Ухвала суду № 69397755, 06.10.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11424/17

н/п 1-кс/640/8000/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Шилакіній Л.О.,

за участю слідчого - Бояренко А.Ю.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12017220000000892 від 06 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,-

встановив:

Слідчий СУ ГУ НП в Харківській області майор поліції ОСОБА_2 05.10.2017р. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3, у якому просив поновити строки звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна; розглянути клопотання і винести ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна із забороною розпорядження посівів соняшника вагою 9 тон, що належать - ОСОБА_4.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, досудове розслідування за кримінальним провадженням розпочато за інформацією, що надійшла із ГУ Держгеокадастру в Харківській області про те, що на території області виявлено численні факти самовільного захоплення земельних ділянок.

До матеріалів провадження долучено акти обстеження земельних ділянок, проведених Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

У тому числі, до матеріалу провадження долучено акт обстеження земельної ділянки №398-ДК/325/АО/10/01-17 від 21.08.2017, відповідно до якого на території Другої Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6320483600:02:000:0874, розташовано земельна ділянка, орієнтовною площею 30,0000 га, на якій засіяно насіння соняшника, і яка використовується невстановленою особою для ведення сільськогосподарської діяльності без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Крім того, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та визначено його у розмірі 43251, 90 грн.

В ході досудового розслідування, 02.10.2017, за заявою ОСОБА_5, проведено огляд місця події, в ході якого встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під посів технічної культури соняшник.

На момент огляду на вказаній земельній ділянці знаходилась сільськогосподарська техніка, що здійснювала збір врожаю соняшника на самовільно захопленій земельній ділянці, а саме: комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9680 WTS 2002 р.в., д.н. НОМЕР_1; комбайн зернозбиральний Massey Ferguson 38 д.н. НОМЕР_2; автомобіль НОМЕР_3.

В ході досудового розслідування допитані у якості свідків водії зазначених транспортних засобів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що збирали врожай соняшника, який належить ОСОБА_4.

На оглянуту земельні ділянки спеціалістами ГУ Держгеокадастру в Харківській області надано копію акту обстеження із зазначення факту відсутності правовстановлюючих документів на їх використання.

Слідчий вказав, що враховуючи викладене, а також факт написання зберігальної розписки ОСОБА_4, у якій останній зазначив, що є власником зібраних посівів соняшника вагою 9 тон, слідство має підстави вважати, що власником посів соняшника є фізична особа - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначені посіви визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12017220000000892 від 06.07.2017. Вилучене в ході огляду тимчасово вилучене майно передано на зберігання особам, у яких воно вилучено. На теперішній час не встановлено жодних документів, що посвідчують законні підстави використовувати зазначену земельну ділянку.

Слідчий зазначив, що враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що вилучені в ході проведення огляду сільськогосподарські культури набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є предметом вчинення кримінального правопорушення та є слідами його вчинення.

У судовому засідання слідчий клопотання про арешт майна підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Представник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_1 проти задоволення клопотання про арешт майна заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_9 не є влансиком майна, арешт на який просить накласти слідчий.

Прокурор Соломко Н.А. про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України щодо терміну розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі прокурора.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, приходжу висновку до наступного.

СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за №12017220000000892 від 06 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (а.с.4).

01.10.2017 слідчим СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10, проведено огляд земельної ділянки, розташованої на території Другої Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області (а.с.12-13).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

У відповідності до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Проте, стороною обвинувачення не доведено, що врожай сільськогосподарських культур (посівів соняшника) відноситься до предметів, які відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні № 12017220000000892 від 06 липня 2017 року немає, та стороною обвинувачення не порушується питання щодо накладення арешту на врожай, саме з метою забезпечення цивільного позову.

Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю.

Також, слідчий суддя зазначає, що прохання сторони обвинувачення про накладення арешту на посіви соняшника не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, зокрема, щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, про арешт якого йдеться у клопотанні.

Крім того, суд звертає увагу, що врожай сільськогосподарських культур (посівів соняшника), на який за клопотанням прокурора та слідчого необхідно накласти арешт, має ваду псуватися та повинен бути зібраний у відповідний термін із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає на теперішній час правових підстав для задоволення клопотання слідчого.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12017220000000892 від 06 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.