Рішення № 69405710, 05.10.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 рокуСправа № 912/2032/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/2032/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління ПАТ "Ощадбанк",

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

про зобов'язання прийняти майно з оренди

від позивача - Тимошенко Ю.А. , довіреність № 10926-05/9 від 02.06.17;

від відповідача - участі не брали;

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, у якому просить зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 прийняти від Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" майно, яке було предметом договору оренди № 354 від 11.05.2017, а саме: нежитлове приміщення площею 266,9 кв. м на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3 та документально оформити таке прийняття шляхом підписання акта приймання-передачі приміщення від 23.06.2017.

Ухвалою від 12.07.2017 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 10.08.2017, від сторін витребувано необхідні докази.

Ухвалою від 10.08.17 розгляд справи відкладено до 12.09.17 на 10:00 год, від відповідача витребувано додаткові докази.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 15.08.2017 №2430/0/15-17 суддю Шевчук Олену Броніславівну, в провадженні якої перебуває справа № 912/2032/17, звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку, у зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату господарського суду № 196 від 08.09.17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 912/2032/17, за результатами якого справу призначено судді Макаренко Т.В.

Ухвалою від 08.09.17 справу № 912/2032/17 прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В.

У судовому засіданні 12.09.17 винесено та оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 05.10.17 на 16:00 год.

У судовому засіданні 05.10.17 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив. У поданому суду відзиві від 27.07.17 відповідачем зазначено, що він не заперечує, що приміщення було звільнене позивачем і на даний час перебуває у володінні відповідача. Ця обставина, вказує відповідач, не заперечується і позивачем, зокрема у листі № 10926/411 від 26.06.17, копію якого додано до матеріалів справи.

16.06.17 відповідачем на адресу позивача було направлено акти пройому-передачі приміщення, в яких останнім днем користування приміщенням було зазначено 23.06.17. 29.06.17 підписаний примірник акту прийому передачі відповідачем було направлено позивачеві. До матеріалів справи відповідачем подано копію зазначеного акту.

Господарський суд вважає відповідача належно повідомленим про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Поштовий конверт разом з ухвалою господарського суду від 12.09.2017 року повернуто до канцелярії суду 20.09.2017 року із написом відділенням поштового зв'язку: "за незапитом".

Водночас, згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі за адресою, яка зазначена у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - 25006, АДРЕСА_1. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу №912/2032/17 в судовому засіданні 05.10.2017 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2017 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (надалі - Позивач, Орендар) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Відповідач, Орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 354 (надалі - Договір оренди). У відповідності з п. 1.1, п. 2.1 Договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування приміщення загальною площею 266,9 кв. м. на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3, строком користування до 16 червня 2017 року. Орендна плата встановлена у розмірі 35 000,00 грн. на місяць.

15.06.17 позивачем на адресу відповідача направлено лист вих. № 109.26/388 від 15.06.17 з пропозицією укласти договір оренди на строк з 16.06.2017 по 23.06.17, до якої додано проект договору оренди та акти прийому передачі приміщення за договором № 354. В зазначеному повідомленні запропоновано визначити суму оренди в розмірі 8166,67 грн.

16.06.17 від відповідача отримано лист вих. № 28 з проектом договору оренди, відповідно до якого орендна плата визначена у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідачем у відповідь направлено лист № 109.26/391 від 16.06.17 із зазначенням про сплату орендної плати в розмірі 8 166,66 грн. та прикладеним актом прийому передачі від 23.06.17.

23.06.17 за твердженням позивача він повернув ключі від приміщення відповідачу, про що представниками позивача складено та підписано відповідний акт.

26.06.17, як зазначає позивач, відповідач всупереч усної домовленості з метою оформлення акту прийому-передачі не з'явився, з огляду на викладене позивач направив повідомлення про те, що у зв'язку із відсутністю доступу до орендованого приміщення, позивач вважає, що виконав свої обов'язки щодо повернення приміщення, а договір оренди відповідно вважається припиненим.

