Постанова № 69412619, 02.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7084/17

Провадження № 2-а/761/287/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Яриновської Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що постановою відповідача № 69 від 15.02.2017 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Вказана постанова винесена на підставі протоколу у справі про адміністративне правопорушення № 72, складеного відносно позивача посадовими особами відповідача 15.02.2017 року за те, що позивач нібито несвоєчасно подав звітність з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за червень 2016 року ПАТ «Дойче Банк ДБУ», в якому позивач працює головним бухгалтером.

На думку позивача, фактично ним не було скоєно адміністративне правопорушення, оскільки банком своєчасно було подано звіт за червень 2016 року, а саме у встановлений законодавством строк - 18.07.2016 року (не пізніше 20.07.2016 року), що підтверджується квитанцією № 1 від 18.07.2016 року. Проте, після цього, Банком було отримано квитанцію № 2, у якій було зазначено, що звіт не прийнятий у зв'язку із наявністю помилок. Проте, квитанцію № 2 було отримано банком лише 21.07.2016 року, після спливу граничного терміну подання звіту, що виключало можливість своєчасного виправлення помилок та подання нового звіту.

В квитанції № 2 від 21.07.2016 року було виявлено помилки в таблиці 6 типу форми «початкова» в рядках 3, 4 та 16 в частині заповнення реквізиту «Громадянин України» (1-так, 0-ні), оскільки такі рядку були не заповнені.

Разом із тим, позивач зазначав, що такі реквізити були заповнені вірно та ним було здійснено запит до ДПІ у Печерському районі щодо причин неприйняття звіту та йому було в усній формі рекомендовано подати звіт повторно, що і було зроблено ним 16.12.2016 року.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати постанову Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про накладення адміністративного стягнення № 69 від 15.02.2017 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд про його задоволення. При цьому зазначав, що швидше за все неприйняття звіту відбулось через неправильну трансформацію інформації в рядках 3, 4 та 16 звіту на сервері ДПІ.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення оскільки позивачем не спростовано обставин, встановлених в постанові про адміністративне правопорушення. При цьому зазначав, що банк було повідомлено про неприйняття звіту та підстави неприйняття одразу, разом із тим, виправлену форму звіту ним було подано лише 16.12.2016 року, що призвело до застосування до посадової особи відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Вислухавши пояснення позивача, а також представника відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 15.02.2017 року заступником начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Коротковою І.М. було складено постанову № 69, якою на підставі розгляду протоколу № 72 від 15.02.2017 року було встановлено несвоєчасність подання звітності по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року з боку ПАТ «Дойче Банк ДБУ» та притягнуто головного бухгалтера ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП (а.с. 50).

Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, згідно із актом Офісу великих платників податків ДФС від 15.02.2017 року № 20128-10-43-01/36520434 було встановлено порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 6 р. ІІ Закону № 2464-УІ та п. 1 р. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 в частині несвоєчасного подання ПАТ «Дойче Банк ДБУ» звіту за червень 2016 року, який мав бути поданий не пізніше 20.07.2016 року, а фактично поданий 20.12.2016 року (а.с. 62-63).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно із п. 1 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.04.2015 року № 435, страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано звіт 18.07.2016 року, що підтверджується квитанцією № 1 від 18.07.2016 року. Проте, після цього, Банку було направлено квитанцію № 2, у якій було зазначено, що звіт не прийнятий у зв'язку із наявністю помилок, а саме: в таблиці 6 типу форми «початкова» в рядках 3, 4 та 16 в частині заповнення реквізиту «Громадянин України» (1-так, 0-ні), оскільки такі рядку були не заповнені (а.с. 8,9).

Згідно із відомостями, які надані відповідачем, таблиця 6 звіту не містила відомостей про громадянство ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 52).

Виправлений звіт було подано лише 16.12.2016 року, а тому в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 72 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивач несвоєчасно направив звіт по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП України.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилання позивача на те, що швидше за все неприйняття звіту відбулось через неправильну трансформацію інформації в рядках 3, 4 та 16 звіту на сервері ДПІ не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Таким чином, відповідно до ст. 162 КАС України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 70, 71, 159-163, 167, 1712 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.

СУДДЯ М.А. РИБАК