YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Господарський суд м. Києва

Рішення № 6939793, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення

30.11.2009

Номер справи

36/438

Номер документу

6939793

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/43830.11.09 За позовом Міністерства транспорту та зв’язку України

до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна

залізниця»

про визнання права власності

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Чернишова О.В. по довіреності № 5591/15/14-09 від 08.10.2009р.

Від відповідача не з’явився

Від третьої особи Шумайко Н.В. по довіреності № 2763-НЮ від 24.11.2009р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 52-а.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, перебуває на балансі Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця». З моменту побудови спірного майна воно експлуатується виключно Залізницею. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з вимогою про оформлення права власності, проте відповідач позивачеві відмовив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2009р. порушено провадження у справі № 36/438, залучено до участі у справі в якості третьої особи. Що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця», розгляд справи призначено на 30.11.2009р.

Представником позивача в засіданні суду 30.11.2009р. надано суду клопотання про уточнення позовних вимог в частині площі приміщень, на які він просить визнати право власності.

В засіданні суду 30.11.2009р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні 30.11.2009р. надав суду письмові пояснення, в яких позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 30.11.2009р. не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 05.11.2009р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2009р. було надіслано на адресу відповідача, та отримано представником відповідача 09.11.2009р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 8697470.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт»державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п. 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4).

Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно довідки з ЄДРПОУ Відділу статистики у Шевченківському районі Головного управління статистики у м. Києві № 171270 Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця»є юридичною особою, що відноситься до державного сектору економіки.

Статутом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця» (далі залізниця), визначено, що залізниця - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Майно залізниці, відповідно до положень її статуту, є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання, здійснюючи право господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 4.3 статуту залізниці джерелами формування майна залізниці є майно, в т.ч. нерухоме, передане залізниці.

Згідно з п. 4.1 статуту залізниці майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці.

Згідно зі статутом Залізниці до її складу входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи.

Згідно довідки з ЄДРПОУ Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 16982/07 Центр механізації колійних робіт Південно-західної залізниці не має права юридичної особи, є філією, а його головним підприємством є Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця»

Згідно Положення про Центр механізації колійних робіт Південно-західної залізниці, затвердженого наказом начальником Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»№ 273-Н від 15.07.2004р. Центр механізації колійних робіт є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця». Майно Центру механізації колійних робіт є державною власністю та закріплюється за ним на праві оперативного управління. Центр механізації колійних робіт користується і розпоряджається коштами, майном, матеріальними цінностями, закріпленими за ним залізницею, для здійснення господарської діяльності згідно з Положенням (п. 5.2 Положення).

Згідно з технічними паспортами, виданими Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна», інвентарними картками обліку основних засобів, довідки Центру механізації колійних робіт про балансову належність № 146 від 23.03.2009р. серед інших об'єктів на балансі відокремленого підрозділу - Центру механізації колійних робіт в місті Києві по пр-ту Відрадному, 52-А, перебувають наступні об'єкти нерухомості:

1) Центральна котельня та складські приміщення за літ. «Ф», загальною площею 224,5 кв.м., інвентарний № 71064, 1970 року побудови;

2) Спортзал за літ. «Н», загальною площею 177,6 кв.м., інвентарний № 71065, 1968 року побудови;

3) Гуртожиток за літ. «Б», загальною площею 4050,7 кв.м., інвентарний № 71070, 1983 року побудови;

4) Погріб для котлопункту за літ. », загальною площею 59,1 кв.м., інвентарний № 71020, 1998 року побудови;

5) Вбиральня за літ. «Щ», загальною площею 12,7 кв.м., інвентарний № 71023, 1966 року побудови;

6) Вбиральня за літ. «Ю», «Я», загальною площею 10,2 кв.м., інвентарний № 71024, 1974 року побудови;

7) Центральний склад та склад-погріб ПММ за літ. «Й», «С», загальною площею 241,8 кв.м., інвентарний № 11009, 1971 та 1967 років побудови;

8) Радіомайстерня механічного цеха за літ. «Ж», загальною площею 14,0 кв.м., інвентарний № 11004, 1957 року побудови;

9) Майстерня та склад госп. інвентарю та матеріалів за літ. «У», загальною площею 36,4 кв.м., 1971 року побудови;

10) Будівля диспетчерської за літ. «Ї», загальною площею 9,9 кв.м., інвентарний № 11029, 1972 року побудови;

