Постанова № 69422639, 03.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19660/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волошин В.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_2 від 27.07.2016 про надання публічної інформації; зобов'язання надати ОСОБА_2 публічну інформацію про кількість осіб, які виконують функції юридичної особи в Управлінні, та судові засідання, в яких було взято участь юристом (юристами) управління 22.07.2016 із зазначенням номера справи, назви суду і часу, на який було призначено засідання суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_2 від 27.07.2016 про надання публічної інформації з підстав, вказаних у листі від 03.08.2016 №09101-09101/З-68/3-724. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на отримання публічної інформації від 27.07.2016, з урахуванням висновків даної постанови. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити. Відповідач в своїй апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена без врахування всіх обставин по справі, які мають істотне значення для вирішення питання по суті, з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. Що ж до апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації то вона підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся із запитом на отримання публічної інформації від 27.07.2016 до управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому запитував таку інформацію про:

1) кількість осіб, які виконують функції юридичної особи в Управлінні праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації;

2) судові засідання, в яких було взято участь юристом (юристами) управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації 22.07.2016 із зазначенням номера справи, назви суду та часу, на який було призначено засідання суду.

У відповідь на вказаний запит Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 03.08.2016 №09101-09101/З-68/3-724 повідомило позивача про те, що інформація про Управління, відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» та «Про інформацію», знаходиться на офіційному сайті Подільської районної в місті Києві державної адміністрації. Також, вказаним листом позивача повідомлено, що у складі Управління відсутня юридична служба, а працівниками Управління здійснюється представництво в судах всіх інстанцій міста Києва при встановленні опіки та піклування, при проведенні примусової госпіталізації, а також максимально забезпечується участь при розгляді інших справ.

Вважаючи таку відповідь на власний запит необґрунтованою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що управління, фактично відмовляючи у наданні запитуваної інформації, не вказало у листі від 03.08.2016 №09101-09101/З-68/3-724 причини такої відмови, згідно з положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначений нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: - в офіційних друкованих виданнях: на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Таким чином, виходячи із вищевикладених норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», колегія суддів звертає увагу, що управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві є розпорядником інформації.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частинами 1, 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що Управління, фактично відмовляючи у наданні запитуваної інформації, не вказало у листі від 03.08.2016 №09101-09101/З-68/3-724 причини такої відмови, передбачені ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Однак, погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з листа-відповіді на запит від 03.08.2016 №09101-09101/З-68/3-724 вбачається, що відповідачем повідомлено позивача по першому поставленому питанню, що у складі управління відсутня юридична служба, тобто, як наслідок відсутні посади юристів. По другому поставленому питанню вказано, що працівниками Управління здійснюється представництво в судах, всіх інстанції, міста Києва при встановленні опіки та піклування, при проведенні примусової госпіталізації, а також максимально забезпечується участь при розглядах інших справ.

Також, листом позивача додатково проінформовано, що інформація про Управління, відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» та «Про інформацію», знаходиться на офіційному сайті Подільської районної в місті Києві державної адміністрації - http://podil.kievcity.gov.ua/».

Крім того, колегія суддів зазначає, що саме суд є розпорядником публічної інформації про номери справ, час і місце розгляду справ, про які запитував ОСОБА_2

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідь за наслідками розгляду запиту ОСОБА_2 відповідачем надано по суті та в повному обсязі, а тому відповідачем не допущено протиправності дій при наданні позивачу інформації на вказаний запит.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_2 від 27.07.2016 про надання публічної інформації з підстав, вказаних у листі від 03.08.2016 №09101-09101/З-68/3-724 та зобов'язання відповідача повторно розглянути запит ОСОБА_2 на отримання публічної інформації від 27.07.2016.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесених позивачем витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

При цьому приписи ст. 90 КАС України закріплюють, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Документи, які не відповідають встановленим вимогам є недопустимими.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підтвердження наявності витрат на правову допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової допомоги від 05.05.2016 №4 (разом з додатковими угодами), акту №5 передачі-прийняття наданої правової допомоги від 03.05.2017 та квитанції до прибутково-касового ордера від 03.05.2017 №7, у відповідності до яких заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу складається зі (1) складання та друку позовної заяви (3 год.); (2) складання та друку клопотання про залучення доказів (0,5 год.).

Як було зазначено раніше, зі змісту ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» вбачається, що компенсації у адміністративних справах підлягають не будь-які витрати на правову допомогу, а лише ті, які стосуються надання такої допомоги у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Враховуючи наведені правові норми, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що не підлягають компенсації витрати позивача, вказані у акті передачі-прийняття наданої правової допомоги, оскільки зазначені у цих пунктах дії: складання та друку позовної заяви, складання та друку клопотання про залучення доказів не є процесуальними діями поза судовим засіданням у розумінні КАС України, а також не стосуються надання правової допомоги у судовому засіданні чи ознайомлення з матеріалами справи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що витрати, визначені у акті передачі-прийняття наданої правової допомоги №5 від 03.05.2017 на загальну суму 2210,00 грн., компенсації у порядку ст. 98 КАС України не підлягають.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді вказаних позовних вимог неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови в частині задоволення позовних вимог неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_2 від 27.07.2016 про надання публічної інформації з підстав, вказаних у листі від 03.08.2016 №09101-09101/З-68/3-724; зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на отримання публічної інформації від 27.07.2016 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.