Рішення № 6941152, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09 Справа№ 22/237

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Червоноград

до відповідача Приватного підприємства „Сокальбуд”, м.Сокаль

про стягнення 6719,00 грн.

Суддя М.Желік

Представники:

від позивача: ОСОБА_2.(довіреність б/н від 27.11.09р.)

від відповідача: не зявився

Суть спору :

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Червоноград до Приватного підприємства „Сокальбуд”, м.Сокаль про стягнення 6719,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 09.10.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 27.10.2009р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

У березні 2009р. на підставі усної домовленості Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) поставлено Приватному підприємству „Сокальбуд” (надалі відповідач) бетонні блоки в кількості 1080 шт. по 6,22 грн. кожний .

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей позивачем підтверджується накладною № 27 від 31.03.2009р., довіреністю на отримання матеріальних цінностей ЯНЛ №344095 від 16.03.2009р. на загальну суму 6719,00 грн.

Відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності не розрахувався і станом на 30.09.2009р. його заборгованість перед позивачем становить 6719,00 грн., яка на день звернення позивача до суду не була погашена.

Як вбачається з матеріалів справи відносини позивача з відповідачем ґрунтувались на усній домовленості.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Ст.ст.202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Відповідно до положення ст.ст.638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В порушення умов усної домовленості відповідач свої зобовязання не виконав і станом на момент розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 6719,00 грн.

19 серпня 2009р. відповідачу була надіслана претензія з вимогою оплатити суму боргу, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Сокальбуд” (80000 м.Сокаль, вул.Тартаківська,94, ідентифікаційний код 33656721) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію : серія НОМЕР_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) 6719,00 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя