Рішення № 69405654, 04.10.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 915/717/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Наливайської М.П. - дов. №06-721/23 від 26.05.2017;

представника відповідача: Павленко О.І. - дов. №137/01/27-2017 від 25.01.2017;

представника III особи - ОСОБА_4: не з'явився;

представника III особи - ОСОБА_5: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заводського районного центру зайнятості

(54029, м.Миколаїв, вул.6 Поперечна, 32),

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

(54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 5),

III особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_4 (АДРЕСА_1);

- ОСОБА_5 (АДРЕСА_2).

про: стягнення коштів у сумі 28937,11 грн., -

Згідно заяви №06-1285/08 від 29.09.2017 про зменшення позовних вимог: стягнення виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду у сумі 26198,18 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області кошти в сумі 28937,11 грн.

29.09.2017 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог №06-1285/08 від 29.09.2017, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 26198,16 грн.

Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом та зменшив розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві №06-1285/08 від 29.09.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 08.04.2016 до Заводського РЦЗ звернувся ОСОБА_4, йому було надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю відповідно до п.1 ст. 23, п.п.1,3,4 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В період перебування на обліку ОСОБА_4 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу №47о/с від 21.03.2016 поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 позовну заяву ОСОБА_4 задоволено. Наказом Головного управління поліції в Миколаївській області №353 о/с від 19.12.2016 ОСОБА_4 поновлено на посаді. Дата припинення реєстрації в Заводському РЦЗ - 19.12.2016. За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 15.04.2016 по 18.12.2016 ОСОБА_4 отримав допомогу по безробіттю в сумі 19489,19 грн.

20.09.2016 до Заводського РЦЗ звернулась ОСОБА_5, їй було надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю. В період перебування на обліку ОСОБА_5 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу №255о/с від 12.09.2016, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 позовну заяву ОСОБА_5 задоволено. Наказом Головного управління поліції в Миколаївській області №359 о/с від 27.12.2016 ОСОБА_5 поновлено на посаді. Дата припинення реєстрації в Заводському РЦЗ - 27.12.2016. За період перебування на обліку в Заводському районному центрі зайнятості з 13.10.2016 по 26.12.2016 ОСОБА_5 отримала допомогу по безробіттю в сумі 9447,92 грн.

З метою досудовому врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензійні вимог про повернення державної допомоги по безробіттю на загальну суму 28937,11 грн., яка була виплачена вище зазначеним особам. У зазначений термін сума заборгованості відповідачем не була погашена.

04.08.2017 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вих.№235227-2017 від 03.08.2017), в якому відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування зазначених заперечень відповідач зазначив наступне.

В порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приховали факт отримання допомоги з Заводського РЦЗ, внаслідок чого при присудженні судом оплати за час вимушеного прогулу не було враховано виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю. Таким чином, при стягнені з відповідача коштів буде допущено подвійне стягнення з державного бюджету одночасної виплати допомоги по безробіттю та виплати за вимушений прогул, що може призвести до значних матеріальних збитків. Також відповідач зазначає, що в позовній заяві відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між позивачем та відповідачем.

Представники III осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили.

29.09.2017 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій зазначає, що відповідачем частково сплачено основний борг у розмірі 2077,30 грн. від 28.07.2017 та 661,63 грн. від 27.09.2017, у зв'язку з цим позивач зменшив розмір своїх позовних вимог, які станом на 29.09.2017 складають 26198,16 грн.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позовній заяві та у запереченнях проти позовної заяви.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні ухвалою суду від 08.08.2017 було відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 22.08.2017 розгляд справи продовжено на 15 днів за клопотанням позивача.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні ухвалою суду від 28.09.2017 було відкладено розгляд справи.

У судовому засіданні 04.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №47о/с від 21.03.2016, гр.ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції з посади старшого слідчого особливо важливих справах слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області за ст.77 ч.1 п.5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову відповідність).

08.04.2016 до Заводського районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_4, наказом від 14.04.2016 йому було надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю відповідно (а.с.27).

Під час перебування на обліку гр.ОСОБА_4 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправним та скасування наказу №47о/с від 21.03.2016, про звільнення, поновлення на посаді та стягнення плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 по справі №814/753/16 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №47о/с від 21.03.2016 в частині звільнення ОСОБА_4 та поновлено на службі в поліції на посаді старшого слідчого а особливо важких справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_4 стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.03.2016 по 30.11.2016 у сумі 38356,00 грн., також стягнуто заробітну плату за один місяць в сумі 5160,00 грн. (а.с.9-13).