11) Будівля службово-побутова основна за літ. «А», загальною площею 1998,6 кв.м., інвентарний № 11049, 1977 року побудови;

12) Будівля бази біля колії за літ. «Т», загальною площею 24,4 кв.м., інвентарний № 11025, 1974 року побудови;

13) Акумуляторна механічного цеху за літ. «И», загальною площею 41,5 кв.м., інвентарний № 11005, 1957 року побудови;

14) Майстерні механічного цеха за літ. «Г», загальною площею 586,5 кв.м., інвентарний № 11011, 1972 року побудови;

15) Трансформаторна підстанція 10 КВ за літ. «М», загальною площею 62,9 кв.м., інвентарний № 11059, 1983 року побудови;

16) Гараж за літ. «З», загальною площею 443,3 кв.м., 1984 року побудови;

17) Будівля з ремонту та ТО машин важкого типу за літ. «К», загальною площею 716,0 кв.м., інвентарний № 11065, 1989 року побудови;

18) Склад кисневих балонів за літ. «Л», загальною площею 14,6 кв.м., інвентарний № 11069, 1989 року побудови;

19) Автогараж механічного цеху за літ. «В», загальною площею 353,1 кв.м., інвентарний № 11070, 1990 року побудови;

20) Будівля бази біля колії за літ. «Ц», загальною площею 80,9 кв.м., інвентарний № 11001, 1970 року побудови;

21) Будівля підрозділу колійного господарства за літ. «П», загальною площею 9,9 кв.м., інвентарний № 11002, 1970 року побудови;

22) 3бірна дерев’яна будівля бази за літ. «Р», загальною площею 227,7 кв.м., інвентарний № 11007, 1970 року побудови;

23) Будівля бази біля колії за літ. «Ч», загальною площею 60,5 кв.м., інвентарний № 11048, 1977 року побудови,

24) Цех з ремонту та ТО машин важкого типу за літ. «Ш», загальною площею 3083,0 кв.м., 1988 року побудови;

25) Склад-погріб ПММ за літ. «С», загальною площею 55,6 кв.м., інвентарний № 11071, 1967 року побудови;

26) Металева споруда механічного цеху за № 5 техн. паспорта, загальною площею 88,2 кв.м., інвентарний № 11072, 1991 року побудови;

27) Охоронний пункт за № 2 техн. паспорта, загальною площею 2,6 кв.м., інвентарний № 10030, 1996 року побудови.

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.200 р. № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001р. за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

З матеріалів справи вбачається, що третя особа - Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця», звернулася до відповідача з листом щодо оформлення права власності на комплекс будівель, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 52-А.

Листом № 042/13/1-1338 від 26.02.2008р. відповідач повідомив, що оформлення права власності на об’єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, в наданих залізницею документах відсутні документи на підтвердження надання дозволів на будівництво, актів приймання об’єктів в експлуатацію, розпоряджень районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси тощо.

Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Приписами статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожен суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України власність в Україні може існувати у формі приватної, державної або комунальної.

Кожна особа, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання прав.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому чисті грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, при прийнятті рішення про задоволення позову судом враховано і той факт, що жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до залізниці щодо здійснення нею права володіння чи користування комплексом будівель, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 52-А.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться в господарському Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) та розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 52-А, а саме:

1) Центральна котельня та складські приміщення за літ. «Ф», загальною площею 224,5 кв.м., інвентарний № 71064, 1970 року побудови;

2) Спортзал за літ. «Н», загальною площею 177,6 кв.м., інвентарний № 71065, 1968 року побудови;

3) Гуртожиток за літ. «Б», загальною площею 4050,7 кв.м., інвентарний № 71070, 1983 року побудови;

8) Погріб для котлопункту за літ. », загальною площею 59,1 кв.м., інвентарний № 71020, 1998 року побудови;

9) Вбиральня за літ. «Щ», загальною площею 12,7 кв.м., інвентарний № 71023, 1966 року побудови;

10) Вбиральня за літ. «Ю», «Я», загальною площею 10,2 кв.м., інвентарний № 71024, 1974 року побудови;

11) Центральний склад та склад-погріб ПММ за літ. «Й», «С», загальною площею 241,8 кв.м., інвентарний № 11009, 1971 та 1967 років побудови;