги відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Зважаючи, що заява № 651 від 11.11.2009 року про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення у справі, остання приймається судом до розгляду.

Відповідач в судові засідання не з'явився. У поданому відзиві проти вимог заперечив, мотивуючи тим, що договір поставки припинив свою дію по строку і поставка товару відбувалась у позадоговірних відносинах купівлі-продажу шляхом усної домовленості. Про даний факт свідчить і те, що у первинних бухгалтерських документах відсутнє посилання на договір. Оскільки вимога про оплату товару позивачем не направлялась, вважає, що обов'язок зі сплати коштів відсутній. Просить відмовити в задоволенні вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літа-Плюс" (покупець) було укладено договір № 4/08-Г. Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується на умовах даного договору прийняти товари та оплатити їх.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 17628,72 грн., що підтверджується видатковими накладними № РР-0026024 від 12.11.2008 року, № РР-0026896 від 17.11.2008 року, № РР-0026895 від 18.11.2008 року.

Згідно п. 4.6 договору (за протоколом розбіжностей від 02.06.2008 року) розрахунки за товар проводяться в національній валюті (гривня) на умовах відтермінування 45-ти календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Підставою для перерахування коштів є товарно-транспортна накладна або накладна, оформлена згідно з вимогами чинного законодавства, за підписами уповноважених представників постачальника і покупця, а також податкова накладна.

Відповідач провів частковий розрахунок за отриманий товар в сумі 7528,72 грн. Відтак заборгованість останнього склала 10100,00 грн., що підтверджується складеним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2009 року.

Згідно наданих позивачем банківських виписок, відповідач 16.09.2009 року додатково сплатив 300,00 грн. (до порушення провадження у справі) та після порушення провадження у справі здійснив оплату в сумі 250,00 грн. (23.09.2009 р.). Таким чином сума основного боргу на день вирішення спору склала 9550,00 грн. (10100,00 - 300,00 - 250,00 = 9550,00). Доказів сплати повної суми боргу відповідач суду не надав.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що поставка товарів здійснювалась не на умовах укладеного договору, а шляхом усної домовленості. Дійсно, у видаткових накладних відсутні посилання на договір, однак з банківських виписок про рух коштів на рахунку позивача за 16.09.2009 р. та за 23.09.2009 р. вбачається, що відповідач перераховував кошти "за товари згідно договору № 4/08 від 02.01.2008 р.". Зазначеними діями відповідач власне сам підтверджував поставку товарів на умовах договору. Відтак, заперечення є безпідставним.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на договорі та підлягають задоволенню частково в сумі 9550,00 грн. на підставі ст.ст. 525, 526, 530, ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України. В частині стягнення 250,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

За умовами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 8.3 договору покупець несе відповідальність за прострочення платежів по даному договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись чинним законодавством та умовами договору позивач, за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу пеню в розмірі 1164,75 грн., збитки від інфляції в сумі 893,27 грн. та 3% річних в сумі 210,92 грн. Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.

Враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, вимоги позивача про стягнення сум штрафних санкцій, збитків від інфляції та 3% річних підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 611, 625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України.

Зважаючи на вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 11819,08 грн., з яких: 9550,00 грн. - основний борг, 1164,89 грн. - пеня, 210,92 грн. - 3% річних, 893,27 грн. - збитки від інфляції. Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати в повному обсязі, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа-Плюс" (33000, м. Рівне, вул. Степова, 16, код ЄДРПОУ 31894679), р/р 26008739000001 в РОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 333012 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 32265298), р/р 26001015210945 в Житомирській філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 311324 - 9550 грн. 00 коп. основного боргу, 1164 грн. 89 коп. пені, 210 грн. 92 коп. процентів річних, 893 грн. 27 коп. збитків від інфляції, 122 грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 250 грн. 00 коп. основного боргу.

Суддя Тимошенко О.М.

підписано "27" листопада 2009 р.