На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 по справі №814/753/16, відповідачем було видано наказ №353 о/с від 19.12.2016 про скасування пункту наказу ГУ НП в Миколаївській області №47о/с від 21.03.2016 в частині звільнення відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_4 та поновлено ОСОБА_4 на посаді (а.с.24).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 у справі №814/753/16 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 - залишено без змін (а.с.89-92).

За час перебування на обліку в Заводському районному центрі зайнятості (з 15.04.2016 по 18.12.2016) гр. ОСОБА_4 отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 19489,19 грн., що підтверджується розрахунковою довідкою Заводського РЦЗ від 27.12.2016 (а.с.22).

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №255о/с від 12.09.2016, гр.ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції з посади інспектора Очаківського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області за ст.77 ч.1 п.4 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів).

20.09.2016 до Заводського районного центру зайнятості звернулась ОСОБА_5, наказом від 26.09.2016 йому було надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю відповідно (а.с.26).

Під час перебування на обліку гр.ОСОБА_5 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправним та скасування наказу №255о/с від 12.09.2016, про звільнення, поновлення на посаді та стягнення плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 по справі №814/2042/16 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №255о/с від 12.09.2016 в частині звільнення гр.ОСОБА_5 та поновлено на посаді інспектора Очаківського відділу поліції управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь гр.ОСОБА_5 стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13.09.2016 по 06.12.2016 у сумі 8942,81 грн., також стягнуто заробітну плату за один місяць в сумі 5004,84 грн. (а.с.14-16).

На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2016 по справі №814/2042/16, відповідачем було видано наказ №359 о/с від 27.12.2016 про скасування пункту наказу ГУ НП в Миколаївській області №255о/с від 12.09.2016 в частині звільнення відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" гр.ОСОБА_4 та поновлено гр.ОСОБА_5 на посаді інспектора Очаківського відділу поліції (а.с.25).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 у справі №814/2042/16 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 - залишено без змін (а.с.33-35).

За час перебування на обліку в Заводському районному центрі зайнятості (з 13.10.2016 по 26.12.2017) гр.ОСОБА_5 розрахунковою довідкою Заводського РЦЗ від 28.12.2016 (а.с.23).

Позивачем відповідачу було направлено претензії за вих.№06-2221/14 від 28.12.2016 та за вих.№ 06-2227/14 про повернення коштів в загальній сумі 28937,11 грн. (а.с.19-20).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково оплачено заборгованість в сумі 2738,93 грн. по безробіттю співробітнику гр.ОСОБА_5, що підтверджується Реєстром часткового погашення від 27.07.2017 та Реєстром №641/28/1-2017 від 26.09.2017.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 26198,18 грн. (28937,11 грн. - 2738,93 грн.).

Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за №1533-ІІІ від 02.03.2000.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" за №5067-VІ від 05.07.2012 реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п.п.2 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, так згідно п.37 цього Порядку - Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 4 ст.35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що гр.ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_5 працювали в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області та отримували заробітну плату саме в цьому органі.

Судом встановлено, що позивачем було виплачено гр.ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_5 допомогу з безробіття, з урахуванням часткової оплати, у сумі 26198,18 грн.

Незаконність звільнення з посади вищевказаних осіб відповідачем встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі №814/753/16 та від 06.12.2016 у справі №814/2042/16, які набрали законної сили.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд встановив, що мала місце безпідставна виплата позивачем допомоги по безробіттю гр.ОСОБА_4 за період з 15.04.2016 по18.12.2016 та гр.ОСОБА_5 за період з 13.10.2016 по 26.12.2016 в загальному розмірі 26198,18 грн., враховуючи поновлення вказаних осіб на роботі за рішеннями суду.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) на користь Заводського районного центру зайнятості, 54029, м.Миколаїв, вул.6 Поперечна, 32 (р/р 37172001000439, в банку ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 22440337) 26198,18 грн. виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м.Київ, вул.Липська, буд.18/5, (код ЄДРПОУ 26255795) 1600,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 09 жовтня 2017 року

Суддя М.В.Мавродієва