Ухвала суду № 69406288, 09.10.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.10.2017 Справа № 904/11041/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач)

суддів: Дармін М.О., Березкіна О.В.

Розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 року у справі № 904/11041/15

за скаргою: Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

на дії державної виконавчої служби

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства " ДТЕК" Дніпрообленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

про стягнення 17 210 522,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 року у справі № 904/11041/15 (суддя Юзіков С.Г.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазіра Г.І. по виконавчому провадженню ВП №52491709 - задоволено частково.

Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Мазура Г.І. щодо винесення постанови про стягнення з Боржника виконавчого збору у розмірі 1 215 413,00 грн. - незаконними.

Визнано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Мазура Г.І. від 17.03.17р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 215 413,00 грн., за мінусом 10% від суми стягнутої у примусовому порядку (2 091,40 грн.) - незаконною, у решті скарги відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" по справі №904/11041/15 на дії державної виконавчої служби у повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду України, дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.п 5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 06.12.2016 року № 1774-V111 за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду справляється судовий збір у розмірі - одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі - 1 600 гривень.

Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 600 грн.

Частиною 1 статті 6 згаданого Закону передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не розповсюджується на скаржника як такого.

Одночасно в апеляційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. При цьому, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилається на те, що він не звільнений від сплати судового збору, проте є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Апеляційний господарський суд, з метою дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якими передбачено, що кожний має право на розгляд його справи судом, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 94, 95 ГПК України, дійшов висновку про необхідність повернення останньої з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

В п.3.1 розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В клопотанні про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на те, що він не звільнений від сплати судового збору, проте є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

В той же час, колегія суддів прийшла до висновку, що незважаючи на вищезазначені обставини, скаржником не доведена неможливість здійснити оплату судового збору за подання даної апеляційної скарги, оскільки на підтвердження доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодних доказів перебування в скрутному фінансовому становищі.

Скаржником взагалі не надано документів, що характеризують його фінансове становище.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з чим, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не надано доказів в підтвердження неможливості сплати судового збору, а саме того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й суб'єктів господарювання щодо сплати судового збору, то самі лише твердження скаржника про перебування в скрутному матеріальному становищі без наведення та долучення відповідних доказів, на думку колегії суддів, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги без розгляду.

Водночас, слід зауважити, що, після усунення обставин апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду повторно.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 року у справі № 904/11041/15- повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга №06-20/375-17 від 25.09.2017 року з додатками на 9 аркушах.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна