Постанова № 69418166, 05.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Справа № 912/220/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги 1. Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області 2. Олександрійської міської ради

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017

у справі№ 912/220/13-г господарського суду Кіровоградської областіза заявою управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районідо проКомунального підприємства "Теплоелектроцентраль" банкрутствов судовому засіданні взяли участь представники :

ліквідатор КП " Теплоелектроцентраль "Носань Н.С. В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Теплоелектроцентраль" в особі арбітражного керуючого Носань Н.С. звернулося у межах справи про банкрутство зі скаргою, в якій просило визнати бездіяльність Олександрійської міської ради незаконною, зобов'язати Олександрійську міську раду внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій у зв'язку з визнанням недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Олександрійська енергетична компанія" від 29.11.2012, оформленого протоколом від 29.11.2012, та статуту ТОВ "Олександрійська енергетична компанія", нова редакція, а саме: скасувати реєстраційний запис про реєстрацію статуту ТОВ "Олександрійська енергетична компанія", нова редакція, 04.11.2012 за №14451050016000651; внести зміни до складу учасників ТОВ "Олександрійська енергетична компанія".

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2017 (суддя Коваленко Н.М.) провадження по розгляду скарги № 02-22/53 від 16.01.2017 ліквідатора Комунального підприємства "Теплоелектроцентраль" арбітражного керуючого Носань Н.С. на бездіяльність Олександрійської міської ради припинено.

Ухвала суду винесена з посиланням на ст.80 ГПК України та обґрунтована тим, що на вимоги ліквідатора банкрута поширюється юрисдикція адміністративного судочинства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 (колегія суддів: Білецька Л.М. - головуючий, Пархоменко Н.В., Верхогляд Т.А.) ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2017 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що в даному випадку необхідність проведення реєстраційної дії виникла з корпоративних правовідносин на підставі рішення суду. Ці правовідносини за своєю природою є цивільними, а тому підлягають вирішенню в порядку господарської юрисдикції, оскільки реєстраційні дії породжують нові корпоративні правовідносини.

Олександрійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2017 залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм процесуального права.

Олександрійська міська рада також звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги арбітражного керуючого Носань Н.С. на бездіяльність Олександрійської міської ради та припинити провадження по справі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення апеляційним судом при винесенні оскаржуваної постанови норм процесуального права, зокрема: ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), ст.ст. 50, 51 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2016 у справі №912/220/13-г, яка набрала законної сили, визнано недійсним договір про задоволення вимог заставодержателя шляхом уступки частки в статутному капіталі ТОВ "Олександрійська енергетична компанія" від 29.11.2012 укладений між КП "Теплоелектроцентраль" та ПП "Діалін", з моменту його укладення; застосовано правові наслідки недійсності договору про задоволення вимог заставодержателя шляхом уступки частки в статутному капіталі ТОВ "Олександрійська енергетична компанія" від 29.11.2012: КП "Теплоелектроцентраль" повернути ПП "Діалін" грошові кошти в сумі 1600000,00 грн., а ПП "Діалін" повернути КП "Теплоелектроцентраль" частку в статутному фонді ТОВ "Олександрійська енергетична компанія".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2016, яке набрало законної сили, у справі №912/2808/16 за позовом КП "Теплоелектроцентраль" до ТОВ "Олександрійська енергетична компанія", ТОВ "Енерго-Миг", ТОВ "Форест", ПП "Діалін" визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Олександрійська енергетична компанія" від 29.11.2012, оформленого протоколом від 29.11.2012; визнано недійсним статут ТОВ "Олександрійська енергетична компанія, код 34218868 нова редакція, зареєстрований 04.11.2012 за № 14451050016000651.

З урахуванням визнання недійсним нової редакції статуту та рішення загальних зборів ТОВ "Олександрійська енергетична компанія", забезпечення відновлення частки КП "Теплоелектроцентраль" в статутному капіталі ТОВ "Олександрійська енергетична компанія", забезпечення виконання рішення суду, КП "Теплоелектроцентраль" в особі ліквідатора Носань Н.С. звернулося до державного реєстратора Олександрійської міської ради із відповідним листом №02-22/501 та доданими документами для внесення реєстратором відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (зокрема, щодо складу учасників тощо). Однак вимога заявника щодо внесення змін до статутних документів не була виконана державним реєстратором Олександрійської міської ради.

Судом першої інстанції встановлено, що КП "Теплоелектроцентраль" в особі ліквідатора Носань Н.С. зверталася зі скаргами до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на бездіяльність державного реєстратора Олександрійської міської ради. Скарги ліквідатора КП "Теплоелектроцентрал" задоволені частково в частині визнання бездіяльності державного реєстратора незаконною. Однак зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань управління юстиції не були внесені, оскільки державний реєстратор взагалі не приймав ніяких рішень щодо державної реєстрації змін чи відмови у їх проведенні.

Припиняючи провадження з розгляду скарги №02-22/53 від 16.01.2017 ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. на бездіяльність Олександрійської міської ради місцевий господарський суд виходив з того, що державний реєстратор Олександрійської міської ради відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не є учасником справи про банкрутство чи учасником ліквідаційної процедури банкрута, отже суд, не має процесуального права для розгляду такої скарги з відповідним вимогами в межах справи про банкрутство КП "Теплоелектроцентраль".

Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 17 КАС України, суд першої інстанції встановив, що на вимоги ліквідатора, які містяться у зазначеній скарзі, поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відтак, подібний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Скасувавши ухвалу місцевого суду, апеляційний суд послався на те, що необхідність проведення реєстраційної дій виникла з корпоративних правовідносин на підставі судового рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2016, які за своєю правовою природою є цивільними, відтак спір підлягає вирішенню у порядку господарської юрисдикції.

Суд касаційної інстанції вважає висновки апеляційного господарського суду помилковими, оскільки вони зроблені всупереч встановленим обставинам справи та з невірним застосуванням норм діючого законодавства.

Статтю 12 ГПК України визначено категорії справ підвідомчих господарським судам.

Зокрема, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Таким чином, під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

В даному випадку спір виник з приводу державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 цього Закону визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус (ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").

Повноваження державного реєстратора визначені ст. 6 цього Закону згідно якої він зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Виходячи з повноважень державного реєстратора, визначених ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" та з урахуванням визначеної ч.2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів, спори з приводу державної реєстрації юридичних осіб, змін до установчих документів юридичних осіб підлягають розгляду адміністративними судами.

З огляду на наведене, судова колегія касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства у зв'язку з чим припинив провадження за скаргою ліквідатора банкрута на дії державного реєстратора.

У зв'язку з наведеним та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 6 ч.1 ст. 1119 ГПК України, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як незаконна, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі, як така, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області та Олександрійської міської ради задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 912/220/13-г скасувати.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2017 у справі № 912/220/13-г залишити в силі.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я Погребняк

В.Ю. Поліщук