Ухвала суду № 69395111, 04.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6098/17 Справа № 205/1093/15 Головуючий у 1 й інстанції - Басова Н.В. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2017 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Новокодацького відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про визнання торгів та протоколу недійсними, визнання акту недійсним, скасування свідоцтва,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про визнання торгів та протоколу недійсними, визнання акту недійсним, скасування свідоцтва.

В подальшому 16 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції, нотаріусам та іншим особам, які відповідно до законодавства України наділені правом вчиняти дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1.

Питання про забезпечення позову розглядалось судами неодноразово.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2017 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено частково: накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,5 кв.м., житловою - 18,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, в іншій частині заяви - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову районний суд виходив з того, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, тому суд вважав за можливе заяву про забезпечення позову по даній цивільній справі задовольнити.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам ЦПК України, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з огляду на наступне.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення суду може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (ст.152 ЦПК України).

За змістом ст.152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до роз'яснень, даних у п.4 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено буз розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено, а тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, після винесення судового рішення .

За таких обставин, колегія суддів, відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з передачею питання про забезпечення позову до суду першої інстанції на новий розгляд

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2017 року про забезпечення позову - скасувати та передати питання на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова