Ухвала суду № 69413701, 06.10.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6506/15-к

Провадження № 1-кп/265/37/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєва І.М.,

суддів Ковтуненко О.В., Щербіни А.В.

за участю секретаря судового засідання Федорової А.С.

розглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.7 ч.2 ст.115, ч.3 ст.406 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сластіна М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області перебуває вказане кримінальне провадження.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від клопотань суд обов'язаний розглянути питання доцільності продовження строку тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 22 червня 2017 року було продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, строк якого спливає 08 жовтня 2017 року, а розгляд кримінального провадження до цього часу не може бути завершений.

У зв'язку з чимвиникла необхідність вирішити питаннящодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою.

Прокурор вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, на його думку не відпали і існують на даний час, мотивуючи вказане тим, що обвинувачений може переховуватися від суду в зв»язку з тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його виним.

Обвинувачений ОСОБА_1 при вирішенні вказаного питання покладався на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти продовження відносно ОСОБА_1 строків тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність доказів які доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зокрема передбаченого ст. 115 ч.2 КК України. Просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.406 та п.7 ч.2 ст.115 КК України, що є особливо тяжкими злочинами (ст. 12 КК України). При цьому ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що, являючись військовослужбовцем у військовій частині польова пошта В 2248 перебуваючи у військовому званні «молодшого сержанта», вчинив умисне убивство військовослужбовця військової частини польова пошта В 1252 ОСОБА_5, а також у вчиненні порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, із застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки.

Обираючи щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вказав на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду та ризиків впливу на свідків кримінального правопорушення та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Такі ризики, продовжують існувати і на теперішній час, оскільки покарання, яке передбачене за злочин за ч.2ст. 115 КК України, є суворим, що може викликати у обвинуваченого бажання переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_1 являючись військовослужбовцем на виконання наказів вищестоящого керівництва може змінювати своє місце перебування (служби) і таким чином перешкоджати розгляду кримінального провадження.

За таких обставин суд вважає, що ризики, наявність яких встановлена під час застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вказаним ризикам, та вважає необхідним строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжити на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 331ч.3 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 у Маріупольському слідчому ізоляторі до 04 грудня 2017 року включно.

Строк дії ухвали спливає 04 грудня 2017 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачені.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Міхєєва І.М.

ОСОБА_6

ОСОБА_7