Рішення № 6942311, 11.08.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.08.2009р.                                                                                          Справа №14/124

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Полагросервіс”, вул. Половки, 68, м. Полтава, 36034

до Споживчого товариства “Петрівцівське” , вул. Першотравнева, 52, с. Петрівці, Миргородського району Полтавської області, 37673

про стягнення 9892,66 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Бакланов В.Д., дов. б/н від 10.02.2009 р.

від відповідача: представник не з'явився ( належним чином повідомлений, поважності причин неявки не повідомив)

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу в сумі 9892,66 гривень за невиконання умов договору поставки товарів № 372 від 01.08.2008 року, з яких сума основного боргу 4429,56 гривень, пеня 5315,47 гривень та 20% річних 147,63 гривень.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання свого представника в судове засідання не направив, поважності причин неявки його не повідомив, вимог пункту 4 ухвали господарського суду від 17.07.09р. не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, як і витребуваних документів щодо самостійного врегулювання предмету спору.

Представник позивача відповідно до приписів статті 22 ГПК України до прийняття рішення по справі уточним позовні вимоги ( вих.. № 1611юр від 11.08.09р. і просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 4429,56 грн., інфляційні збитки в сумі 625,12 грн., 3% річних в сумі 132,88 грн., пені в сумі 990,27 грн. та судові витрати.

Суд заяву про уточнення позовних вимог прийняв, розглянув по суті і задовольнив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів статті 75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно, об’єктивно в сукупності, керуючись законом дослідивши подані докази та заслухавши представника Позивача суд встановив, що 01.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Полагро-сервіс”, м. Полтава (надалі Позивач) та Споживчим товариством “Петрівцівське ”, с. Петрівці, Миргородського району Полтавської області (надалі Відповідач) було укладено договір поставки товарів № 372.

Відповідно до п. 1.1. вище вказаного договору Продавець (Позивач у справі) зобов'язується передати товар у власність Покупця (Відповідач у справі), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

На підставі видаткових накладних № 92115 від 12.08.2008 р. на суму 1329,80 гривень (з ПДВ), № 93036 від 26.08.2008 р. на суму 3099,76 гривень (з ПДВ) –копії в матеріалах справи –Відповідачу було відвантажено товар на загальну суму 4429,56 гривень.

Згідно з п. 3.1. договору остаточний розрахунок за поставлену продукцію повинен бути здійснений протягом 7 (семи) днів з моменту отримання товару. Відповідно до обігової відомості сумового обліку Позивача (копія в матеріалах справи), заборгованість Відповідача на 14.07.2009 р. склала 4429,56 гривень. За прострочення виконання грошового зобов'язання згідно пункту 5.2 договору Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 5315,47 гривень та 20% річних в сумі 147,63 гривень за період з 01.09.2008 р. по 31.10.2008 р.

Заявлені вимоги Позивача обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки одна сторона (продавець) зобов'язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України та з урахуванням вимог частини 2 статті 712 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором.

Приписами статей 6, 627 ЦК України та з урахуванням вимог частини 2 статті 712 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами статей 6, 509-510,610-615,623-625 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Підстави припинення зобов’язання визначені приписами статей 598 - 601, 604-609 ЦК України, а саме: зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором, або законом: припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін лише у випадках, встановлених договором, або законом; за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного ( грошей, іншого майна тощо ).Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами: виконанням зобов’язання, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явленням вимоги; за заявою однієї із сторін.

Припинення зобов’язання можливе за домовленістю сторін; при заміні первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами ( новація); внаслідок звільнення ( прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Зобов’язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконано іншою особо.; смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з особою кредитора.; ліквідацією юридичної особи ( боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативного-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладаються на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Відповідно до приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; оплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди( стаття 611 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторони від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розділом 5 договору №372 від 01.08.08р.. (п.п. 5.1-5.3) сторони узгодили відповідальність сторін за несвоєчасну поставку товару або за несвоєчасну оплату його.

Відповідно до умов договору позивач за прострочення виконання зобов'язань нарахував Відповідачу пеню в сумі 5315,47 гривень та 20% річних в сумі 147,63 гривень за період з 01.09.2008 р. по 31.10.2008 р. відповідно з пунктом 5.2. вищевказаного договору.

Позивачем у відповідності до вимог статей 32-34, 36 ГПК України подано суду належні докази в матеріалах справи, які дають підстави задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Відповідача суму основного боргу 4429,56 гривень, пеню в розмірі 5315,47 гривень, 20% річних в сумі 147,63 гривень, витрати по сплаті державного мита - 102,00 гривні та витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 гривень.

Враховуючи викладене, матеріали справи подану заяву про уточнення позовних вимог суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача сум основного боргу 4429,56 грн., інфляційні збитки в сумі 625,12 грн., 3% річних в сумі 132,88 грн., пені в сумі 990,27 грн. та витрати по сплаті державного мита 102 грн. і послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу 312,50 грн. Відмовити в стягненні 4325,20 грн. пені, річних –14,75 грн. за необґрунтованістю та безпідставностю.

Керуючись статтями 22, 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в стягненні 4325,20 грн. пені, річних –14,75 грн.

3. Стягнути з Споживчого товариства Петрівцівське, код ЄДРПОУ 04543861(р/р 260096318 в Полтавській філії ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 331520, вул. Першотравнева, 52, с. Петрівці, Миргородського району Полтавської області, 37673 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Полагросервіс”, код ЄДРПОУ 32844640

(р/р 26007054502273 в ПРУ КБ “Приватбанк”, МФО 331401, вул. Половка, 68, м. Полтава, 36034 ) суму основного боргу 4429,56 гривень, інфляційні збитки в сумі 625,12 грн., 3% річних в сумі 132,88 грн., пеню - 990,27 грн. та витрати по сплаті державного мита 102 грн. і послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       Іваницький О.Т.