При розгляді спору по суті господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (ч.2 ст.283 ГК України).

Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Також у відповідності до ч. 8 ст. 193 Господарського кодексу України управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони, повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Пунктами 3.3, 3.4 укладеного між сторонами Договору встановлено, що у разі припинення цього Договору приміщення повертається Орендарем Орендодавцю. Орендар повертає Приміщення орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі приміщення Орендарю цим Договором. Приміщення вважається поверненим Орендодавцю з моменту з моменту підписання акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Приміщення іншій стороні Договору.

Таким чином, обов'язку орендаря повернути орендоване приміщення після закінчення строку договору кореспондує зустрічний обов'язок орендодавця прийняти це приміщення за актом приймання-передачі.

При цьому, на виконання зобов'язання за договором оренди, особа вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття, як підтвердження виконання нею зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №1/5005/5719/2011 від 20.03.2012).

Такий же правовий висновок зроблено у постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2012 (справа № 18/85/12).

Отже, позивачем обрано саме такий спосіб захисту, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України, як примусове виконання обов'язку в натурі шляхом зобов'язання відповідача прийняти майно з оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем прийнято приміщення від позивача 23.06.17, що підтверджується зокрема фактом передачі ключів та актом, складеним на підтвердження цього факту.

Відповідач у відзиві від 27.07.17 також зазначає, що приміщення було звільнене позивачем і перебуває у володінні відповідача.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду з даним позовом (12.07.17) відповідачем вже було прийнято приміщення, що є предметом договору оренди № 354 від 11.05.17 площею 266,9 кв. м. на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3, а відповідно позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази належного документального оформлення такого прийняття, а саме оригінал підписаного сторонами акту прийому-передачі зазначеного приміщення.

Господарський суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності предмета спору в цій частині з посиланням на копію акта прийому-передачі приміщення від 23.06.17 з огляду на таке.

Як визначено в п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК).

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Як вбачається з наданої відповідачем копії акту прийому - передачі від 23.06.17, вона засвідчена самим відповідачем. Однак, враховуючи посилання позивача на відсутність оригіналу такого акта, надана суду копія документа не відповідає встановленим вимогам, тому не вважається належним і допустимим доказом і не береться судом до уваги у вирішенні спору. У зв'язку з відсутністю оригінала документа, всупереч неодноразової вимоги суду надати такий оригінал для огляду у судовому засіданні, не можливо встановити відповідність такої копії.

Згідно з п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Пунктом 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

Також, з огляду на п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належністю доказів є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визнання обставин учасниками судового процесу не є для господарського суду обов'язковим та остаточним.

Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для встановлення факту документального оформлення прийняття приміщення, що є предметом договору оренди № 354 від 11.05.17 площею 266,9 кв. м. на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3 шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення від 23.06.17.

Однак, з наявних у справі доказів, враховуючи ненадання відповідачем оригіналу доданого до відзиву акту та не обґрунтованості ним причин такого неподання, враховуючи заперечення з боку позивача, які унеможливлюють встановлення факту документального оформлення прийняття приміщення, позивачем доведено невиконання відповідачем належним чином свого обов'язку за Договором № 354 від 11.05.17 щодо прийняття приміщення, що є предметом договору оренди № 354 від 11.05.17 площею 266,9 кв. м. на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3 шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення від 23.06.17.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) документально оформити прийняття від Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г, і.к. 00032129) майна, яке було предметом договору оренди № 354 від 11.05.2017, а саме: нежитлове приміщення площею 266,9 кв. м на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3 шляхом підписання акта приймання-передачі приміщення від 23.06.2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г, і.к. 00032129) , від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління ПАТ "Ощадбанк" (м. Кропивницький, вул. Декабристів, 9) судовий збір в сумі 800 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 09.10.2017.

Суддя Т. В. Макаренко