Рішення № 6940021, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/37030.11.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Чернігівський автозавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту»

про стягнення 381060,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Бачурна Н.О. (довіреність № 674 від 18.06.2009 р.)

Від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Чернігівський автозавод»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту»(відповідач) про стягнення з останнього 381060,00 грн. заборгованості відповідно до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 381060,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав відповідачу на реалізацію автобуси, проте відповідач в порушення умов договору зобов’язання по поверненню грошових коштів за продані автобуси не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.11.2009 р. порушено провадження у справі № 39/370 та призначено справу до розгляду на 30.11.2009 р. о 12:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.10.2009 р., подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.11.2009 р., подав усні пояснення по справі, якими позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 381060,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, що зазначена в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/370 від 09.11.2009 р. направлені позивачу та відповідачу - за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/370 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 30.11.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні, призначеному на 09.11.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Чернігівський автобус»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту»(відповідач) було укладено договір комісії № 06-КЧ/07 на реалізацію автобусів виробництва позивача, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, відповідач зобов’язується за дорученням позивача в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені угоду з продажу нових автобусів малого класу моделі ЧАЗ А074 виробництва позивача.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов‘язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 1 ст. 1013 ЦК України встановлено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

13.07.2008 р. та 18.07.2008 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 07 та Додаткову угоду № 06 до договору комісії № 06-КЧ/07 на реалізацію автобусів.

Відповідно до п. 1 додаткових угод № 07 та № 06 до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р., позивач зобов’язується передати відповідачу автобуси ЧАЗ 074, а відповідач зобов’язується прийняти на реалізацію автобуси ЧАЗ 074.

Пунктами 2 додаткових угод № 07 № 06 до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р. визначено, що строк реалізації автобусів ЧАЗ 074 становить 60 банківських днів.

Пунктом 3 додаткової угоди № 07 до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р. визначено, що ціна кожного автобуса складає 167000,00 грн., а вартість додаткової угоди складає 334000,00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди № 06 до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р. визначено, що ціна кожного автобуса складає 167000,00 грн.

19.02.2009 р. між сторонами було підписано Угоду № 01 про внесення змін до Додаткової угоди № 07 та Додаткової угоди № 06 до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р., відповідно до п. 1.2. яких встановлено, що строк реалізації автобусів становить 14 календарних днів з дати підписання даних угод.

Пунктами 1.3. Угоди № 01 про внесення змін до Додаткової угоди № 07 та Додаткової угоди № 06 до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р. встановлено, що ціна автобуса складає 199000,00 грн.

Загальна вартість автобусів, відповідно до договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р. та Угод № 01 про внесення змін до Додаткової угоди № 07 та Додаткової угоди № 06, становить 398000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.5., 2.6., 5.2., 6.1. Договору комісії № 06-КЧ/07 від 01.11.2007 р., відповідач зобов’язаний був повідомити позивача про продаж автобусів шляхом надання йому Звіту Комісіонера протягом трьох днів з моменту продажу автобусу покупцю, а також протягом п’яти днів після надходження коштів на рахунок позивача від покупця, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача всю суму грошових коштів, за винятком визначеної у Додатковій угоді № 06 від 18.07.2008 р. із змінами згідно Угоди № 01 від 19.02.2009 р. та у Додатковій угоді № 07 від 13.07.2008 р. із змінами згідно Угоди № 01 від 19.02.2009 р. розміру винагороди відповідача в сумі 5970,00 грн. за продаж автобусів.

Відповідач на виконання умов договору продав автобуси на загальну суму 398000,00 грн., що підтверджується звітами комісіонера № 09 та № 08 від 24.02.2009 р. (копії в матеріалах справи).

У відповідності із п. 6.1. Договору, відповідач зобов’язувався перерахувати позивачу грошові кошти за продані автобуси в розмірі 386060,00 грн. (398000,00 грн.-11940,00 грн. (комісійна винагорода)).

Проте, зобов‘язання по поверненню грошових коштів за продані автобуси відповідач виконав лише частково у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 06.07.2009 р. та 22.07.2009 р. (копія знаходиться в матеріалах справи).

У зв’язку з вищенаведеним у відповідача виникла заборгованість по поверненню грошових коштів за продані автобуси в розмірі 381060,00 грн.

Станом на день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 381060,00 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як зазначалося, порядок оплати, було встановлено п. 2.7. додатку № 1 до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 381060,00 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 381060,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”, державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна сума заявлених вимог позивача становить 381060,00 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 3810,60 грн. Платіжним дорученням № 499 від 06.04.2009 р. позивач перерахував державне мито у сумі 3921,52 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 110,92 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на відповідача. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 3810,60 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту»(03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9; код ЄДРПОУ № 34714574; р\р 26000062795200 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків; МФО 351005), а у разі відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства «Чернігівський автозавод»(14007, м. Чернігів, проспект Миру, 312; код ЄДРПОУ № 32601556; р\р № 2600600015503 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 353649) 381060,00 грн. (триста вісімдесят одна тисяча шістдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 3810,60 (три тисячі вісімсот десять) грн. 60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Повернути Закритому акціонерному товариству “Чернігівський автозавод” (14007, м. Чернігів, проспект Миру, 312; код ЄДРПОУ № 32601556; р\р № 2600600015503 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 353649) з Доходу державного бюджету 110,92 грн. (сто десять гривень 92 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 499 від 06.04.2009 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 39/370.

3. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 03.12.2009 р.