Рішення № 6940881, 03.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.09 Справа № 17/212

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ», м.Луганськ

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1,

смт. Словяносербськ Луганської області

про стягнення 67342 грн. 00 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорній І.М.

У присутності представників сторін:

від позивача Борисенко В.А., довіреність № б\н від 01.08.09;

від відповідача не прибув.

Розпорядженням заступника голови господарського суду - в.о. голови суду Рябцевої О.В. від 05.11.2009. у звязку з хворобою судді Фонової О.С., справу № 17/212 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставний товар в сумі 67342 грн. 00 коп.

Представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, здану до суду 19.10.09, в порядку ст.22 ГПК України, якою збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставний товар в сумі 67342 грн. 99 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2009 вказану заяву про збільшення позовних вимог підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо збільшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставний товар в сумі 67342 грн. 99 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ»(позивачем у справі) ( дал і- Продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі) ( далі - Покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 1220 від 31.03.07, за умовами якого, «Продавець»(позивач у справі) зобовязаний поставити, а «Покупець»(відповідач у справі) прийняти та оплатити товар, асортимент товару, його ціна і кількість узгоджується в накладній, яка має силу узгодження (п.1.2, п.1.3 договору).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що датою передачі товару вважається дата підпису представника «Покупця»в накладній на відпуск товару.

Згідно п. 3.2 договору, умови оплати 14 календарних днів відстрочки платежу з дати отримання товару, а товари торгових марок «Велла», «Лонда»-14 календарних днів відстрочки платежу з дати отримання товару.

Позивач згідно умов вказаного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 67642 грн. 99 коп.

Також, між позивачем (дал - Кредитор) та відповідачем (далі - Боржник) укладена Угода про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08 ( дал і- Угода).

Відповідно до п. 1.1 вказаної угоди, відповідач визнав борг перед позивачем в сумі 67642 грн. 99 коп., який виник за договором купівлі - продажу № 1220 від 31.03.07.

Пунктом 3.4 вказаної угоди, сума яка підлягає сплаті складає 6% від вартості товарообороту «Боржника»за місяць попередній місяцю в якому здійснюється оплата, але оплата, не менше ніж 300 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.4 вказаної угоди, оплата боргу здійснюється «Боржником»щомісячно до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, до повного погашення боргу.

Відповідно до п.4.2 угоди, у випадку порушення терміну оплати більш ніж на 15 банківських днів кредитор має право розірвати цю угоду в односторонньому порядку та звернутися до суду з позовом про стягнення суми боргу та подальшим примусовим виконанням рішення суду.

Позивач свої зобовязання згідно умов вищевказаного договору виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 67642 грн. 99 коп., що підтверджено накладними (а.с.11-15),але відповідач свої зобовязання виконав не в повному обсязі, на виконання Угоди про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08 провів часткову оплату на загальну суму 300 грн. 00 коп., що підтверджено банківською випискою від 10.03.09 (а.с.20), тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 67342 грн. 99 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 14.05.08 № 91 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 67642 грн. 99 коп., відповідач претензію отримав, що підтверджено підписом уповноваженого представника відповідача, але відповідь на претензію не надав, оплату за поставлений товар не сплатив (а.с.17-18).

Також, позивач зазначив, що 17.06.09 ним на підставі п. 4.2 Угоди про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08 вказана Угода була розірвана, що підтверджено повідомленням про розірвання вказаної Угоди та доказами його надсилання відповідачу та отримання останнім (а.с.21-26).

Відповідач не виконав умови договору купівлі - продажу № 1220 від 31.03.07 та Угоди про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 67342 грн. 99 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору купівлі - продажу № 1220 від 31.03.07, поставив відповідачу товар на загальну суму 67642 грн. 99 коп., що підтверджено накладними (а.с.11-15),але відповідач свої зобовязання виконав не в повному обсязі, провів часткову оплату на загальну суму 300 грн. 00 коп., на виконання Угоди про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08, що підтверджено банківською випискою від 10.03.09 (а.с.20), тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 67342 грн. 99 коп.

Як вбачається, між позивачем та відповідачем укладена Угода про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08 ( далі - Угода), відповідно до п. 1.1 вказаної угоди, відповідач визнав борг перед позивачем в сумі 67642 грн. 99 коп., який виник за договором купівлі - продажу № 1220 від 31.03.07, також п. 3.4 угоди передбачена оплата боргу відповідачем, а саме, щомісячно до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, до повного погашення боргу (а.с.19).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, на виконання Угоди про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08 провів часткову оплату в сумі 300 грн. 00 коп., що підтверджено банківською випискою від 10.03.09 (а.с.20).

Як свідчать матеріали справи, оскільки відповідач не проводив своєчасну оплату за поставлений товар, 17.06.09 позивачем на підставі п. 4.2 Угоди про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08 вказана Угода була розірвана, що підтверджено повідомленням про розірвання вказаної Угоди та доказами його надсилання відповідачу та отримання останнім (а.с.21-26).

Суд вважає, що факт поставки товару за договором купівлі - продажу № 1220 від 31.03.07 та отримання відповідачем спірного товару на загальну суму 67642 грн. 99 коп., підтверджено матеріалами справи, в тому числі: накладними (а.с.11-15), укладанням між сторонами у справі Угоди про відстрочення оплати боргу № 21/08/08 від 21.08.08 (а.с.19), проведенням відповідачем часткової оплати за отриманий товар (а.с.20), відповіддю відповідача на вимогу про сплату боргу за поставлений товар (а.с.22), актом звірення взаємних розрахунків станом на 30.04.09 (а.с.16).

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар складає 67342 грн. 99 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, в тому числі актом звірення взаємних розрахунків станом на 30.04.09, який підписаний сторонами по справі без доповнень та зауважень, відповідачем не оспорений, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі (а.с.16).

У судовому засіданні 03.12.09 за згодою представника позивача була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.525,526 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1 ( юридична адреса), АДРЕСА_2 (фактична адреса), ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ», м. Луганськ, вул. Лутугінська, 89, код ЄДРПОУ 31594868, заборгованість за поставний товар в сумі 67342 грн. 99 коп., витрати по держмиту в сумі 673 грн. 43 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 07.12.09.

Суддя Г.М.Батюк